ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2022 року
м. Київ
справа № 520/11235/19
адміністративне провадження № К/9901/35178/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Блажівської Н.Є., Шишова О.О.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у складі судді Бідонька А.В. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Рєзнікової С.С., Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О., у справі №520/11235/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00011261306 від 19.07.2019, №00011271306 від 19.07.2019, № 00011281306 від 19.07.2019, № 00011291306 від 19.07.2019.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року, позов задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00011261306 від 19.07.2019, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування» на суму 1 819 772,43 грн.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00011271306 від 19.07.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Військовий збір» на суму 151 647,71 грн.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00011281306 від 19.07.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 260 167,00 грн.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00011291306 від 19.07.2019, яким застосовано штраф в розмірі 1 630 083,50 грн.
Стягнуто на користь Фізичної особи - підприємця сплачену суму судового збору у розмірі 9605,00 грн (дев`ять тисяч шістсот п`ять гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.
Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що контролюючим органом порушено порядок оформлення результатів документальних перевірок, а тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, на підставі викладених обставин податкове повідомлення-рішення № 00011291306 від 19.07.2019 є протиправним та підлягає скасуванню. Суди вказали, що висновки контролюючого органу, засновані на припущеннях та непідтверджених даних щодо нестачі залишків сировини та (або) залишків товарної продукції у позивача на кінець 2018 року у кількості 1039594,08 кг (сума ПДВ 3260167 грн), та не можуть вважатись належними та допустимими доказами в розумінні КАС України. Суди дійшли висновку, що під час проведення перевірки податковим органом взагалі не врахована специфіка господарської діяльності ФОП, належним чином технічна документація не вивчалась та не аналізувалась, а висновки фахівців контролюючого органу базуються на припущеннях та на застосуванні суцільного методу, що є в даному випадку неприйнятним, оскільки базується на припущеннях та у перевіряючих осіб відповідача не має необхідного обсягу відповідних знань для встановлення таких висновків. З урахуванням того, що інформація про заниження суми чистого доходу за 2017-2018 роки судами спростована в ході розгляду справи, суди дійшли висновку, що додаткове нарахування податковим органом військового збору позивачу здійснено помилково.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 18.09.1998, дата зміни свідоцтва про державну реєстрацію № В03 № 201941 13.11.2007, номер запису про державну реєстрацію - 24800010002037216, основний вид економічної діяльності - виробництво іншої хімічної продукції (код 20.59). Позивача взято на податковий облік у Східне управління ГУ ДФС м. Харкова з 18.09.1998 за № 553 .
Як установлено судами, в період з 20.05.2019 по 07.06.2019 на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 2892 від 19.04.2019 та плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2 квартал 2019 фахівцями податкового органу проведена документальна планова виїзна перевірка Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 (т. 27, а.с. 31-32), результати, якої оформлені актом перевірки від 14.06.2019 № 2073/20-40-13-15-07/ НОМЕР_1 (т. 27, а.с. 31-88), у висновках якого встановлено наступні порушення:
- п. 177.2, п.п. 177.4.5 п. 177.4, п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України та встановлено завищення витрат та заниження суми чистого оподатковуваного доходу за перевіряємий період на загальну суму 7714091,25 грн, що привело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 1 388 536,42,30 грн, у т.ч. за 2017 рік на 569299,93 грн, за 2018 рік на 819236,49 грн.
- п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, ст. 176 Податкового кодексу України та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Військовий збір на суму 151647,71 грн, в тому числі сума заниженого податкового зобов`язання 101098,47 грн, сума штрафних санкцій 50549,24 грн.
- п. 198.6 ст. 198, п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України в результаті чого контролюючим органом зроблено висновок, що про заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 783726 грн, в т.ч. за травень 2017 року на суму 3495 грн, за грудень 2018 року 780231 грн.
Позивачем подані до контролюючого органу заперечення до акту перевірки № 05/07-19 від 05.07.2019 та доповнення до заперечення № 11/07-19 від 11.07.2019 (т. 27, а.с. 127-131), за результатами розгляду яких надана відповідь про розгляд заперечень 17877/ФОП/20-40-13-06-16 від 16.07.2019, відповідно до якої відповідач частково погодився з доводами заперечень, змінив висновки акту перевірки та визначив їх в новій редакції, зазначаючи про зменшення нарахувань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, проте збільшивши майже у 2 рази нарахування 50% фінансових санкцій (т. 27, а.с.94-101).
