Постанова
Іменем України
12 травня 2022 року
м. Київ
справа № 734/2607/20
провадження № 61-17053св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Остерське виробниче управління житлово-комунального господарства,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Остерського виробничого управління житлово-комунального господарства на постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Бечка Є. М., Шарапової О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог
11 вересня 2020 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Остерського виробничого управління житлово-комунального господарства (далі за текстом - Остерське ВУЖКГ), в якому після уточнення позовних вимог остаточно просив:
- поновити його на посаді оператора диспетчерської служби Остерського ВУЖКГ з 26 червня 2020 року,
- внести відповідні записи до трудової книжки,
- стягнути з Остерського ВУЖКГ заборгованість по заробітній платі з 26 червня 2020 року до 13 липня 2020 року в розмірі 2 730,12 грн,
- стягнути з Остерського ВУЖКГ середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 26 червня 2020 року по день ухвалення судового рішення.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 2004 року до 04 грудня 2019 року працював на посаді оператора диспетчерської служби в Остерському ВУЖКГ. Наказом від 04 грудня 2019 року № 62 його звільнено з роботи за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку з відмовою від продовження роботи після зміни істотних умов праці.
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 25 червня 2020 року його поновлено на займаній. На підставі цього рішення суду наказом по Остерському ВУЖКГ від 25 червня2020 року № 28 його поновлено на роботі з цієї дати, проте цим же наказом його виведено поза штат та істотно змінено умови його праці без його згоди та згоди профспілкової організації Управління. Цей наказ ним отримано поштою 11 липня 2020 року. Наказом від 13 липня 2020 року № 3, який він отримав поштою 30 липня 2020 року, його звільнено з роботи з 26 червня 2020 року за прогул без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Вважав звільнення незаконним, оскільки прогулів 25-26 червня 2020 року не вчиняв, а з 30 червня до 10 липня 2020 року перебував на амбулаторному лікуванні. Рішення суду від 25 червня 2020 року про поновлення його на роботі відповідачем не було виконане, оскільки за відсутності відповідної посади у штатному розписі Остерське ВУЖКГ повинно було запропонувати йому іншу вакантну посаду. Наказ про поновлення його на роботі на виконання рішення суду не міг бути виданий 25 червня 2020 року, оскільки судом по цю дату з відповідача на його користь стягнуто середній заробіток за вимушений прогул.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 02 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із доведеності факту вчинення позивачем прогулу 25 і 26 червня 2020 року.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 02 лютого 2021 року скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді оператора диспетчерської служби Остерського виробничого управління житлово-комунального господарства з 27червня 2020 року.
Суд апеляційної вважав доведеним факт відсутності ОСОБА_1 на роботі 25 і 26 червня 2020 року без поважних причин і погодився з висновком суду першої інстанції про вчинення ним прогулів у ці дні.
Однак суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем порушено порядок звільнення, так як ОСОБА_1 на дату оспорюваного ним звільнення був заступником голови профспілкового комітету Остерського ВУЖКГ, у зв`язку з чим відповідно до частини третьої статті 252 КЗпП України його могло бути звільнено за тільки за наявності попередньої згоди профкому Остерського ВУЖКГ - виборного органу, членом якого він є, а також Чернігівської обласної організації Професійної спілки працівників житлово-комунального господарства місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України - вищого виборного органу відносно профспілкового комітету Остерського ВУЖКГ. Враховуючи, що ні профком Остерського ВУЖКГ, ні Професійна спілка працівників житлово-комунального господарства місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України не давали відповідачеві згоди на звільнення позивача, суд апеляційної інстанції вважав звільнення позивача за таких обставин незаконним.
Додатковою постановою Чернігівського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року стягнуто з Остерського виробничого управління житлово-комунального господарства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 71 789,60 грн середнього заробітку за вимушений прогул (обов`язкові платежі з цієї суми не утримано) та 2 102,00 грн відшкодування судових витрат.
У задоволенні всіх інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Остерського виробничого управління житлово-комунального господарства на користь держави 840,80 грн судового збору на розрахунковий рахунок Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601) UA908999980313111256000026001 (код класифікації доходів бюджету 22030106), отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код 37993783, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).
