ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2022 року
м. Київ
справа № 825/2007/17
касаційне провадження № К/9901/49554/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельний союз»
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року (головуючий суддя - Клопот С.Л.)
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Костюк Л.О.; судді - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.)
у справі № 825/2007/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельний союз»
до Головного управління ДФС у Чернігівській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельний союз» (далі - ТОВ «Інвестиційно-будівельний союз»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 жовтня 2017 року № 0027421201.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 20 грудня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовив у повному обсязі.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 05 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ТОВ «Інвестиційно-будівельний союз» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року та прийняти нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати оскаржуваний акт індивідуальної дії.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на безпідставності доводів контролюючого органу, підтриманих судами першої та апеляційної інстанцій, про пропуск ним 1095-денного строку, оскільки право на бюджетне відшкодування в платника виникло в серпні 2017 року - з моменту прийняття ним рішення про повернення сум бюджетного відшкодування, а не з моменту виникнення права на таке відшкодування в період з березня 2008 року по жовтень 2009 року.
Верховний Суд ухвалою від 10 травня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Інвестиційно-будівельний союз».
05 червня 2018 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «Інвестиційно-будівельний союз» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2017 року, за результатами якої складено акт від 19 жовтня 2017 року № 711/25-01-12-01/33309550.
Перевіркою встановлено порушення платником вимог пункту 102.5 статті 102, пунктів 200.4, 200.7, 200.8, 200.9 статті 200, пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним заявленням до бюджетного відшкодування в серпні 2017 року сум податку на додану вартість, право на відшкодування яких виникло в період з березня 2008 року по жовтень 2009 року, тобто з пропуском 1095 днів.