За результатом розгляду заперечень на акт перевірки висновки акту від 14.06.2019 № 2073/20-40-13-15-07/ НОМЕР_1 на підставі наданих пояснень і документів контролюючим органом змінено висновки проведеної перевірки в межах повноважень викладених ст.86 Податкового кодексу України.
З урахуванням заперечень контролюючим органом встановлено наступні порушення:
- п.177.2, пп.177.4.5 п. 177.4., пп. 177.5.3 п. 177.5 ст.177 Податкової кодексу України №2755-УІ, встановлено завищення витрат та заниження чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 6 739 897,87 грн, в т.ч. за 2017 рік на 3063076,6 грн, за 2018 рік на 3 676 821,27грн, що привело до заниження податку на доходи фізичних осіб в здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 1213181,62 грн, у т. ч.: 2017 рік на суму 551353,78 грн, за 2018 рік на суму 661827,83 грн;
- п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Кодексу, п.п.168.1.2 п. 168.1 ст.168, ст. 176 Податкового кодексу України, яким передбачено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом, перевіркою донараховано військового збору у сумі 101098,47 грн, в т.ч. за 2017 рік на сум 45946,15 грн, за 2018 рік на суму 55152,32 грн;
- п. 198.5 ст. 198, п. 199.1 ст.199, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов`язання з ПДВ на загальну сум 3260167 грн, в т.ч. за грудень 2018 на 3260167 грн, не складено та не зареєстровано податкову накладну на дану суму ПДВ.
На підставі висновків акту перевірки 14.06.2019 № 2073/20-40-13-15-07/ НОМЕР_1 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення:
- № 00011261306 від 19.07.2019, яким встановлено порушення п.п. 177.4.5 п. 177.4, п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 1819772,43 грн, у тому числі сума заниженого податкового зобов`язання 1 213 181,62 грн, сума штрафних санкцій 606590,81 грн (т. 27, а.с. 23);
- № 00011271306 від 19.07.2019, яким встановлено порушення п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, ст. 176 Податкового кодексу України та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Військовий збір на суму 151 647,71 грн, в тому числі сума заниженого податкового зобов`язання 101098,47 грн, сума штрафних санкцій 50549,24 грн (т. 27, а.с.25);
- № 00011281306 від 19.07.2019, яким встановлено порушення п. 198.5 ст. 198, п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України і зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 3 260 167,00 грн (т. 27, а.с. 29);
- № 00011291306 від 19.07.2019, яким встановлено відсутність складення та реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового кодексу України податкових накладних та згідно зі ст. 210-1 Податкового кодексу України застосовано штраф в розмірі 50 % в сумі 1 630 083,50 грн (т. 27, а.с. 27).
Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, звернувшись з скаргою № 06/08 від 06.08.2019 до ДФС України (т. 27, а.с. 145-147), за результатами розгляду якої позивачем отримано рішення, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін (т. 27, а.с. 151-158).
З метою перевірки законності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС для проведення економічної експертизи з дослідження первинних та звітних документів ФОП за 2017-2018 роки.
Висновком експертного дослідження № 8/5 ДЕ-19 від 18.10.2019 встановлено, що висновки, викладені в акті перевірки з урахуванням змінених листом від 16.07.2019 висновків щодо нестачі придбаної платником сировини або готової продукції власного виробництва у кількості 1039594,08 кг, не враховують інші товарно-матеріальні цінності, які в процесі виробництва також включалися в якості складових до готової товарної продукції. Експерт визнає, що для надання оцінки висновкам, викладеним в Акті перевірки від 14.06.2019 щодо встановлення розрахункової ваги сировини та усереднених показників витрат сировини на виготовлення готової продукції у кількості 15706661,94 кг потребує знань з технології виробництва та хімічних властивостей речовин, що виходить за межі спеціальних знань судового експерта економіста.
Крім того, експертом зазначено про те, що нестача товарної продукції у суб`єктів господарювання зазвичай підтверджується актами інвентаризації. Оскільки в Акті перевірки відсутні дані щодо встановлення нестачі у відповідності до положень, передбачених Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 висновки Акту перевірки, які призвели до встановлення заниження податкового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 3260167,00 грн внаслідок самостійно встановленої перевіряючими нестачі товарно-матеріальних цінностей підтвердити документально не надається можливим.
