1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

18 травня 2022 року

м. Київ

справа № 472/1026/18

провадження № 61-4554св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),

суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

стягувач - ОСОБА_1 ,

боржник - ОСОБА_2 ,

представник боржника - Вендель Олег Михайлович ,

суб?1;'єкт оскарження - головний державний виконавець Веселинівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Легка Ольга Володимирівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 січня 2021 року у складі колегії суддів: Яворської Ж. М., Базовкіної Т. М., Царюк Л. М.,

у справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність головного державного виконавця Веселинівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Легкої Ольги Володимирівни.

Короткий зміст вимог скарги

У вересні 2020 року представник боржника ОСОБА_2 - адвокат Вендель О. М. звернувся до суду зі скаргою про визнання неправомірною відмови головного державного виконавця Веселинівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (далі - Веселинівський РВДВС) Легкої О. В. у надані розрахунку заборгованості у виконавчому провадженні та зобов`язання надати такий розрахунок.

Скарга мотивована тим, що на виконанні у Веселинівському РВДВС перебуває виконавче провадження № 62180218 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки - ОСОБА_5 аліментів у розмірі ј частки від всіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Вказує, що 09 липня 2020 року він направив на адресу головного державного виконавця Веселинівського РВДВС Легкої О. В. в порядку статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» клопотання про надання розрахунку про заборгованість ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 62180218 з урахуванням наданих до клопотання копій квитанцій та раніше наданих розписок.

22 липня 2020 року отримав відповідь від 22 липня 2020 року № 146-36/03 про неможливість розгляду вказаного клопотання у зв`язку з відсутністю у виконавчому провадженні документів щодо наявності у представника повноважень на представництво інтересів боржника ОСОБА_2 .

Листом від 23 липня 2020 року, який Веселинівський РВДВС отримав 23 липня 2020 року, він направив копію договору про надання правової допомоги № б/н від 07 липня 2020 року, укладеного в інтересах ОСОБА_2 його матір`ю - ОСОБА_6

25 липня 2020 року поштовим відправленням отримав відповідь від 24 липня 2020 року № 8193/90-36/2 про неможливість розгляду вказаного клопотання у зв`язку з відсутністю у виконавчому провадженні документів щодо представлення законних інтересів боржника ОСОБА_6

10 серпня 2020 року направив на адресу головного державного виконавця Веселинівського РВДВС повторно клопотання про надання розрахунку про заборгованість ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 62180218 з урахуванням наданих до клопотання копій квитанцій та раніше наданих розписок, до якого було долучено копію згоди ОСОБА_2 на представлення його інтересів в справі № 472/551/20 та у виконавчому провадженні № 62180218.

11 вересня 2020 року отримав відмову від 07 вересня 2020 року № 9156 головного державного виконавця Веселинівського РВДВС Легкої О. В. щодо надання розрахунку про заборгованість ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 62180218.

Враховуючи вищевикладене, просив:

- визнати неправомірною відмову головного державного виконавця Веселинівського РВДВС Легкої О. В. в надані розрахунку про заборгованість ОСОБА_2 ;

- зобов`язати головного державного виконавця Веселинівського РВДВС Легку О. В. надати розрахунок про заборгованість ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 62180218 з урахуванням раніше наданих копій квитанцій та розписок.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 16 листопада 2020 року скаргу задоволено.

Визнано неправомірною відмову головного державного виконавця Веселинівського РВДВС Легкої О. В. у наданні розрахунку про заборгованість ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 62180218.

Зобов`язано головного державного виконавця Веселинівського РВДВС Легку О. В. надати представнику боржника ОСОБА_2 - адвокату Венделю О. М. розрахунок про заборгованість ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 62180218, з урахуванням квитанцій, розписок та інших документів про погашення заборгованості за аліментами.

Ухвала суду мотивована тим, що державний виконавець, відмовляючи адвокату Венделю О. М. в наданні розрахунку про заборгованість ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 62180218, не врахувала положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, та передбачає, що договір про надання правової допомоги може укладатись на користь клієнта за його згодою іншою особою, яка діє в його інтересах.

На підтвердження своїх повноважень адвокат Вендель О. М. надав державному виконавцю копію ордера серії ЛГ № 000300 від 07 липня 2020 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 724, копію договору № б/н від 07 липня 2020 року, укладеного в інтересах ОСОБА_2 його матір`ю - ОСОБА_6 , яким адвокату Венделю О. М. надано право представляти інтереси ОСОБА_2 у всіх державних органах та інших підприємствах, установах, організаціях, в тому числі в суді та в органах державної виконавчої служби та копію згоди ОСОБА_2 на представлення його інтересів в справі № 472/551/20 та у виконавчому провадженні № 62180218 адвокатом Венделем О. М.

Крім того, в судовому засіданні боржник ОСОБА_2 особисто підтвердив, що адвокат Вендель О. М. є його представником, з яким його матір від його імені уклала договір про надання правової допомоги.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 26 січня 2021 року апеляційну скаргу головного державного виконавця Веселинівського РВДВС задоволено.

