ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 5023/3220/11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Маслової Ольги Миколаївни
на ухвалу Господарського суду Харківської області
(суддя - Шатерніков М.І.)
від 30.09.2021
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Хачатрян В.С., судді - Ільїн О.В., Склярук О.І.)
від 22.11.2021
за скаргою Фізичної особи - підприємця Маслової Ольги Миколаївни
на дії державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»
до Фізичної особи - підприємця Маслової Ольги Миколаївни
про стягнення 1 881 801,23 грн,
1. Короткий зміст скарги на дії ДВС та заперечень
1.1. 15.09.2021 Фізична особа - підприємець Маслова Ольга Миколаївна (надалі - ФОП Маслова О.М. , боржниця) звернулася до Господарського суду Харківської області зі скаргою на дії державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (надалі - державний виконавець), в якій просила суд скасувати постанову державного виконавця від 14.09.2014 про відкриття виконавчого провадження №44703052.
1.2. Скарга обґрунтована тим, що виконавче провадження № 44703052 щодо примусового виконання дублікату наказу Господарського суду Харківської області від 30.05.2012 у справі № 5023/3220/11 відкрито після закінчення річного строку для пред`явлення його до виконання, встановленого статтею 21 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 N 606-XIV та в оригіналі наказу Господарського суду Харківської області від 30.05.2012.
1.3. У відзиві на скаргу державний виконавець стверджував, що стягувачем не було порушено строки пред`явлення дублікату наказу до виконання, оскільки перебіг вказаного строку було перервано.
2. Фактичні обставини справи, установлені судами
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.07.2011 у справі № 5023/3220/11 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (надалі - Банк, стягувач) було задоволено повністю. Стягнуто з ФОП Маслової О.М. на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за договором кредиту № 1/МСМБКВЛ-08-ПЗУ від 21.01.2008 в розмірі 1 881 801,23 грн, 18 818,02 грн витрат з оплати державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2.2. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 року апеляційну скаргу, з урахуванням наданих уточнень ФОП Маслової О.М. (надалі - боржниця), було задоволено. Рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято нове рішення, яким провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 170 475,11 дол. США, що дорівнює 1 357 783,11 грн, було припинено. Стягнуто з ФОП Маслової О.М. на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість по договору №1/МСБМКВЛ-08-ПЗУ від 21.01.2008 в сумі 172 428,88 грн та державне мито. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
2.3. На виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 було видано відповідний наказ.
2.4. 13.08.2012 наказ Господарського суду Харківської області пред`явлено до виконання Харківському районному управлінню юстиції Харківської області, яким і відкрито виконавче провадження № 34632809.
2.5. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.12.2012 було задоволено заяву ПАТ «Дельта Банк» про видачу дублікату наказу та видано дублікат наказу.
2.6. На копії дублікату наказу, наданого державним виконавцем до відзиву на скаргу, містяться наступні написи: 04.01.2013 у відкритті виконавчого провадження відмовлено з посиланням на пункт 7 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 N 606-XIV (державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою). Також на дублікаті було зазначено, що 18.06.2014 на підставі пункту 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 N 606-XIV виконавчий документ направлено за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
2.7. 10.09.2014 на підставі дубліката наказу, переданого до виконання ВДВС Харківського РУЮ Харківської області, було відкрито виконавче провадження № 44703052.
2.8. 23.01.2020 постановами державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) виконавчі провадження № 34632809 та № 44703052 були повернуті без виконання.
2.9. У пункті 2 цих постанов встановлено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлено для виконання в строк до 23.01.2023.
3. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. Господарський суд Харківської області ухвалою від 30.09.2021 відмовив у задоволенні скарги на дії державного виконавця.
3.2. Суд першої інстанції виходив з того, що стягувач своєчасно пред`явив судовий наказ до виконання в межах строку до 15.05.2013, а тому строк, який вказаний в наказі Господарського суду Харківської області від 30.05.2012 та який визначено статтею 21 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 N 606-XIV є таким, що перервався.
3.3. Також суд першої інстанції вказав, що зазначені скаржницею обставини та надані докази не доводять факт незаконності дій державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.09.2014, а надані представником ВДВС докази щодо неодноразового звернення стягувача до виконавчої служби визнаються більш вірогідними доказами правомірності дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження в межах строку на вчинення таких дій.
3.4. 22.11.2021 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
3.5. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що скаржниця не надала доказів порушення строків пред`явлення наказу до виконання, а лист Фрунзенського ВДВС Харківського міського управління юстиції № 68675 від 12.10.2021, на який посилалася скаржниця в обґрунтування пропуску строку пред`явлення дублікату наказу до виконання, надано з порушенням норми частини 3 статті 269 ГПК України, що виключає можливість його дослідження та прийняття до уваги під час апеляційного провадження.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження
4.1. 27.12.2021 ФОП Маслова О.М. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
4.2. В обґрунтування доводів та вимог касаційної скарги скаржниця зазначає, що:
- напис від 04.01.2013 на дублікаті наказу Господарського суду Харківської області від 30.05.2012, вчинений відділом ДВС Харківського РУЮ Харківської області, не свідчить про переривання строку на пред`явлення зазначеного виконавчого документа, оскільки провадження не було відкрито;
- суд першої інстанції проігнорував заяву представника боржника щодо витребування відповідних доказів, чим допустив неповноту судового розгляду і прийняв оскаржувану ухвалу ґрунтуючись виключно на припущеннях;
- суд апеляційної інстанції порушив вимоги частин 1, 3 статті 269 ГПК України, оскільки відмовив у прийнятті додаткового доказу, який підтверджує, що виконавче провадження з примусового виконання дубліката наказу у справі № 5023/3220/11 було відкрито лише 23.05.2013, тобто, вже після закінчення строку пред`явлення наказу до виконання (15.05.2013), чим спростовуються висновки судів про переривання строку;
- скаржниця наголошує, що цей доказ не міг бути поданий до суду першої інстанції (який відхилив клопотання про витребування), а суд апеляційної інстанції не зазначив, в чому саме полягає порушення частини 3 статті 269 ГПК України, якщо про існування виконавчого провадження № 38378978 боржнику стало відомо лише під час судового засідання 30.09.2021 (документи виконавчого провадження боржник не отримував), в якому було постановлено оскаржувану ухвалу.