ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2022 року
м. Київ
справа № 480/4827/20
касаційне провадження № К/990/685/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Блажівської Н.Є., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року (головуючий суддя - Воловик С.В.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Спаскін О.А.; судді - Присяжнюк О.В., Любчич Л.В.)
у справі № 480/4827/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Суми»
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Суми» (далі - ТОВ «КК «Коменерго-Суми»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 квітня 2020 року № 0001470502, від 02 квітня 2020 року № 0001430502, від 02 квітня 2020 року № 0001460502 і рішення від 22 травня 2020 року № 0004763304 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 12 липня 2021 року позовну заяву задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 02 квітня 2020 року № 0001470502 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 5246951,00 грн за основним платежем та 1311737,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, а також від 02 квітня 2020 року № 0001460502 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 4267751,00 грн за основним платежем та 1066937,80 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 24 листопада 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДПС у Сумській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері оспорюваних господарських операцій. Крім того, звертає увагу на обов`язок позивача включити до складу доходу суму кредиторської заборгованості за виданими векселями у зв`язку із закінченням у вересні 2017 року терміну позовної давності за ними, а також зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за наслідками здійснення операції зі створення нової юридичної особи й включити до складу доходів суму кредиторської заборгованості за фактично переданими їй за розподільчим балансом активами.
Верховний Суд ухвалою від 24 січня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Сумській області.
09 лютого 2022 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідачем проведено документальну планову перевірку ТОВ «КК «Коменерго-Суми» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2019 року, а також з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2019 року, за результатами якої складено акт від 10 березня 2020 року № 257/18-28-05-02/36067295/13.
Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 14.1.11, 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з: неправомірним формуванням даних податкового обліку за наслідками придбання товарно-матеріальних цінностей і послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиальтербуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська будівельна компанія «Новий дім», Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдингтрейд», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених операцій; невключенням до складу доходів суми кредиторської заборгованості за виданими векселями внаслідок закінчення у вересні 2017 року терміну позовної давності, що мотивовано посиланням на бухгалтерські довідки від 09 вересня 2013 року № 110, від 16 вересня 2013 року № 111, від 31 січня 2014 року № 16, відповідно до яких платником за актами приймання-передачі в рахунок оплати товарно-матеріальних цінностей та наданих послуг 09 вересня 2013 року та 16 вересня 2013 року передано прості векселі зі строком платежу за пред`явленням, які частково оплачувалися в січні 2014 року; безпідставним нездійсненням реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної за наслідками здійснення операції зі створення нової юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компос» шляхом виділу з ТОВ «КК «Коменерго-Суми» та невключенням до складу доходів за другий квартал 2008 року суми кредиторської заборгованості за отриманими товарами, послугами, фінансовою допомогою, що фактично передано новоствореній юридичній особі за розподільчим балансом.
На підставі зазначеного акта перевірки та з огляду на вказані порушення ГУ ДПС у Сумській області 02 квітня 2020 року прийнято, зокрема, податкові повідомлення-рішення: № 0001460502, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 4267751,00 грн за основним платежем та 1066937,80 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0001470502, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 5246951,00 грн за основним платежем та 1311737,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем названих актів індивідуальної дії в оскаржуваній частині, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.
Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.