ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2022 року
м. Київ
справа № 460/3026/20
адміністративне провадження № К/9901/26114/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Квасилівський ливарно-механічний завод»
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року (суддя Друзенко Н.В.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року (головуюча суддя Шевчук С.М., суддів Кухтей Р.В., Шинкар Т.І.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квасилівський ливарно-механічний завод»
до Головного управління ДПС у Рівненській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1.Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Квасилівський ливарно-механічний завод» (надалі також - Позивач, ТОВ «Квасилівський ливарно-механічний завод», скаржник) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (надалі також - Відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 10 січня 2020 року №0000053305 та №00000460501 та від 25 березня 2020 року №00004010501.
В обґрунтування позовних вимог Позивач покликався на безпідставність висновків перевірки, побудованих на припущеннях контролюючого органу. Зокрема наполягав на реальності господарських операцій із контрагентами ТОВ «СТАРТ-ПРОМ ПЛЮС» та ТОВ «МЕТАГОР ТРЕЙД», оскільки всі первинні бухгалтерські документи складені належним чином та є в наявності, а порушення правил ведення господарської діяльності певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання не може бути підставою для висновку про неправомірність формування складу витрат та податкового кредиту добросовісним покупцем товару (робіт, послуг). Щодо закінчення строку позовної давності по договорах з ТОВ «ГРОТЕКС ПЛЮС», ТОВ «АЛЬТ ФОРМ», ТОВ «МАГО ТРЕЙД», TOB «МАТРІКС ЛТД», ТОВ «МЕРКУРІ ІНОВЕЙШН», ТОВ «МОНОЛІТ БУД СЕРВІС», ТОВ «БК ПРОФБУД 2015», ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС», ТОВ «РЕНТКОМПАНІ», ТОВ «ЮНКЕР ПЛЮС» та ТОВ «ПАНОРАМА СКАЙ» податковим органом безпідставно не враховано укладені вказаними постачальниками договори про відступлення права вимоги з гр. ОСОБА_1 . Позивач також наполягав на обґрунтованому включенні до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених за податковими накладними по придбанню виробів з чавуну у ПП ВКО «МААНС», ТОВ «УКРЦЕМРЕМОНТ ПЛЮС», ТОВ «СВІТКОМ ТРЕЙД», ТОВ «ГЛОБАЛСІЛВЕР», ТОВ «СВІТКОМ ТРЕЙД», ПАТ «ГОЩАНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ», ТОВ «ЕМПЛАДА УНІВЕРС», TOB «РЕМТОН», TOB «АКТІМА ПЛЮС», ТОВ «ГРІНВІЛ КОМПАНІ», ТОВ «ТЕХЛОГІСТИКА», ТОВ «ХОЛДІНГ НІКО ГРУП», оскільки податкова пільга відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) є правом платника податку, а отримана продукція не є брухтом чорних і кольорових металів, водночас, усі податкові накладні зареєстровані в ЄРПН, а податок на додану вартість сплачено в ціні товару. Щодо нарахування податку на доходи фізичних осіб, Позивач стверджував, що під час нарахування доходу у формі заробітної плати базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначалось як нараховану заробітну плату зменшену на суму податкової соціальної пільги (за її наявності) та за ставкою 18%, тобто у встановленому порядку, а сплата здійснювалась своєчасно, що підтверджено платіжними документами.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 10 січня 2020 року №0000053305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 352815,29 грн; від 10 січня 2020 року №00000460501, в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 679355,00 грн, від 25 березня 2020 року №00004010501 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 2336764,00 грн.
Задовольняючи позов в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 січня 2020 року №0000053305, згідно з яким визначено штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 350552,12 грн та 2263,17 грн пені за платежем «податок на доходи фізичних осіб», суди обох інстанцій виходили з того, що за спірним актом застосовано штрафні санкції за виявленими фактами сплати Позивачем податку на доходи фізичних осіб після настання граничних термінів сплати до бюджету, передбачених пунктом 168.1 статті 168 ПК України. Оскільки підставою для застосування штрафу у спірному індивідуальному акті вказано статтю 127 ПК України, а під час перевірки не було встановлено виплату Позивачем доходу у вигляді заробітної плати, яка б передувала сплаті податку на доходи фізичних осіб, суди дійшли висновку про безпідставність застосування штрафної санкції відповідно до статті 127 ПК України.
Також, судами попередніх інстанцій визнано безпідставним донарахування 543484,00 грн податкового зобов`язання з податку на прибуток та 135871,00 грн штрафу згідно з податковим повідомленням-рішенням від 10 січня 2020 року №00004010501, а також грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 603871,00 грн податкового зобов`язання та 150968,00 грн штрафу згідно з податковим повідомленням-рішенням від 25 березня 2020 року №00004010501, оскільки висновки перевірки про нереальність господарських операцій з «МЕТАГОР ТРЕЙД» спростовано у ході судового розгляду.
