ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2022 року
м. Київ
справа № 813/4498/17
касаційне провадження № К/9901/69293/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Запотічний І.І.; судді - Кузьмич С.М., Сапіга В.П.)
у справі № 813/4498/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач; платник) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області; відповідач; контролюючий орган), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 серпня 2017 року № 548283-13, а також зобов`язати відповідача провести перерахунок суми податку та направити нове податкове повідомлення-рішення щодо сплати податку на нерухомість з об`єкта нерухомості - квартири, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 299,1 кв. м., що належить їй на праві приватної власності.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 01 лютого 2018 року позов задовольнив частково. Зобов`язав відповідача провести перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об`єкта нерухомості - квартири, за адресою: АДРЕСА_2 , за 2016 рік ОСОБА_1 . В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про відмову в задоволенні позову.
Вирішуючи спір, суд зазначив, що при прийнятті оскаржуваного акта індивідуальної дії відповідачем використано відомості Державного реєстру речових прав станом на 01 січня 2017 року, відповідно до яких загальна площа належної позивачу на праві власності квартири становить саме 309,3 кв. м., а не 299,1 кв. м. Відтак, оскільки податок на нерухоме майно нараховано за 2016 рік, а зміни щодо площі квартири внесено до реєстру в жовтні 2017 року, то відсутні підстави для проведення перерахунку суми податку на нерухомість саме за 2016 рік.
ОСОБА_1 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції безпідставно проігноровано підпункт 266.7.3 пункту 266.7 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України), яким чітко визначено, що у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку, контролюючий орган проводить перерахунок суми податку.
Верховний Суд ухвалою від 08 січня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
04 лютого 2019 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 серпня 2017 року № 548283-13, згідно з яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у сумі 27131,08 грн.
При прийнятті цього акта індивідуальної дії контролюючим органом використано відомості Державного реєстру речових прав станом на 01 січня 2017 року, відповідно до яких позивачу на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 309,3 кв. м.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.