Вважаючи висновки акту перевірки хибними та такими, що не відповідають дійсним обставинам, оскільки відповідач не зможе пояснити, яким чином він отримав саме такий розмір «нестачі», а також, що у рішенні про результати розгляду скарги від 07.10.2019 співробітники ДПС України ніякої перевірки висновків результатів Акту перевірки та змінених листом від 16.07.2019 висновків Акту перевірки не проводили, та формально розглянули скаргу позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що у перевіряємий період позивач здійснював наступні види діяльності : виробництво іншої хімічної продукції, оптова торгівля авторідиною, маслами та каністрами, виготовлення рідини для транспортних засобів, розфасування рідини (тосол марки "Bars" та "Grom-ex" ), моторних масел. Діяльність позивач здійснює у власних виробничих приміщеннях на власному та орендованому обладнанні. Позивач виготовляє продукцію, перелік якої визначений у наданих письмових поясненнях, які містяться в матеріалах справи (т. 28, а.с. 14 -35).
Виготовлену продукцію позивач фасує у залізні банки, ПЕТ-тару (ємністю 1л, 1,5л, 2л, 3,7л, 5л), каністри (ємністю 0,5л, 1л, 3л, 4л, 5л, 10л, 20л), бочки 60л, бочки 200л, куби. Для пакування продукції також закуповуються в асортименті етикетки, кришки, ручки для каністри, плівка поліетиленова, стретч-плівка, стрічка клейка, піддони, МДФ перекладки, полотно, гофротара.
Для виробництва вищеназваної продукції позивач закуповує сировину, перелік якої викладено у наданих представником позивача на вимогу суду додаткових письмових поясненнях (т. 28, а.с. 58-66).
Перелік кількості затраченої ФОП сировини протягом 2017-2018 рр. на виготовлення готової продукції надана представником позивача до матеріалів справи (т. 29, а.с. 1- 250 в).
Судовим розглядом встановлено, що власну продукцію ФОП фасує у залізні банки, ПЕТ-тару (ємністю 1л, 1,5л, 2л, 3,7л, 5л), каністри (ємністю 0,5л, 1л, 3л, 4л, 5л, 10л, 20л), бочки 60л, бочки 200л, куби. Для пакування продукції також закуповуються в асортименті етикетки, кришки, ручки для каністри, плівка поліетиленова, стретч-плівка, стрічка клейка, піддони, МДФ перекладки, полотно, гофротара.
Власну продукцію позивач виробляє на підставі наступних Технічних умов: 1.Технічні умови ТУ У 23.2-2810205875-001:2005; 2. Технічні умови ТУ У 23.2-2810205875-008:2010; 3. Технічні умови ТУ У 23.2-2810205875-005:2010; 4. Технічні умови ТУ У 24.6-00174131-168-2001; 5. Технічні умови ТУ У 23.2-2810205875-004:2009; 6. Технічні умови ТУ У 20.5-2810205875-011:2018; 7. Технічні умови ТУ У 20.5-2810205875-010:2018; 8. Технічні умови ТУ У 23.2-2810205875-006:2010; 9. Технічні умови ТУ У 23.2-2810205875-007:2010.
Під час проведення перевірки фахівцями контролюючого органу встановлені станом на 01.01.2017 залишки сировини у тому числі з ПДВ 3965766,76 грн (стор.12 акту перевірки; т. 27, а.с. 42); залишки сировини та товарів станом на 31.12.2018 із ПДВ складають 22570992,22 грн (ст. 24 акту перевірки, т. 27, а.с. 54).
Зі змісту акту перевірки встановлено, що перевіряючими вказано, що станом на 01.01.2017 залишки товару та сировини на суму 3965766,75 грн (з ПДВ) складаються з : сировини 3785586,80 грн, готової продукції 180179,95 грн. Станом на 31.12.2017 залишки товару та сировини складають на загальну суму 11282020,99 грн (з ПДВ), з них: сировина - 9289711,25 грн, готова продукція 1992309,74 грн. Станом на 31.12.2018 залишки товару та сировини складають на загальну суму 22570992,69грн (з ПДВ), з них: сировина - 21053891,54 грн, готова продукція 1517101,15 грн.