Ухвалу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 16 листопада 2020 року скасовано та прийнято нове судове рішення.

У задоволенні скарги представника боржника ОСОБА_2 - адвоката Венделя О. М. на бездіяльність головного державного виконавця Веселинівського РВДВС Легкої О. В. відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Веселинівського РВДВС 2 102,00 грн судових витрат, пов`язаних з розглядом апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що повноваження Венделя О. М. при зверненні до Веселинівського РВДВС з клопотаннями про надання розрахунку заборгованості у виконавчому провадженні № 62180218, в силу вимог статті 16 Закону України «Про виконавче провадження», мали б підтверджуватися не тільки ордером, а і договором про надання правової допомоги, укладеним між адвокатом та ОСОБА_2 на представлення його інтересів, в тому числі і в органах державної виконавчої служби, а якщо договір про надання правової допомоги укладено між адвокатом та матір`ю ОСОБА_2 , то ще й нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_6 з переліком наданих їй повноважень, в тому числі і на укладання договору про надання правової допомоги.

Представник боржника у виконавчому проваджені № 62633249 ОСОБА_2 -

адвокат Вендель О. М. не надав державному виконавцеві належних документів, які б були підставою для здійснення представництва інтересів боржника у цьому виконавчому проваджені.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Веселинівського районного суду Миколаївської області.

05 травня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

На підставі ухвали Верховного Суду від 05 травня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 травня 2022 року визначено наступний склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петров Є. В., Сердюк В. В., Стрільчук В. А.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.

В касаційній скарзі зазначається, що чинне законодавство не вимагає надання у виконавче провадження для представлення інтересів сторони і ордера, і договору про надання правової допомоги одночасно, а передбачає надання або одного або іншого. Крім того, на адресу головного державного виконавця Веселинівського РВДВС Легкої О. В. було надіслано ордер, договір про надання правової допомоги від 07 липня 2020 року, згоду ОСОБА_7 від 27 липня 2020 року та під час розгляду скарги в суді договір від 07 вересня 2020 року.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 23 січня 2019 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки - ОСОБА_5 стягнено аліменти в розмірі 1/4 частки від всіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

05 лютого 2019 року судом першої інстанції видано виконавчий лист.

Постановою головного державного виконавця Веселинівського РВДВС Легкої О. В. від 26 травня 2020 року відкрито виконавче провадження № 62180218 з примусового виконання вищевказаного рішення суду (а. с. 5).

09 липня 2020 року представником боржника ОСОБА_2 - адвокатом Венделем О. М. на адресу головного державного виконавця Веселинівського РВДВС Легкої О. В. в порядку статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» було спрямовано клопотання про надання розрахунку про заборгованість ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 62180218 з урахуванням наданих до клопотання копій квитанцій та раніше наданими розписками (а. с. 6).

22 липня 2020 року він отримав відповідь від 22 липня 2020 року № 14.6-36/03 про неможливість розгляду вказаного клопотання, у зв`язку з відсутністю у виконавчому провадженні документів щодо представлення законних інтересів боржника ОСОБА_2 (а. с. 9).

Листом від 23 липня 2020 року, який Веселинівський РВДВС отримав 23 липня 2020 року, адвокат Вендель О. М. направив копію договору № б/н від 07 липня 2020 року, укладеного в інтересах ОСОБА_2 його матір`ю - ОСОБА_6 , яким адвокат Вендель О. М. прийняв на себе зобов`язання на ведення цивільної справи № 472/551/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів шляхом стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі (а. с. 10).

25 липня 2020 року поштовим відправленням отримано відповідь від 24 липня 2020 року № 8193/90-36/2 про неможливість розгляду вказаного клопотання у зв`язку з відсутністю на виконанні виконавчих проваджень де стороною виступає ОСОБА_6 .

Додатково повідомлено, що надати інформацію по справі або долучити до неї будь-які матеріали мають право тільки сторони або їх законні представники. В матеріалах виконавчого провадження відсутні документи щодо представлення інтересів ОСОБА_2 в органах державної виконавчої служби ОСОБА_6 (а. с. 14).

10 серпня 2020 року адвокат Вендель О. М. на адресу головного державного виконавця Веселинівського РВДВС Легкої О. В. повторно направив клопотання про надання розрахунку про заборгованість ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 62180218 з урахуванням наданих до клопотання копій квитанцій та раніше наданими розписками, до якого було долучено копію згоди ОСОБА_2 на представлення його інтересів в справі № 472/551/20 та у виконавчому провадженні № 62180218 (а. с. 17, 18).

11 вересня 2020 року він отримав відмову від 07 вересня 2020 року № 9156 головного державного виконавця Веселинівського РВДВС Легкої О. В. щодо надання розрахунку про заборгованість ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 62180218, яка обґрунтована тим, що не надано копію договору між Венделем О. М. та ОСОБА_2 , з якого б було відомо обсяг прав та повноваження адвоката (а. с. 20).

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.


................
Перейти до повного тексту