ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 752/26516/17
провадження № 61-4076св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Холд Груп»,
відповідач за первісним позовом - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 серпня 2018 року, ухвалене у складі судді Колдіної О. О., та постанову Київського апеляційного суду від 5 лютого 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Сержанюка А. С., Іванової І. В., Сліпченка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог за первісним та зустрічними позовами
У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі -
ТОВ) «Холд Груп» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивований тим, що 23 травня 2016 року сторонами укладено договір № 11-А/73/23-05-16 про надання житлово-комунальних послуг, послуг з обслуговування будинку і прибудинкової території, умови користування жилим приміщенням та про участь у витратах на утримання будинку, комплексу та прибудинкової території (далі - договір).
За умовами укладеного договору ТОВ «Холд Груп» зобов`язалось надавати ОСОБА_1 послуги з утримання будинку, що включають житлово-комунальні послуги, ремонтні послуги, послуги з профілактичного обслуговування будинку, послуги з охорони будинку та комплексу в цілому, а ОСОБА_1 - прийняв на себе зобов`язання добросовісно споживати надані виконавцем послуги; належним чином та вчасно проводити відшкодування витрат на обслуговування будинку і оплату за надані виконавцем послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених цим договором; дотримуватись встановлених правил, умов та обмежень в будинку та/або користування житловими приміщеннями і умов даного договору.
Вказувало, що ОСОБА_1 належним чином не виконував зобов`язання за договором у частині оплати наданих послуг, внаслідок чого виникла заборгованість за період з травня 2016 року до листопада 2017 року у розмірі
13 948,95 грн та відповідно до пункту 6.7 договору ОСОБА_1 , має сплатити штраф за прострочення платежів - 8 675,10 грн.
З урахуванням уточнених позовних вимог просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Холд Груп» заборгованість за надані послуги за період з травня 2016 року до лютого 2018 року у розмірі 21 025,23 грн та штраф у розмірі
8 675,10 грн.
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до ТОВ «Холд Груп» про визнання правочину недійсним, зобов`язання усунути недоліки та відшкодування шкоди.
В обґрунтування позову вказував, що він інвестував кошти у будівництво житла у житловому комплексі «Кришталеві Джерела», уклавши договір від 19 серпня
2014 року з ТОВ «Фінансова компанія Прайм». Підрядником будівництва виступало ТОВ «Гідроінж-Буд». Після закінчення будівництва повноваження щодо усунення недоліків будівництва були передані ТОВ «Холд Груп», яке створено забудовником для подальшого надання житлово-комунальних послуг.
Під час будівництва об`єкта інвестування забудовником допущено ряд недоліків, які ТОВ «Холд Груп», незважаючи на неодноразові звернення, відмовляється усувати.
Також вважав, що умови укладеного сторонами договору про утримання будинку є несправедливими і не відповідають умовам типового договору, встановленим постановою Кабінету Міністрів України. ТОВ «Холд Груп» не надавало можливості внести зміни до договору, погрожуючи відмовою у видачі документів на оформлення права власності, тому він був позбавлений права вибору організації, яка б здійснювала обслуговування будинку.
Вказуючи на відсутність у нього волевиявлення на укладення договору з ТОВ «Холд Груп», укладення цього договору із застосуванням погроз та невідповідність його умов положенням закону, позивач за зустрічним позовом просив визнати його умови недійсними.
Крім того, ОСОБА_1 просив відшкодувати йому моральну шкоду, завдану неправомірними діями ТОВ «Холд Груп», які виразились у відмові усунути недоліки, допущені під час будівництва житла, та у примушуванні до укладення угоди.
З урахуванням уточнених вимог зустрічного позову просив визнати недійсним договір № 11-А/73/23-05-16 від 23 травня 2016 року про надання житлово-комунальних послуг, укладений з ТОВ «Холд Груп»; зобов`язати ТОВ «Холд Груп» усунути недоліки у роботах, допущених при будівництві житла, і стягнути з
ТОВ «Холд Груп» 32 308,51 грн на відшкодування збитків та 10 000 грн - на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 21 серпня 2018 року позов ТОВ «Холд Груп» задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Холд Груп» заборгованість за надані послуги у розмірі 29 700,33 грн та судовий збір у розмірі 1 762 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не виконував зобов`язання за договором
№ 11-А/73/23-05-16 про надання житлово-комунальних послуг, послуг з обслуговування будинку і прибудинкової території, умови користування жилим приміщенням та про участь у витратах на утримання будинку, комплексу та прибудинкової території щодо внесення плати за надані послуги.