Під час перевірки фахівцями контролюючого органу зроблено висновок, що сума витрат безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу, підтверджених первинними та платіжними документами, не відповідає сумі витрат відображених у податковій декларації про майновий стан та доходи за 2017-2018 роки. А саме: задекларовано витрат у розмірі 269009068,21 грн, при цьому перевіркою первинних та платіжних документів встановлено, що сума витрат безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу складає 261294976,96грн (помилково вказано 260827502,73 грн, вважати вірним 261294976,96 грн) в тому числі витрати на оплату праці з урахуванням сплати ЄСВ нарахованого на суму заробітної плати - 12524493,27 грн, витрати понесені на закупівлю товару/сировини з урахуванням фактичної сплати за реалізований товар та сплати за придбаний товар та сировину інші витрати (оренда приміщення та обладнання, транспортування товару, відшкодування комунальних послуг, сплата за лабораторні дослідження, сплата ЄСВ нарахованого на суму доходу, витрати, пов`язані з переробкою давальницької сировини, та інші витрати - 248560645,29 грн, амортизаційні нарахування - 209838,40 грн. Завищення витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів виникло за рахунок включення до складу витрат суми понесених витрат, які не підтверджені документально та або витрати понесені на виробництво продукції, яка у перевіряємому періоді не реалізована (лічиться на залишку), або відвантажена, але станом на 01.01.2019 за даний товар лічиться заборгованість покупців або сплата за сировину у перевіряємому періоді не відбулась. Інформація про залишки сировини/готової продукції та заборгованість покупців за відвантажений товар та перед постачальниками за придбаний товар наведена у письмових пояснення підприємця від 20.05.2019 (вх. №67759/ФОП від 20.05.2019 та №74390/ФОП від 05.06.2019).
Контролюючий орган, з посиланням на попередній акт перевірки, письмові пояснення позивача та первинні та платіжні документи, надані під час перевірки, дійшов висновку про завищення витрат за наступними показниками: залишки товарно-матеріальних цінностей (товару та сировини) станом на 01.01.2017 за ціною придбання без врахування ПДВ складають 3304805,63 грн (стор. 33 акту перевірки, т. 27, а.с.63); заборгованість покупців за відвантажений товар у періоді, що неохоплені перевіркою без урахування ПДВ складає 884014,48 грн; придбаний товар та послуги у перевіряємому періоді незалежно від сплати за нього складає 278620554,00 грн з урахуванням дебіторсько заборгованості постачальників на початок перевірки; залишки товару станом на 01.01.2019 за ціною придбання без урахуванні ПДВ складають 18809160,58 грн; заборгованість перед постачальниками станом на 01.01.2019 за придбаний товар/послуги без урахування ПДВ складає 25426113,27 грн; витрати понесені з придбанням товару та сировини на продукції відвантажену у перевіряємому періоді та станом на 01.01.2019 лічиться заборгованість покупців, тобто дохід від реалізації продукції не отримано складає 9079771,55 грн без урахування ПДВ.
Відповідач зазначав, що на підставі даних показників вартість придбаних ТМЦ, робіт, послуг і інших витрат, які пов`язані з отриманням доходу за 2017-2018 роки та включаються до складу витрат повинні складати 248560645,29 грн без урахування фонду оплати праці та амортизації (3304805,63 грн. (залишки ТМЦ) 884014,48 грн (заборгованість покупців станом на 01.01.2017) + 278620554,00 грн (придбані ТМЦ та послуги) - 25426113,27 грн (заборгованість постачальникам)- 9079771,55 грн (заборгованість покупців за відвантажений товар станом в 01.01.2019) + 257156,00 грн (сплата ЄСВ)), дана сума витрат також підтверджена первинними та платіжними документами.
На підставі вказаного фахівцями контролюючого органу під час перевірки зроблено висновок про завищення витрат у сумі 7714091,25 грн, в т.ч. за 2017 рік на 3162777,41 грн, за 2018 рік на 4551313,84 грн, чим порушено пп.177.4.5 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 -VI , зі змінами та доповненнями.
