Постанова
Іменем України
03 травня 2022 року
м. Київ
справа № 352/469/18
провадження № 61-19360св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Івано-Франківська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Загвіздянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Тисменицького району Івано-Франківської області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано?Франківського апеляційного суду від 17 листопада 2021 рокуу складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Василишин Л. В., Томин О. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року перший заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Загвіздянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Тисменицького району Івано-Франківської області звернувся до ОСОБА_1 з позовом про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2016 року:
- визнано недійсними розпорядження Тисменицької РДА № 1023
від 15 листопада 2012 року «Про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» та № 1192 від 28 грудня 2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх у власність ОСОБА_2 »;
-визнано недійсним державний акт на право власності ЯМ № 749633, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,1000 га кадастровий номер 2625881100:07:001:0864 в урочищі «Рінь» Загвіздянської сільської ради Тисменицького району для ведення особистого селянського господарства;
-зобов`язано ОСОБА_2 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 2625881100:07:001:0864 в урочищі «Рінь» Загвіздянської сільської ради Тисменицького району з чужого незаконного володіння Загвіздянській сільській раді.
У ході виконання даного судового рішення встановлено, що згідно договору купівлі-продажу № 2198 від 14 вересня 2013 року ОСОБА_2 відчужив вказану земельну ділянку ОСОБА_3 , який на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельної ділянки від 26 вересня 2013 року поділив земельну ділянку площею 1,1000 га на дві земельні ділянки площею 0,9 га та 0,2 га.
Згідно відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка площею 0,2 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0878 на підставі договору купівлі-продажу № 2391
від 08 жовтня 2013 року ОСОБА_3 відчужена відповідачу ОСОБА_1 .
Посилаючись на те, що спірна земельна ділянка вибула із власності Загвіздянської сільської ради не з її волі, позивач, з врахуванням зміни та уточнення позовних вимог, просив витребувати на користь держави в особі Загвіздянської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею
0,2 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0878, яка розташована в адміністративних межах Загвіздянської сільської ради Тисменицького району, вартістю 241 180,00 грн.
Справа розглядалася судами неодноразово
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області
від 16 жовтня 2020 року в задоволенні позову відмовлено за спливом позовної давності. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Тисменицького районного суду від 11 лютого 2016 року встановлено обставини щодо незаконності вибуття земельної ділянки площею 1,1000 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0864 з комунальної власності територіальної громади с. Загвіздя Тисменицького району Івано-Франківської області без згоди Загвіздянської сільської ради та не з її волі.
Разом з тим, про обставини щодо продажу ОСОБА_2 вищевказаної земельної ділянки ОСОБА_3 , який поділив придбану земельну ділянку на дві, одну з яких - площею 0,2 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0878, відчужив ОСОБА_1 , прокуратурі і Загвіздянській сільській раді стало відомо під час досудового розслідування кримінального провадження № 12013090250000378 від 26 квітня 2013 року, у якому посадові особи прокуратури та Загвіздянської сільської ради були задіяні у рамках досудового розслідування.
Таким чином, звертаючись в суд з даним позовом 21 березня 2018 року, позивач без поважних причин пропустив строк позовної давності, про застосування якої заявив представник відповідача, що є підставою для відмови у позові.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 січня 2021 року апеляційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури залишено без задоволення, рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Постановою Верховного Суду від 15 вересня 2021 року касаційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 січня
2021 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи постанову апеляційного суду, Верховний Суд виходив з того, що судом апеляційної інстанції не спростовано і не підтверджено висновки суду першої інстанції щодо пропуску позовної давності органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 17 листопада
2021 року апеляційну скаргу Прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Загвіздянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Тисменицького району Івано-Франківської області задоволено, рішення Тисменицького районного суду від 16 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов Прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Загвіздянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Тисменицького району Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння задоволено.
Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Загвіздянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Тисменицького району Івано-Франківської області земельну ділянку, розташовану на території Загвіздянської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, з кадастровим номером 2625881100:07:001:0878, площею 0,2 га. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що
ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки та наявні підстави для її витребування у останнього на користь Загвіздянської сільської ради, оскільки вона вибула з її володіння не з її волі, а на підставі розпорядження Тисменицької районної державної адміністрації, яке було згодом скасовано.