Задовольняючи позов в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 березня 2020 року №00004010501 в частині податкового зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 1265540,00 грн та штрафної санкції в сумі 316385,00 грн суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що використання податкової пільги є правом платника податку, а не його обов`язком, натомість для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Оскільки контрагентами Позивача, у яких придбавались вироби з чавуну, було виписано податкові накладні по позиціям відходи та брухт чорних і кольорових металів товарних позицій 7204 згідно з УКТ ЗЕД за ставкою 20% і зареєстровано їх в ЄРПН, а Позивачем оплачено вказаний товар включно з податком на додану вартість, та враховуючи те, що податковий орган маючи право призупинити реєстрацію податкових накладних з метою перевірки їх на відповідність ознакам, вказаним у пункті 5 Критеріїв оцінки міри ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567, таким правом не скористався, виключення Відповідачем сум податкового кредиту Позивача за такими податковими накладними, як і застосування штрафних санкцій, є неправомірним.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові у іншій частині позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що висновки перевірки у цій частині є правильними, а доводи податкового органу обґрунтованими та знайшли належне підтвердження.
Зокрема, відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо податкового повідомлення-рішення від 10 січня 2020 року №00000460501 в частині 660845,00 грн податкового зобов`язання по податку на прибуток та 165212,00 грн штрафу, суди першої та апеляційної інстанцій погодились з висновками Відповідача про заниження Позивачем доходу за 9 місяців 2019 року на суму 3671365,98 грн внаслідок невідображення в обліку протермінованої кредиторської заборгованості. Суди обох інстанцій виходили з того, що Позивачем визнається виникнення за укладеними з контрагентами угодами кредиторської заборгованості у січні-вересні 2016 року на суму 3671365,98 грн. Оскільки укладення постачальниками договорів про відступлення права вимоги, за умовами яких кредитори передали своє право вимоги по стягненню заборгованості з ТОВ «Квасилівський ливарно-механічний завод» новому кредитору, жодним чином не вплинуло на обчислення і перебіг строку позовної давності, то станом на вересень 2019 року строк позовної давності за ними сплинув. Відповідно, заборгованість Позивача перед новим кредитором набула статусу безнадійної, а відтак Відповідач дійшов правильного висновку, що сума безнадійної кредиторської заборгованості у 3671365,98 грн підлягала включенню до складу інших доходів Позивача. При цьому суди констатували, що Позивачем не надано суду, як і податковому органу під час перевірки, жодного доказу того, що перебіг позовної давності зупинявся або переривався, як і не було надано жодного доказу укладення письмових угод про збільшення такого строку.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 10 січня 2020 року №00000460501 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 37350,00 грн податкового зобов`язання та 9337,00 грн штрафу, донарахованих за висновками про заниження Позивачем доходу за 2017 рік на суму 207500 грн суди обох інстанцій дійшли висновку, що у ході судового розгляду не було встановлено факту передачі та переміщення пресу гідравлічного від ТОВ «СТАРТ-ПРОМ ПЛЮС» до ТОВ «Квасилівський ливарно-механічний завод», позаяк додані до матеріалів справи документи не свідчать про фактичне виконання зобов`язань (справжність операції) щодо поставки товару. Суди виходили з того, що первинні документи Позивача місять розбіжності, а сукупність зібраної Відповідачем інформації доводить відсутність у ТОВ «СТАРТ-ПРОМ ПЛЮС» реальної можливості здійснити поставку пресу гідравлічного, з огляду на відсутність складу, інших основних засобів, а також відповідної кількості трудових ресурсів.
Відповідно до цього, судами обох інстанцій визнано правомірним і донарахування 41500,00 грн податкового зобов`язання з податку на додану вартість та 10375,00 грн штрафу згідно з податковим повідомленням-рішенням від 25 березня 2020 року №00004010501.
Щодо донарахування податкового зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 4208,00 грн та штрафної санкції в сумі 1052,00 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 25 березня 2020 року №00004010501, суди обох інстанцій виходили з того, що Позивачем визнано безпідставне коригування податкових зобов`язань за січень 2019 року на суму 4208 грн, а правомірність такого донарахування в повній мірі підтверджена матеріалами справи, що слугувало підставою для відмови в позові у цій частині.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у позові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 січня 2020 року №00000460501 в частині донарахування податкового зобов`язання та штрафу по податку на прибуток внаслідок невключення до складу доходів безнадійної кредиторської заборгованості в сумі 3671365,98 грн, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами обох інстанцій норм процесуального права та з урахуванням відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, просив скасувати оскаржувані судові рішення в частині залишення без змін податкового повідомлення-рішення від 10 січня 2020 року №00000460501 та направити справу у цій частині на новий розгляд.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу стверджує, що суди попередніх інстанцій, повно та всебічно встановивши обставини у цій частині спірних правовідносин, ухвалили рішення відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, тому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення у цій частині - без змін.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
На підставі наказу від 29 жовтня 2019 року №488 та направлень від 11 листопада 2019 року №288/17-00-05-01, №287/17-00-05-01, №286/17-00-05-01, №285/17-00-05-01, №340/17-00-33-05, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77 ПК України, в період з 11 листопада 2019 року по 9 грудня 2019 року податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Квасилівський ливарно-механічний завод» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2017 року по 30 вересня 2019 року.
