Постанова
Іменем України
18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 0908/2562/2012
провадження № 61-20263св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп»,
стягувач - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»,
боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2021 року у складі судді Якиміва Р. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Бойчука І. В., Фединяка В. Д.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» (далі - ТОВ «Фінанс Проперті Групп») звернулося до суду із вищевказаною заявою, в якій просило замінити сторону виконавчого провадження - стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») на його правонаступника ТОВ «Фінанс Проперті Групп».
Зазначену заяву мотивувало тим, що Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області рішенням від 18 червня 2012 року стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 03 червня 2008 року № 889/МК у розмірі 273 272,30 грн.
На підставі виданого, на виконання вищевказаного рішення суду, виконавчого листа про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 Калуським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) відкрито виконавче провадження № 33985105.
Між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» 04 серпня 2020 року було укладено договір № GL48N718070_А_1 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги за кредитним договором від 03 червня 2008 року № 889/МК, укладеним між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 .
Між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Фінанс Проперті Групп» 20 серпня 2020 року укладено договір відступлення прав вимоги № GL48N718070_A102, відповідно до якого ТОВ «Фінанс Проперті Групп» набуло право вимоги за кредитним договором № 889/МК від 03 червня 2008 року.
Враховуючи викладене, просило задовольнити заяву.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області ухвалою від 11 жовтня 2021 року заяву ТОВ «Фінанс Проперті Групп» задовольнив.
Замінив сторону виконавчого провадження - стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Фінанс Проперті Групп» у цивільній справі № 0908/2562/2012.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що ТОВ «Фінанс Проперті Групп» 20 серпня 2020 року як новий кредитор - правонаступник, набув право вимоги за кредитним договором № 889/МК від 03 червня 2008 року та договором поруки, який забезпечував належне виконання зобов`язань за вказаним договором.
Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 23 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення, а ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2021 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, щосуд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що ТОВ «Фінанс Проперті Групп» з 20 серпня 2020 року як новий кредитор - правонаступник, набув право вимоги у тому числі й на отримання виконання зобов`язань за кредитним договором № 889/МК від 03 червня 2008 року та договором поруки, який забезпечував належне виконання зобов`язань за вказаним договором, де боржниками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а тому звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає вимогам статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Від ОСОБА_2 у грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на частину другу статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що оскаржувані судові рішення ухвалені без урахування правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, щодо визначення розміру заборгованості після ухвалення рішення про дострокове стягнення кредитних коштів.
Розмір заборгованості, яку банк передав ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» за договором про відступлення прав вимоги від 04 серпня 2020 року, а останнє передало ТОВ «Фінанс Проперті Групп» за договором2 є значно завищеним, оскільки такий борг міг бути виключно в розмірах визначених судовим рішенням від 18 червня 2012 року.
Кредитний договір від 03 червня 2008 року № 889/МК не входив в лот № GL48N718070 та відповідно не міг бути предметом електронного аукціону, тому банк не мав правових підстав включати до Додатку № 1 до Договору 1 інформацію про зазначений кредитний договір. Вказана інформація про передачу права вимоги за зазначеним кредитним договором до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» є опискою, тому ТОВ «Фінанс Проперті Групп» не набув статусу стягувача за договором 2.
Ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 не отримували повідомлень ні від банку, ні від ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», ні від ТОВ «Фінанс Проперті Групп» про відступлення прав вимоги за основними договорами протягом п`яти днів з дня набрання чинності договорами у порядку, передбаченому чинним законодавством або відповідним основним договором.
Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 23 грудня 2021 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області.
Справа № 0908/2562/2012 надійшла до Верховного Суду 05 січня 2022 року.
Верховний Суд ухвалою від 27 квітня 2022 року справу призначив до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь банку 273 272,30 грн заборгованості за кредитним договором та 2 732,72 грн судового збору.
Між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» 04 серпня 2020 року було укладено договір № GL48N718070_А_3 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого останнє набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 889/МК від 03 червня 2008 року.
Між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Фінанс Проперті Групп» 20 серпня 2020 року укладено договір № GL48N718070_А102 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 889/МК від 03 червня 2008 року.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.