Суд вважав доведеним розмір заборгованості відповідача з оплати послуг з обслуговування будинку і прибудинкової території за період з травня 2016 року
до лютого 2018 року у розмірі 21 025,23 грн, оскільки відповідач у визначеному договором і законом порядку не звертався до ТОВ «Холд Груп» із заявами про коригування оплати за житлово-комунальні послуги у зв`язку з непроживанням у квартирі, а також не надавав показників приладу обліку тепла і наданий розрахунок не спростував.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позовних вимог за первісним позовом у повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції зазначив про ненадання належних, допустимих і достовірних доказів на підтвердження застосування відносно нього погроз при укладенні оспорюваного правочину.
Суд першої інстанції зазначив, що, посилаючись на невідповідність договору
№ 11-А/73/23-05-16 умовам типового, ОСОБА_1 не зазначив, у чому полягає така невідповідність, а також не надав докази звернення до ТОВ «Холд Груп» із заявою про укладення договору про участь в утриманні будинку і прибудинкової території на умовах типового договору.
Також необґрунтованими, за висновком суду, є вимоги зустрічного позову про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями ТОВ «Холд Груп» щодо відмови в усуненні недоліків робіт з облаштування квартири при будівництві, а також примушуванні до укладення договору, оскільки обставини щодо незаконності дій товариства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. ТОВ «Холд Груп» за умовами договору № 11-А/73/23-05-16 не брало на себе зобов`язання щодо усунення недоліків у будівництві житла, забудовником якого воно не було.
Постановою Київського апеляційного суду від 5 лютого 2019 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 серпня 2018 року змінено та викладено його резолютивну частину в іншій редакції.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Холд Груп» заборгованість за надані послуги з утримання будинку у розмірі 21 025,23 грн та штраф - 8 675,10 грн, а всього 29 700,33 грн.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Холд Груп» судовий збір у розмірі
1 762 грн.
У іншій частині рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 серпня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, визначив відповідні їм правовідносини і дійшов правильного висновку про задоволення заявлених вимог за первісним позовом та відмову у задоволенні зустрічного позову, з додержанням норм матеріального та процесуального права ухвалив законне і обґрунтоване рішення на підставі належних та допустимих доказів у справі.
Разом з тим, апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції помилково стягнено загальною сумою заборгованість за надані послуги та штрафні санкції, оскільки таке стягнення не ґрунтується на вимогах процесуального закону, зокрема на пункті 1 частини п`ятої статті 265 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва
від 21 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 5 лютого 2019 року і ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним договір
№ 11-А/73/23-05-16 від 23 травня 2016 року про надання житлово-комунальних послуг, укладений ТОВ «Холд Груп» та ОСОБА_1 , зобов`язати ТОВ «Холд Груп» укласти типовий договір та відмовити у задоволенні первісного позову.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанцій строків проведення підготовчого засідання та вирішення справи по суті.
На думку заявника, суд апеляційної інстанції в порушення норм процесуального права ухвалою від 9 листопада 2018 року повернув без розгляду апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, подану безпосередньо до апеляційного суду. Крім того, апеляційний суд безпідставно постановив ухвалу від 12 грудня 2018 року про залишення без руху його апеляційної скарги з підстав її невідповідності вимогам пункту 1 частини першої статті 356 ЦПК України.
Суди попередніх інстанції, вважає заявник, не надали оцінки доводами зустрічного позову про те, що умови договору є несправедливими, а договір укладений за відсутності його волевиявлення; не погоджується з розміром заборгованості за договором, оскільки у його квартирі ніхто не проживав, вода та газ до квартири не підведено.
Вказує на неврахування судами попередніх інстанцій того, що ТОВ «Холд Груп» не усунуло недоліків, допущених під час будівництва квартири заявника, незважаючи на прийняття директором товариства ОСОБА_2 документально оформлених зауважень.
Разом з тим, на думку заявника, позивач за первісним позовом не обґрунтував розмір штрафу за порушення умов договору, тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення позову в цій частині.
