Постанова
Іменем України
19 травня 2022 року
м. Київ
справа № 711/3724/21
провадження № 61-2380св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Черкаського апеляційного суду від 26 січня 2022 року у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Карпенко О. В., Нерушак Л. В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович, про визнання правочину недійсним (фраудаторним) та застосування наслідків недійсності правочину.
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним (фраудаторним) та застосування наслідків недійсності правочину, в якому просила визнати недійсним договір дарування частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , від 13 грудня 2019 року, серія та номер 1308, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Висоцькою С. І. та застосувати наслідки недійсності правочину шляхом повернення сторін у попередній стан.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2021 року визнано винним ОСОБА_2 за частиною другою статті 286 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом на 2 роки. На підставі статті 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки.
Позивач зазначала, що цивільний позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнено з ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 167 876,86 грн та моральну шкоду в розмірі 300 000,00 грн.
Вироком Черкаського апеляційного суду від 20 травня 2021 року вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено в цій частині новий вирок, яким призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Також скасовано вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області в частині розв`язання цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди та призначено в цій частині новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. В частині стягнення відшкодування моральної шкоди вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області залишено без змін.
07 червня 2021 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області видав виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 300 000,00 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О. С. від 09 червня 2021 року відкрито виконавче провадження № 65753234 за вказаним виконавчим листом.
10 червня 2021 року представник стягувача ОСОБА_1 - адвокат Гончар С. М. ознайомився із матеріалами виконавчого провадження і виявив, що боржник ОСОБА_2 ще 13 грудня 2019 року відчужив за договором дарування своєму батькові ОСОБА_3 належну йому частку (1/2) у праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Щодо хронології подій, що має значення для спору, позивач вказує, що 19 листопада 2019 року ОСОБА_1 , як потерпіла, подала цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, у межах кримінального провадження (справа № 695/2968/19), що було передане на розгляд Чорнобаївського районного суду Черкаської області внаслідок зміни підсудності, 05 грудня 2019 року у справі відбулося підготовче судове засідання, в якому потерпіла заявила клопотання про арешт майна обвинуваченого та водночас цивільного відповідача ОСОБА_2 , а саме 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
05 грудня 2019 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області за наслідками підготовчого судового засідання постановив ухвалу про призначення судового розгляду, якою, серед іншого, відмовив у задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_1 про арешт майна.
Позивач вважає, що 05 грудня 2019 року ОСОБА_2 дізнався про намір арешту його майна в забезпечення цивільного позову потерпілої на загальну суму 49 6581,86 грн, а суд відмовив в арешті майна, внаслідок чого у ОСОБА_2 виникла можливість приховати зазначене майно від подальшого звернення стягнення на нього та 13 грудня 2019 року ОСОБА_2 скористався наданою йому можливістю та подарував свою 1/2 частку квартири батькові ОСОБА_3 .
Договір дарування від 09 грудня 2019 року має усі ознаки фраудаторного, оскільки спрямований саме на уникнення звернення стягнення на майно потенційного боржника, тому являє собою зловживання правом та порушує засади цивільного законодавства (добросовісність). Також вказаний правочин має ознаки фіктивності, оскільки його реальною метою, як вбачається із обставин, є не перехід права власності до набувача, а унеможливлення в майбутньому звернення стягнення на таке майно.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 30 листопада 2021 року у складі судді Кондрацької Н. М. в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Рішення суду мотивоване тим, що заборони щодо укладення договорів, зокрема дарування, між близькими родичами законом не передбачено, навпаки положеннями статті 627 ЦК України закріплено свободу договору, тобто, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
На момент укладення спірного договору ОСОБА_2 був власником 1/2 частини вказаної квартири, мав право розпоряджатися нею на власний розсуд, нерухоме майно не мало жодних обтяжень права власності, не перебувало під арештом або під заставою та не було предметом іпотеки.
До того ж, позивачем не доведено належними та допустимими доказами ухилення відповідача від виконання судового рішення (в тому числі вироку) про відшкодування шкоди.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 26 січня 2022 року рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 30 листопада 2021 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано недійсним договір дарування частки квартири (1/2) за адресою: АДРЕСА_1 , від 13 грудня 2019 року, серія та номер 1308, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Висоцькою С. І.
Стягнено із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу по 1 500 грн, а всього у розмірі 3 000 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обізнаність особи про наявність позовних вимог про стягнення з неї заборгованості (збитків, шкоди), тобто існування майнового спору на момент вчинення правочину щодо відчуження майна, може свідчити про наявність умислу при укладенні безоплатного договору (договору дарування) на приховання майна від виконання в майбутньому рішення суду про стягнення грошових коштів.
Отже, укладенням спірного договору його сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, адже квартира як до, так і після укладення спірного договору фактично перебувала у володінні користуванні відповідача ОСОБА_3 , як співвласника квартири з 27 січня 2015 року, а в подальшому як її власника, а відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та фактично проживав за іншою адресою: АДРЕСА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Придніпровського районного суду міста Черкаси.
07 квітня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Як підставу для касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявник вказує, суд апеляційної інстанції не повно з`ясував обставини справи.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що 03 серпня 2018 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Chevrolet Aveo» під керуванням ОСОБА_2 та мопеда «Honda Tact» під керуванням ОСОБА_4 , в результаті якої ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження та помер.
За цим фактом розпочато кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018250150000887 від 24 серпня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.
В межах цього кримінального провадження ОСОБА_1 має статус потерпілої, оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала смерть її сина ОСОБА_4
19 листопада 2019 року потерпіла ОСОБА_1 заявила цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, у загальному розмірі 496 581,86 грн (а. с. 6, 7).
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 189928224 від 22 листопада 2019 року, ОСОБА_2 був власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_3 (а. с. 9).
05 грудня 2019 року потерпіла ОСОБА_1 подала до суду клопотання про арешт майна обвинуваченого, а саме 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення цивільного позову (а. с. 8).
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2019 року у задоволенні клопотання про арешт майна відмовлено у зв`язку недоведеністю необхідності такого арешту, а також наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України (а. с. 11, 12).
13 грудня 2019 року між ОСОБА_2 (дарувальник) та ОСОБА_3 (обдаровуваний) укладено договір дарування, який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Висоцькою С. І. та зареєстрований в реєстрі за № 1308, згідно якого дарувальник безоплатно передав, а обдаровуваний прийняв у власність 1/2 частку квартири АДРЕСА_3 . Вартість частки оцінена в 30 000 грн (а. с. 35-37).
Вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом на 2 роки, на підставі статті 75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки. Цивільний позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнено з ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 167 876,86 грн та моральну шкоду в розмірі 300 000 грн (а. с. 13-25).
Вироком Черкаського апеляційного суду від 20 травня 2021 року вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2021 року в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено в цій частині новий вирок, яким призначено ОСОБА_2 покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Також скасовано вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області в частині вирішення цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди та призначено в цій частині новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. В частині стягнення відшкодування моральної шкоди вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області залишено без змін (а. с. 26-30).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О. С. від 09 червня 2021 року відкрито виконавче провадження № 65753234 з примусового виконання виконавчого листа № 695/2968/19, виданого 07 червня 2021 року Чорнобаївським районним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 300 000 грн (а. с. 31-33).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: