iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2022 року

м. Київ

справа № 340/370/21

адміністративне провадження № К/9901/47335/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Шарапи В.М.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго»

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

треті особи - Державне підприємство «Балтське лісове господарство», ОСОБА_1 ,

про визнання частково протиправною та скасування постанови

за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у складі судді Черниш О.А. від 24 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шлай А.В., Кругового О.О., Прокопчук Т.С. від 17 листопада 2021 року,

У С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2021 року приватне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго» (далі - ПрАТ «Кіровоградобленерго», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач), треті особи - державне підприємство «Балтське лісове господарство» (далі - ДП «Балтське лісове господарство», третя особа 1), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа 2), у якому просило визнати протиправними та скасувати абзаци перший, другий, третій, шостий, сьомий пункту 1 та абзаци третій, четвертий пункту 2 резолютивної частини постанови НКРЕКП № 30 від 13 січня 2021 року «Про накладення штрафу на ПрАТ «Кіровоградобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».

2. В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що ним правомірно розірвано договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, оскільки об`єкт громадянина ОСОБА_1 - службовий будинок (кордон обходу № 3) розташований на земельній ділянці, яка відноситься до земель Балтського району Одеської області, тобто поза межами місць провадження господарської діяльності позивача, визначених ліцензією на право провадження господарською діяльністю № 1416 від 13 листопада 2018 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано абзаци третій та четвертий пункту 2 постанови НКРЕКП № 30 від 13 січня 2021 року «Про накладення штрафу на ПрАТ «Кіровоградобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що НКРЕКП розпорядження щодо усунення ПрАТ «Кіровоградобленерго» порушень, виявлених під час здійснення контролю, не видавалося, натомість про необхідність усунення таких у строк до 28 лютого 2021 року було обумовлено в постанові про накладення штрафу № 30 від 13 січня 2021 року, що не відповідає вимогам частин п`ятої та дев`ятої статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

5. Водночас, у частині відмови у задоволенні позову суди дійшли висновку про те, що пунктом 1 постанови НКРЕКП № 30 від 13 січня 2021 року до позивача правомірно застосовано санкції у виді штрафу на підставі підпунктів «б», «в» пункту 4 частини четвертої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, та за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, НКРЕКП звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення частини п`ятої статті 14 та частини першої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у зв`язку з чим, на думку скаржника, суди дійшли неправильного висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування абзаців третього та четвертого пункту 2 постанови НКРЕКП № 30 від 13 січня 2021 року «Про накладення штрафу на ПрАТ «Кіровоградобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».

8. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень частини п`ятої статті 14 та частини першої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» у подібних правовідносинах.

9. Від ПрАТ «Кіровоградобленерго» подано відзив на касаційну скаргу НКРЕКП, у якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, оскільки суди дійшли правильного висновку про те, що положення частини п`ятої статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» слід розуміти так, що рішення про усунення виявленого під час перевірки позивача порушення, яке вимагає вчинення певних дій, НКРЕКП повинна оформити у вигляді розпорядження, а не постанови; недотримання форми прийнятого рішення, на думку позивача, свідчить про протиправність відповідного рішення у частині; просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. Касаційну скаргу подано до суду 23 грудня 2021 року.

11. Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2022 року відкрито касаційне провадження в адміністративній справі № 340/370/21, витребувано матеріали справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу НКРЕКП.

12. Представником НКРЕКП подано клопотання про зупинення виконання рішень судів першої та апеляційної інстанцій до закінчення перегляду справи у касаційному порядку, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2022 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що ПрАТ «Кіровоградобленерго» здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Кіровоградської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) ПрАТ «Кіровоградобленерго», та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством), на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП № 1416 від 13 листопада 2018 року.

14. За зверненнями громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постановою НКРЕКП «Про проведення позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Кіровоградобленерго» № 2331 від 9 грудня 2020 року відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» призначено проведення позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Кіровоградобленерго».

15. Посадовими особами НКРЕКП та Сектору НКРЕКП у Кіровоградській області у грудні 2020 року на підставі посвідчення на перевірку № 748 від 11 грудня 2020 року проведено позаплановий захід державного контролю щодо дотримання ПрАТ «Кіровоградобленерго» вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, про що складено акт № 666 від 18 грудня 2020 року.

16. 22 грудня 2020 року позивач подав до НКРЕКП письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та виявлених порушень.