Позиція інших учасників справи
У грудні 2019 року представник ТОВ «Холд Груп» - адвокат Гордієць С. С. подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому послалась на безпідставність її доводів та відповідність висновків судів попередніх інстанцій нормам матеріального і процесуального права. Просила врахувати, що 12 липня
2019 року ОСОБА_1 у повному обсязі виконав судові рішення у цій справі і сплатив заборгованість за договором 11-А/73/23-05-16. Крім того, 18 липня
2019 року ОСОБА_1 продав квартиру
АДРЕСА_1 із новим власником квартири укладено новий договір, а
договір № 11-А/73/23-05-16 припинив свою дію.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 7 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього ж суду від 22 лютого 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 травня 2016 року
ТОВ «Гідроінж-Буд» як забудовником та ОСОБА_1 підписано акт
приймання-передачі об`єкта інвестування (квартири).
З пункту 1 вказаного акта суди встановили, що забудовник відповідно до умов договору про участь у фонді фінансування будівництва виду А «Феофаніївський» № 83/42 від 29 жовтня 2013 року, укладеного ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія Прайм» передав, а ОСОБА_1 прийняв квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до пункту 2 зазначеного акта ОСОБА_1 засвідчив, що квартира відповідає вимогам договору та правилам, претензій стосовно її якості, складу, оздоблення та планування він не має.
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ТОВ «Холд Груп» підписаний додаток № 1 до акта приймання-передачі квартири, відповідно до якого сторони засвідчили наявність недоліків у квартирі, а саме: подряпини на металопластиковій рамі та склопакеті, недоліки у механізмі зачинення вхідних дверей та відсутність гідроізоляції у санвузлі і на балконах.
Пунктом 8 вказаного акта встановлено, що датою початку нарахування та виставлення рахунків за надані житлово-комунальні послуги та витрат на утримання будинку і прибудинкової території є дата, яка настає
на 90 календарний день з дати введення будинку в експлуатацію.
Судами встановлено, що 23 травня 2016 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Холд Груп» договір № 11-А/73/23-05-16 про надання житлово-комунальних послуг, послуг з обслуговування будинку і прибудинкової території, умови користування жилим приміщенням та про участь у витратах на утримання будинку, комплексу та прибудинкової території.
З пункту 2.1 договору суди встановили, що ТОВ ТОВ «Холд Груп» прийняло зобов`язання надавати споживачу послуги з утримання будинку, що включають житлово-комунальні послуги, ремонтні послуги, послуги з профілактичного обслуговування будинку та послуги з охорони будинку і комплексу в цілому, а споживач прийняв на себе зобов`язання добросовісно споживати надані виконавцем послуги, належним чином та вчасно проводити відшкодування витрат на обслуговування будинку, належним чином та вчасно проводити оплату за надані виконавцем послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених цим договором, належним чином дотримуватись встановлених правил, умов та обмежень в будинку та/або користування житловими приміщеннями, та умов даного договору.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що споживач ОСОБА_1 приймає на себе зобов`язання зі сплати комунальних платежів та оплати додаткових послуг, а також відшкодування виконавцю витрат з утримання та обслуговування будинку і прибудинкової території.
ОСОБА_1 погоджено розміри тарифів за послуги, що надаються згідно договору, що відображено у пункті 5.3 договору.
Зі змісту пункту 5.7 договору суди встановили, що плата за спожиті житлово-комунальні послуги, послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, додаткові послуги та компенсація витрат виконавця на обслуговування будинку, а також оплата штрафних санкцій (у разі їх нарахування) здійснюється в національній валюті України та вноситься споживачем на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунків, виставлених виконавцем.
Пунктом 6.7 договору передбачено, що у випадку прострочення споживачем платежів до кінця місяця, наступного за звітними, відповідно до умов даного договору, у розмірі, встановленому у наданих та виставлених виконавцем рахунках, виконавець має право стягнути, а споживач у такому випадку зобов`язаний сплатити штраф у розмірі суми заборгованості простроченої суми платежу.
Суди встановили, що у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов договору на 26 березня 2018 року у нього виникла заборгованість за період з травня 2016 року до лютого 2018 року у розмірі 21 025,23 грн.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 5 лютого 2019 року здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону