ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2022 року
м. Київ
справа № 640/6669/19
адміністративне провадження № К/9901/34955/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Блажівської Н.Є., Шишова О.О.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАМА УКРАЇНА» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2020 року у складі головуючого судді Погрібніченка І.М. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Епель О.В., Карпушової О.В., Степанюка А.Г. у справі № 640/6669/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАМА УКРАЇНА» до Офісу великих платників податків ДФС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АДАМА УКРАЇНА» (далі - позивач, ТОВ «АДАМА УКРАЇНА») звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС України (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 січня 2019 року № 0000354102.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року, у задоволенні адміністративного позову ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» відмовлено.
09 липня 2020 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду першої інстанції, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Зазначена заява обґрунтована тим, що 23 травня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466 (далі - Закон № 466), згідно з яким підрозділ 2 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України доповнено пунктом 73, що, на переконання позивача, ретроспективно врегульовує правовідносини у контексті відповідальності платників податків податку на додану вартість за статтею 120-1 Податкового кодексу України, які виникли у період з 01.01.2017 по 31.12.2019, та пом`якшує податкову (фінансову) відповідальність щодо правовідносин несвоєчасної реєстрації податкових накладних.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року та залишено його в силі.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суди виходили з того, що визначені статтею 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підстави для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами у даному випадку відсутні. Зокрема, посилання позивача на частину третю статті 361 КАС України суди визнали недопустимим, оскільки вказана норма стосується лише фізичних осіб.
Також суди зауважили, що застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України в її ретроспективі є можливим лише до моменту набуття відповідним грошовим зобов`язанням платника податку правового статусу узгодженого. Водночас у даній справі процедура судового оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 14.01.2019 № 0000354102 на момент звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вже була завершена.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись із судовими рішеннями, ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2020 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд вищевказаного рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.01.2019 № 0000354102.
На обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України в якості підстав касаційного оскарження судових рішень. Зокрема, ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновок щодо застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 2040/7658/18, від 17.07.2020 у справі № 640/5138/19, від 22.07.2020 у справі № 826/15459/18. Крім того, позивач указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини третьої статті 361 КАС України як самостійної підстави для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
На думку скаржника, положення пункту 73 підрозділу 2 розділу XX та пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України у редакції Закону № 466, який набрав чинності 23.05.2020, обумовлюють виникнення нововиявлених обставин внаслідок прийняття нового закону, яким пом`якшено податкову (фінансову) відповідальність щодо правовідносин несвоєчасної реєстрації податкових накладних як у цілому, так і за конкретний період з 01.01.2017 по 31.12.2019.
Поряд із цим, посилаючись на правову позицію, викладену в рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі № 1-7/99, щодо застосування частини першої статті 58 Конституції України, позивач зазначає, що за наявності у відповідному законі прямої вказівки про зворотню (ретроактивну) дію норми права в часі, яка пом`якшує чи скасовує відповідальність юридичної особи у порівнянні із законом, який діяв на час виникнення правовідносин, така норма має зворотню (ретроактивну) дію також для юридичних осіб. Таким чином, на думку ТОВ «АДАМА УКРАЇНА», положення пункту 73 підрозділу 2 розділу XX та статті 120-1 Податкового кодексу України (у редакції Закону № 466) відповідають вимогам частини третьої статті 361 КАС України як нововиявленої обставини у формі нормативно-правового акту, що пом`якшує відповідальність позивача за статтею 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла на момент розгляду справи).
Крім того, вимоги пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України щодо умов скасування та перерахунку штрафних санкцій безпосередньо виконуються стосовно податкового повідомлення-рішення від 14.01.2020 №0000354201, що слугує самостійною підставою для скасування останнього.
Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частинами другою та третьою статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду (частина друга).
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи (частина третя).
За положеннями частини шостої статті 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також факти, які виникли після розгляду справи та чітко віднесені законом до нововиявлених обставин.
У своїй заяві про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2019 позивач зазначає, що положення пункту 73 підрозділу 2 розділу XX та пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України у редакції Закону № 466, який набрав чинності 23.05.2020, обумовлюють виникнення нововиявлених обставин у розумінні частини третьої статті 361 КАС України внаслідок прийняття нового закону, яким пом`якшено податкову (фінансову) відповідальність щодо правовідносин несвоєчасної реєстрації податкових накладних як у цілому, так і за конкретний період з 01.01.2017 по 31.12.2019.