Постанова
Іменем України
20 травня 2022 року
м. Київ
справа № 758/15839/19
провадження № 61-2195св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю.,
Сердюка В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року в складі судді Якимець О. І. та постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д.,
Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(місто Київ).
Заява мотивована тим, що її батько та дід були німцями. Реєструючи шлюб та народження ОСОБА_1 , батьки вирішили вказати себе та заявника як українців, оскільки на той час радянська влада піддавала репресіям та переслідуванням громадян німецького походження, тому батько приховував своє походження. Зазначає, що в позасудовому порядку змінити записи в актах цивільного стану неможливо. Так, Подільський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві відмовив у задоволенні заяви про внесення змін до актів цивільного стану щодо національності ОСОБА_1 .
На підставі викладеного ОСОБА_1 з урахуванням уточнених вимог просила: встановити юридичний факт, що її національність «німкеня»; зобов`язати Подільський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції
у місті Києві внести зміни до актового запису від 18 червня 1949 року № 1488 про народження ОСОБА_1 , вказавши національність її батька ОСОБА_2 «німець» та національність ОСОБА_1 «німкеня»; внести зміни до актового запису від 01 липня 1923 року (02 липня 1976 року) № 102 про народження
ОСОБА_2 , вказавши по батькові його батька ОСОБА_3 - « ОСОБА_4 », національність - «німець».
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
і мотиви їх ухвалення
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 грудня 2021 року, закрито провадження у справі.
Судові рішення мотивовані тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з неможливістю встановлення в судовому порядку фактів щодо належності осіб до певної національності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували повноваження реєстраційних органів, які фіксують національність в актових записах та видають документи, що посвідчують особу із зазначенням національності. Суди залишили поза увагою ту обставину, що ОСОБА_1 подала відповідну заяву з метою відновлення справжньої національності, проте у її задоволенні відмовлено. При цьому ОСОБА_1 народилася через чотири роки після закінчення війни з Німеччиною і ставлення до німців було вкрай негативним, радянська влада піддавала власних громадян німецького походження репресіям та переслідуванням. Суди не дослідили належним чином зібрані
у справі докази, які підтверджують заявлені у справі вимоги, а також не правильно застосували статтю 11 Закону України «Про національні меншини в Україні».
Інший учасник справи відзиву на касаційну скаргу не направив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Касаційна скарга подана до Верховного Суду ОСОБА_1 08 лютого
2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що у цій справі ОСОБА_5 звернулася із заявою про встановлення факту належності її та батька до певної національності, посилаючись на помилковість таких відомостей, зазначених в актових записах про народження, що є, на думку заявника, підставою для внесення змін до відповідних актових записів щодо національності.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити
у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції
(частина третя статті 406 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з неможливістю встановлення
в судовому порядку фактів щодо належності осіб до певної національності.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи таке.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають
у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з частиною другою статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
За змістом частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої
Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частинах першій та другій статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.