Відповідач зазначав, що враховуючи дані показники вартість придбаних ТМЦ, робіт, послуг, та інших витрат, які пов`язані з отриманням доходу за 2017-2018 роки та включаються до складу витрат повинні складати 248560645,29 грн без урахування фонду праці та амортизації (3304805,63 грн (залишки ТМЦ) + 884014,48 грн (заборгованість покупців станом на 01.01.2017) + 278620554,00 грн (придбані ТМЦ та послуги) - 25426113,27 грн (заборгованість постачальникам) - 9079771,55 грн (заборгованість покупців за відвантажений товар станом на 01.01.2019) + 257156,00 грн (сплата ЄСВ)). Відповідач зазначав, що така сума витрат підтверджена первинними та платіжними документами.
Перевіркою встановлено завищення витрати у сумі 7714091,25 грн, в т.ч. за 2017 рік на 3162777,41 грн, за 2018 рік 4551313,84 грн, чим порушено пп.177.4.5 п.177.4 ст.177, Податкового кодексу України.
Судовим розглядом встановлено, що під час розгляду заперечень на акт перевірки контролюючим органом враховані лише зауваження довірених осіб платника податків щодо неврахування націнки на вартість придбаних ТМЦ, робіт, послуг та інших витрат які пов`язані отриманням доходу за 2017-2018 роки та включаються до складу витрат повинні складати 262269170,34 грн з урахування фонду оплати праці - 12524493,27 грн та амортизації - 209838,40 грн (3304805,63 грн (залишки ТМЦ) + 784313,67 грн (заборгованість покупців станом на 01.01.2017 без націнки) + 278620554,00 грн (придбані ТМЦ та послуги) - 25426113,27 грн (заборгованість постачальникам) 8005877,36 грн (заборгованість покупців за відвантажений товар станом на 01.01.2019 без націнки) + 257156,00 грн (сплата ЄСВ)), дана сума витрат також підтверджена первинними та платіжними документами. При цьому підприємець декларує витрати у сумі 269009068,21 грн.
Отже, перевіркою встановлено завищення витрат у сумі 6739897,87 грн, в т.ч. за 2017 рік на 3063076,6 грн, за 2018 рік на 3676821,27 грн, чим порушено пп. 177.4.5 п. 177.4 ст.177, Податкового кодексу України. Відповідачем також зазначається, що при вищенаведеному розрахунку сум понесених витрат не була відрахована націнка заборгованості покупців станом на 01.01.2017 та 01.01.2019.
Отже, перевіркою встановлено завищення витрат в сумі 6739897,87 грн, в т.ч. за 2017 рік на 3063076,6 грн, за 2018 рік на 3676821,27 грн, чим порушено пп. 177.4.5 п. 177.4 ст.177, Податкового кодексу України.
Відповідач зазначав, що при визначенні остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб у перевіряємому періоді, встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 1213181,62 грн, в т. ч. за 2017 рік на суму 551353,78 грн, за 2018 рік на суму 661827,83 грн, чим порушено пп. 177.5.3 п. 177.5 ст.177 Податкового кодексу України.
У зв`язку із чим, контролюючим органом також зроблено висновок про заниження позивачем податкових зобов`язань зі сплати військового збору у перевіряємому періоді в сумі 101098,47 грн, в т.ч. за 2017 рік на суму 45946,15 грн, за 2018 рік на суму 55152,32 грн, чим порушено вимоги статей 168, 176, підпунктів 1.2, 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Доводи касаційної скарги відповідача ґрунтуються на тому, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ст.177 Податкового кодексу України у зв`язку із перевіркою правомірності віднесення до складу витрат фізичної особи-підприємця суми витрат, понесених на придбання відповідних ТМЦ (олія, тосоли та інше) за відсутності доказів використання саме цього об`єму придбаних товарів при переробці та в подальшому відсутності доходу від реалізації виробленої продукції. Також, відсутній висновок Верховного Суду щодо правомірності ненадання первинних документів позивачем, що підтверджують необхідність використання об`єму ТМЦ з урахуванням виду господарської діяльності.
З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Позивачем було подано відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість прийнятих судами попередніх інстанцій судових рішень, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
Таким чином, ураховуючи вимоги касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, касаційному перегляду підлягають лише питання правильності формування позивачем витрат та ПДВ у господарської діяльності у перевіряємий період.
Відповідно до пп. 162.1. ст. 162 Податкового кодексу України, платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Згідно з пп. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п.п. 44.1, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.