Ухвалюючи додаткову постанову, суд апеляційної інстанції вказав, що ним при ухваленні основної постанови не вирішено всі позовні вимоги, зокрема, вимоги про внесення записів про поновлення ОСОБА_1 на роботі до трудової книжки; про стягнення з Остерського ВУЖКГ заборгованості по заробітній платі з 26 червня 2020 року до 13 липня 2020 року в розмірі 2 730,12 грн; про стягнення з Остерського ВУЖКГ середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26 червня 2020 року по день ухвалення судового рішення.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У жовтні 2021 року Остерське ВУЖКГ подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні послався, як на підставу задоволення позову на подану вже після початку судового розгляду копію протоколу №1 засідання членів профкому Остерського ВУЖКГ від 01 жовтня 2019 року, який є сфальсифікованим і недопустимим доказом. Суд апеляційної інстанції не перевірив за допомогою допустимих засобів доказування, чи був ОСОБА_1 членом будь-якої профспілки на час звільнення, не звернув увагу, що зміст цього протоколу не відповідає «Рекомендаціям з питань діловодства в первинній профспілковій організації (профспілковому комітеті)», схвалених Постійною комісією Ради ФПУ з питань організаційної роботи від 15 листопада 2006 року (протокол №1), оскільки в ньому не відображено назви проведеного заходу (зборів, конференції, наради тощо), назви установи, де відбувся захід, підписів керівників цього заходу.
Арґументи інших учасників справи
У грудні 2021 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу.
Посилається на безпідставність доводів касаційної скарги, оскільки він є членом профспілки Остерського ВУЖКГ і профкому первинної профспілкової організації, протокол від 01 жовтня 2019 року № 1 про обрання його членом профкому не скасований, доказів, які би ставили під сумнів його дійсність відповідачем, не надано.
У січні 2022 року до Верховного Суду від представника Остерського ВУЖКГ надійшла відповідь на відзив, у якому він зазначає, що клопотання про залучення в якості третьої особи Чернігівської обласної організації професійної спілки працівників ЖКГ, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення подане представником позивача після закінчення підготовчого засідання, а тому воно не повинне було розглядатися. Крім того, позивач не вказував підставою позову відсутність згоди профспілки на його звільнення та не надав судам попередніх інстанцій жодного доказу на підтвердження його членства у цій профспілці.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року зупинено виконаннядодаткової постанови Чернігівського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року в частині стягнених з Остерського виробничого управління житлово-комунального господарства на користь ОСОБА_1 71 789,60 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу без врахування податків і зборів, які підлягають до стягнення з даної суми у відповідності до чинного законодавства, до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження у складі колегії із п`яти суддів.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставами відкриття касаційного оскарження зазначено стали доводи касаційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, зокрема, що при ухваленні судового рішення допущені порушення, передбачені пунктом 4 частини третьої статті 411 ЦПК України .
Фактичні обставини справи
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до копії протоколу № 1 засідання членів профкому Остерського ВУЖКГ від 01 жовтня 2019 року позивача обрано заступником голови профспілкового комітету цієї спілки (а. с. 105).
Рішенням Козелецького районного суду від 25 червня 2020 року поновлено ОСОБА_1 на посаді оператора диспетчерської служби Остерського ВУЖКГ з 04 грудня 2019 року.
На виконання вказаного рішення суду наказом Остерського ВУЖКГ від 25 червня 2020 року № 28 ОСОБА_1 поновлено на посаді оператора диспетчерської служби з 25 червня 2020 року. У цей же день ОСОБА_1 у присутності начальника, головного бухгалтера і майстра з водопроводу Остерського ВУЖКГ ознайомлено із зазначеним наказом, але він відмовився підтвердити цей факт своїм підписом, про що складено відповідний акт.
Згідно з копією акта від 26 червня2020 року, складеного головним бухгалтером, майстром з водопроводу і трактористом Остерського ВУЖКГ, у цей день позивач протягом всього дня був відсутнім на робочому місці.
У довідці Остерської міської амбулаторії загальної практики сімейної медицини від 23 листопада 2020 року зазначено, що ОСОБА_1 26 червня 2020 року звертався за допомогою до сімейного лікаря у зв`язку з діагнозом: гіпертонічна хвороба ІІІ ст. 2 ст., ризик 4 (дуже високий), неускладнений гіпертонічний криз (26.06.20); працювати не міг (арк. 73).