За результатами перевірки складено акт №568/17-00-05-01/38623245 від 16 грудня 2019 року, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено зокрема такі порушення:
підпунктів 14.1.11, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1241679 грн, в тому числі: за 2017 року на 217398 грн, 2 квартал 2018 року на суму 288470 грн, 3 квартал 2018 року на 184887 грн, 2 квартал 2019 року на 211745 грн, 3 квартал 2019 року на суму 339180 грн;
пункту 192.3 статті 192, підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.3, 201.10 статті 201, пункту 23 підрозділу 2 розділу XX ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 1963907 грн, в тому числі: лютий 2017 року - 41500 грн, квітень 2017 року - 54600 грн, травень 2017 року - 54920 грн, липень 2017 року - 123848 грн, серпень 2017 року - 246952 грн, жовтень 2017 року - на суму 156698 грн, листопад 2017 року - 130582 грн, грудень 2017 року - 201213 грн, лютий 2018 року - 58004 грн, березень 2018 року - 69989 грн, травень 2018 року - 389982 грн, червень 2018 року - 15093 грн, липень 2018 року - 218505 грн, серпень 2018 року - 168027 грн, листопад 2018 року - 17653 грн, січень 2019 року - 4208 грн, липень 2019 року - 1133 грн, серпень 2019 року - 11000 грн.
підпунктів 14.1.180, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 31.1 статті 31, пункту 54.2 статті 54, абзацу 2 пункту 57.1 статті 57, пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171 та підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України, щодо несплати (неперерахування) до бюджету податковим агентом ТОВ «Квасилівський ливарно-механічний завод» узгоджених сум належного до сплати податку на доходи фізичних осіб після настання граничних термінів сплати податку до бюджету у випадках, коли виплата доходу на користь платників податків передувала сплаті податку на доходи фізичних осіб та неподання податковим агентом платіжних доручень для перерахування належного до сплати податку на доходи фізичних осіб за граничними термінами сплати податку до бюджету в сумі 468357,09 грн.
На підставі таких висновків 10 січня 2020 року винесено податкові повідомлення-рішення:
№0000053305, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» на 352815,29 грн, у тому числі 0,00 грн - за податковими зобов`язаннями, 350552,12 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та 2263,17 грн - за пенею;
№00000460501, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток» на 1552099,00 грн, в тому числі 1241679,00 грн - за податковими зобов`язаннями, 310420,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
№00000470501, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» на 2454884,00 грн, в тому числі 1963907,00 грн - за податковими зобов`язаннями, 490977,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Позивачем оскаржено в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення від 10 січня 2020 року №0000053305, №00000470501, №00000460501 та рішенням Державної фіскальної служби України від 23 березня 2020 року №10585/6/99-00-08-05-01-06 скаргу платника податків задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2020 року №00000470501 в частині донарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 48788,36 грн і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та решта податкових повідомлень-рішень залишено без змін.
Тому 25 березня 2020 року Головним управління ДПС у Рівненській області винесено податкове повідомлення-рішення №00004010501, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» на 2393898,00 грн, з яких: 1915119,00 грн - за податковими зобов`язаннями; 478780,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та враховуючи відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, є підставою для скасування оскаржуваних рішень в частині залишення без змін податкового повідомлення-рішення від 10 січня 2020 року №00000460501 щодо донарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 826057,00 грн.
Позивач наголошує, що надаючи оцінку щодо відображення у бухгалтерському обліку кредиторської заборгованості в сумі 3671365,98 грн за укладеними договорами протягом 2015-2016 років суди попередніх інстанцій врахували укладення постачальниками Позивача договорів про відступлення права вимоги, проте залишили поза увагою, що кредиторська заборгованість перед новим кредитором гр. ОСОБА_1 не є безнадійною, оскільки за згодою сторін строки проведення оплати по вказаним вище договорам були продовжені, отже строк позовної давності щодо її стягнення не закінчився, тому й відсутні підстави визнавати її безповоротною фінансовою допомогою та включати до складу доходів Позивача. Стверджує, що в матеріалах справи наявні відповідні письмові докази, які достеменно підтверджують факти збільшення за згодою сторін строків проведення оплати по договорах, однак такі безпідставно залишено судами попередніх інстанцій поза межами судового дослідження та оцінки.