17. Акт позапланової виїзної перевірки № 666 від 18 грудня 2020 року винесений на засідання НКРЕКП, яке відбулося 13 січня 2021 року. За результатами засідання НКРЕКП прийнято постанову «Про накладення штрафу на ПрАТ «Кіровоградобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» № 30 від 13 січня 2021 року, якою постановлено:

1. Відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17, статей 19, 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» накласти штраф у розмірі 170 000 грн на ПрАТ «Кіровоградобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, а саме:

- пункту 1.2.3 глави 1.2 розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, яким установлено, що оператор системи не має права відмовити в розподілі (передачі) електричної енергії електропостачальникам та споживачам до межі балансової належності їх електроустановок, у приєднанні до його мереж інших операторів системи, у тому числі оператора малої системи розподілу, або інших замовників послуги приєднання до електричних мереж за умови дотримання ними вимог законодавства України, зокрема законодавства у сфері енергетики;

- пункту 7.1 розділу VІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії, яким установлено, що електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов`язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами;

- пункту 4.5.5 глави 4.5 розділу IV Кодексу систем розподілу, яким установлено, що технічні умови на стандартне приєднання, підписані ОСР, разом з проектом договору про стандартне приєднання надаються замовнику ОСР протягом 10 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви про приєднання (у зазначений у заяві про приєднання спосіб обміну інформацією);

- підпункту 26 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії у частині обов`язку ліцензіата надавати послуги з приєднання електроустановки замовника до системи розподілу електричної енергії з урахуванням положень статті 21 Закону України «Про ринок електричної енергії» за умови дотримання замовником вимог кодексу систем розподілу;

- підпункту 31 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата припиняти електроживлення споживача у порядку та у випадках, визначених Кодексом системи розподілу та правилами роздрібного ринку.

Зазначена сума штрафу має бути сплачена до Державного бюджету України у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»).

2. Відповідно до пункту 1 частини 1 та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» у межах здійснення заходів державного регулювання зобов`язати ПрАТ «Кіровоградобленерго» у строк до 28 лютого 2021 року:

- привести свої дії стосовно громадянина ОСОБА_2 у відповідність до вимог Кодексу систем розподілу, шляхом надання технічних умов на стандартне приєднання, підписаних ОСР, разом з проектом договору на стандартне приєднання;

- здійснити заходи щодо відновлення постачання електричної енергії до об`єкта гр. ОСОБА_1 (кордон обходу № 3 Державного підприємства «Балтське лісове господарство» Одеського управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів (службові приміщення (будинок) лісника));

- забезпечити внесення змін до місць провадження господарської діяльності з урахуванням території адміністративно-територіальної одиниці, де розташована система розподілу електричної енергії, зокрема Л-1 ПЛ-0,4 кВ від КТП-219, що перебуває у власності ПрАТ «Кіровоградобленерго» та до якої приєднано електроустановки гр. ОСОБА_1 .

Про виконання вимог цього пункту поінформувати НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Кіровоградській області у строк до 15 березня 2021 року з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів.

18. Позивач 23 лютого 2021 року сплатив штраф у розмірі 170 000 грн до Державного бюджету України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

20. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

21. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

22. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

23. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими з огляду на наступне.

24. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

26. Доводом касаційної скарги є неправильне застосування, на думку скаржника, судами першої та апеляційної інстанцій положень частини п`ятої статті 14 та частини першої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», яке виявилось у тому, що суди дійшли неправильного висновку про необхідність прийняття НКРЕКП рішення про усунення виявленого під час перевірки позивача порушення, яке вимагає вчинення певних дій, у формі розпорядження.

27. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій вищезазначених норм матеріального права, колегія суддів виходить з меж касаційного оскарження та перевіряє оскаржувані судові рішення у частині задоволення позову, а саме - у частині визнання протиправними та скасування абзаців третього та четвертого пункту 2 постанови НКРЕКП № 30 від 13 січня 2021 року «Про накладення штрафу на ПрАТ «Кіровоградобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».

28. У частині відмови у задоволені позову рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року не оскаржуються, а тому суд касаційної інстанції не перевіряє у цій частині правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права.

29. Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, абзацами третім та четвертим пункту 2 спірної постанови НКРЕКП позивача зобов`язано:

30. Отже, ключовим питанням, яке потребує встановлення для правильного розгляду та вирішення цієї справи, є те, чи повинна була НКРЕКП відповідно до положень пункту 1 частини п`ятої статті 14 та частини першої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» покладати на ПрАТ «Кіровоградобленерго» зобов`язання щодо відновлення постачання електричної енергії споживачу та забезпечення внесення змін до місць провадження господарської діяльності рішенням, винесеним у формі розпорядження, а не у формі постанови.

31. З цього приводу колегія суддів зазначає таке.

32. Частиною першою статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

33. Згідно із статтею 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

34. Частинами першою-третьою статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» передбачено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

35. Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання регулятора, за результатами якого регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті регулятора до розгляду акта на засіданні регулятора.

36. Абзацом п`ятим частини п`ятої статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» установлено, що у разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання регулятора, за результатами якого регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

................

Перейти до повного тексту