Постанова
Іменем України
19 травня 2022 року
м. Київ
справа № 636/1853/18
провадження № 61-16105св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася у травні 2018 року до суду з вищевказаним позовом, в якому просила в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 визнати за нею право власності на 1/5 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,1198 га, кадастровий № 6325486500:02:000:0382, яка розташована на території Старогнилицької сільської ради Чугуївського району Харківської області, КСП «40 років Жовтня», а за набувальною давністю - право власності на 3/5 частин вказаного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд.
Зазначений позов ОСОБА_1 мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина на 1/5 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,1198 га, яка розташована на території Старогнилицької сільської ради Чугуївського району Харківської області, КСП «40 років Жовтня».
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 , окрім неї, є його дочки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , а також дружина ОСОБА_2 .
Вона фактично прийняла спадщину, оскільки на час смерті батька була зареєстрована та фактично проживала разом з ним за вказаною адресою.
Зазначає, що зверталась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, однак у видачі свідоцтва їй було відмовлено, оскільки у державному акті на право приватної власності на землю серії Р3 № 84559 зазначено неправильний кадастровий номер.
Вказує, що вона з 2005 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 , добросовісно, відкрито та безперервно володіє та користується усім домоволодінням, тому просила задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Чугуївський міський суд Харківської області рішенням від 15 серпня 2018 року позов задовольнив.
Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 19 липня 2005 року в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнав за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,1198 га, кадастровий № 6325486500:02:000:0382, яка розташована на території Старогнилицької сільської ради Чугуївського району Харківської області, КСП «40 років жовтня», яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії Р3 № 845598 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнав за ОСОБА_1 у порядку набувальної давності право власності на 3/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
Рішення місцевий суд мотивував тим, що на день смерті спадкодавця із ним в одному будинку проживали позивач та відповідачі. Відповідачі на час смерті спадкодавця хоча і були зареєстровані, але постійно із спадкодавцем не проживали. Вони фактично не мешкають за даною адресою з 2005 року. ОСОБА_1 з 2005 року добросовісно, відкрито та безперервно володіє і користується усім спірним домоволодінням.
Харківський апеляційний суд постановою від 19 серпня 2021 року апеляційні скарга ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задовольнив.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 15 серпня 2018 року скасував та прийняв нову постанову про залишення позову без задоволення.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Постанову апеляційний суд мотивував тим, що позивачем не надано доказів звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та письмової відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, підстави для вирішення питання про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування відсутні.
Також апеляційний суд зазначив про те, що позивач була обізнана про те, що власниками 3/5 частин спірного будинку є відповідачі, які не відмовлялися від свого права власності на нього, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для визнання права власності на майно за набувальною давністю, оскільки володіння ОСОБА_1 спірним нерухомим майном не є добросовісним в розумінні статті 344 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 у жовтні 2021 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що згідно з правовими позиціями Верховного Суду, висловленими у постановах від 03 квітня 2019 року у справі № 754/6442/16-ц (провадження № 61-22663св18), від 11 червня 2020 у справі № 523/16625/14-ц (провадження № 61-47553св18), від 25 листопада 2020 року у справі № 759/8219/19 (провадження № 61-14103св20), від 15 вересня 2021 року у справі № 609/341/19 (провадження № 8757св20) обставини, які входять до предмета доказування у справах про спадкування можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право на спадкування є копії документів відповідної спадкової справи. Рішення суду може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Суди попередніх інстанцій не звернули уваги на доводи позивача щодо вчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а також не роз`яснили сторонам право на звернення до суду з клопотанням про витребування з нотаріальної контори спадкової справи з метою доведення (спростування) заявлених вимог, а також не роз`яснили наслідки вчинення або невчинення такої процесуальної дії.
Передчасним є висновок апеляційного суду про те, що позивачем не надано доказів звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та письмової відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Оскаржуване судове рішення в частині вимог до ОСОБА_2 не вирішує питання про права чи обов`язки осіб, які подали апеляційні скарги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19), тому суд повинен був закрити провадження в частині вимог, що стосуються ОСОБА_2 .
Крім того, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме в частині коли один із відповідачів не оскаржував в апеляційному порядку рішення суду в частині що стосується його прав.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від ОСОБА_8 у грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла заява, в якій остання просила задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_1 у повному обсязі, скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення місцевого суду.
Від ОСОБА_9 у січні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просила залишити її без задоволення, посилаючись на те, що у матеріалах справи наявна відповідь нотаріуса Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області від 03 квітня 2021 року № 979/02-17, надана на запит ОСОБА_4 , згідно з якою після смерті ОСОБА_5 спадкова справа не заводилася та свідоцтво про право власності не видавалося. Зазначена довідка була досліджена апеляційним судом.
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, через канцелярію суду надала заяву про слухання справи без її участі, заявлені позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.
Постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 30 листопада 2021 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Чугуївського міського суду Харківської області.
Справа № 636/1853/18 надійшла до Верховного Суду 20 грудня 2021 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 по 1/5 частини кожному на підставі свідоцтва про право власності, виданого 19 липня 2003 року Дочірнім підприємством «Житловик» Кочетовського Державного виробничого управління житлового комунального господарства.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на 1/5 частину вказаного житлового будинку, а також на земельну ділянку площею 5,1198 га, кадастровий номер 6325486500:02:000:0382, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Старогнилицької сільської ради Чугуївського району Харківської області, КСП «40 років Жовтня», яка належала померлому на підставі державного акта Серії РЗ № 845598, виданого на підставі розпорядження Чугуївської райдержадміністрації Ради народних депутатів від 26 березня 2003 року № 129.
Згідно з довідкою, виданою Виконавчим комітетом Старогнилицької сільської ради Чугуївського району Харківської області 07 жовтня 2016 року, на час смерті ОСОБА_5 проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним за вказаною адресою були зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 .
Листом Головного управління Держегокадастру у Харківській області від 04 травня 2017 року повідомлено, що кадастровий номер земельної ділянки в державному акті на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва серія Р3 № 845598 від 20 червня 2003 на ім`я ОСОБА_5 не співпадає з витягом з Поземельної книги про земельну ділянку від 08 квітня 2017 року № НВ-6304036212017, у зв`язку із дублюванням кадастрового номера 6325486500:02:000:0020, в подальшому не використовується для ідентифікації земельної ділянки та отримує статус архівного.
Земельній ділянці згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серія Р3 № 845598 від 20 червня 2003 року присвоєно кадастровий номер 6325486500:02:000:0382.
Із відповіді нотаріуса Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області від 03 квітня 2021 року № 979/02-17, наданої на запит ОСОБА_4 , апеляційним судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась та свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).