Також суд дійшов висновку, що Загвіздянській сільській раді до 2016 року не було відомо про поділ та відчуження спірної земельної ділянки
ОСОБА_1 , а останній не довів, що таку інформацію даний орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, міг отримати раніше.
Крім того, суд відхилив посилання представника відповідача про те, що строк позовної давності в даній справі слід застосовувати з моменту обізнаності прокурора про подальшу передачу спірної земельної ділянки, оскільки такі спростовуються нормами чинного законодавства та судовою практикою.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У листопаді 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Івано?Франківського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19, від 22 травня 2019 року у справі
№ 234/3341/15?ц, провадження № 61-30536св18, від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17, провадження № 14-435цс18, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, від 17 жовтня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, провадження № 14-85цс18, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, провадження № 12-97гс19, від 18 серпня 2021 року у справі № 352/467/18, провадження № 61-1506св20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення не враховано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а не від дня, коли власник майна, яке перебуває у володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про кожного нового набувача цього майна.
Також зазначає, що матеріали даної справи місять підтвердження того, що Загвіздянській сільській раді було відомо про вибуття спірної земельної ділянки з її володіння та, як наслідок, порушення її прав ще з квітня 2013 року, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження № 12013090250000378 від 30 січня 2015 року та рішенням 14 сесії Загвіздянської сільської ради 6 демократичного скликання від 27 квітня
2013 року.
Вказує, що при розгляді даної справи ключове значення для визначення початку перебігу строків позовної давності має момент, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідалась або могла довідатись саме Івано-Франківська обласна прокуратура, а не Загвіздянська сільська рада, в інтересах якої вона діє, оскільки у випадку, якщо прокурор дізнався про порушене право раніше ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор.
При цьому із ухвали слідчого судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2014 року вбачається, що прокуратура знала про набуття ОСОБА_1 спірної земельної ділянки у власність.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У січні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив Івано-Франківської обласної прокуратури на касаційну скаргу, в якому остання просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін. Зазначає, що судом апеляційної інстанції перевірялись доводи відповідача в частині встановлення факту, коли позивачу стало відомо про порушене право, а тому доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
Також у січні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив Загвіздянської сільської ради на касаційну скаргу, в якому остання просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін. Зазначала, що Загвіздянській сільській раді було відомо про незаконну приватизацію землі ОСОБА_2 , як наслідок було ініційовано судову справу № 352/1438/15-ц. Проте сільській раді не було і не могло бути відомо про подальші операції з відчуження, поділу та нового відчуження землі на користь інших осіб.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2016 року, яке набрало законної сили 04 березня 2016 року, визнано недійсними розпорядження Тисменицької РДА № 1023 від 15 листопада 2012 року «Про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» та № 1192 від 28 грудня 2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх у власність ОСОБА_2 »; визнано недійсним виданий ОСОБА_2 державний акт ЯМ № 749633 на право власності на земельну ділянку площею 1,1000 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0864 в урочищі «Рінь» Загвіздянської сільської ради Тисменицького району для ведення особистого селянського господарства; зобов`язано ОСОБА_2 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 2625881100:07:001:0864 в урочищі «Рінь» Загвіздянської сільської ради Тисменицького району з чужого незаконного володіння Загвіздянській сільській раді.
Вказаним рішенням встановлено обставини щодо незаконності вибуття земельної ділянки площею 1,1000 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0864 з комунальної власності територіальної громади
с. Загвіздя Тисменицького району Івано-Франківської області без згоди Загвіздянської сільської ради та не з її волі.
Також цим рішенням встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 2198 від 14 вересня 2013 року відчужив земельну ділянку площею 1,1000 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0864
ОСОБА_3 .
В свою чергу, ОСОБА_3 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельної ділянки від 26 вересня 2013 року поділив земельну ділянку площею 1,1000 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0864 на дві земельні ділянки площею 0,9 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0877 та площею 0,2 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0878.
Згідно інформації ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 0,2 га з кадастровим номером 2625881100:07:001:0878, яка є предметом спору у даній справі, ОСОБА_3 була відчужена відповідачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 2391 від 08 жовтня 2013 року і цього ж дня була проведена державна реєстрація права власності відповідача на спірну земельну ділянку.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.