ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2022 року
м. Київ
справа № 420/15082/20
адміністративне провадження № К/9901/17081/21
Верховний Суд у складі колеги суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року (суддя - Токмілова Л.М.), на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року (головуючий суддя - Залімський І. Г., судді: Мацький Є.М. Сушко О.О.,)
І. СУТЬ СПОРУ
1. ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач, Відділ), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо виключення відомостей про ОСОБА_1 за виконавчим провадженням №54489398 з Єдиного реєстру боржників;
- зобов`язати відповідача виключити відомості щодо ОСОБА_1 за виконавчим провадженням №54489398 з Єдиного реєстру боржників.
2. В обґрунтування позовних вимог вказано, що внаслідок неправильного застосування відповідачем частини сьомої статті 9 та статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», створена ситуація відповідно до якої позивач, не маючи статусу боржника, позбавлений права бути виключеним з Єдиного реєстру боржників.
II.ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. Згідно із даними Єдиного реєстру боржників (далі - ЄРБ) ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні № 54489398 внаслідок невиконання постанови патрульної поліції від 10 травня 2017 року про стягнення штрафу за порушення Правил дорожнього руху України.
4. Постановою від 08 листопада 2017 року виконавчий документ у виконавчому провадженні №54489398 повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення).
5. 11 листопада 2020 року позивач звернувся до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про надання інформації щодо причин не виключення його з ЄРБ за виконавчим провадженням № 54489398.
6. Листом від 30 листопада 2020 року №З-1871-10 Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомило про відсутність правових підстав станом на 2020 рік для виключення ОСОБА_1 з ЄРБ.
7. Позивач, вважаючи, що відповідач вчиняє протиправну бездіяльність щодо не виключення його з ЄРБ, звернувся до суду.
III.ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
9. Приймаючи оскаржувані рішення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність порушення прав ОСОБА_1 протиправною бездіяльністю Відділу, внаслідок відсутності законних підстав для виключення відомостей про позивача як боржника з ЄРБ.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
10. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
12. На думку скаржника, у Верховному Суді відсутній висновок щодо питання застосування частини сьомої статті 9 та статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
13. У скарзі позивач наголосив, що повернення виконавчого документу у зв`язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернене стягнення, з одночасною не подачею стягувачем повернутого виконавчого документа до повторного виконання у строки, передбачені законодавством, створює умови, за якими особа перебуває у постійному статусі боржника.
14. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
15. У відзиві зазначено, що статтею 9 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено виключення відомостей у зв`язку із поверненням стягувачу виконавчого документу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 вказаного закону, а тому відповідачем не вчинено протиправної бездіяльності стосовно позивача.
IV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Статтею 1 Закону України від 2 червня 2016 року N 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон N 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
18. Відповідно до приписів частин першої та другої статті 9 Закону №1404-VIII Єдиний реєстр боржників систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Відомості про боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.
19. Відповідно до частини сьомої статті 9 Закону №1404-VIII відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
20. Згідно із частинами першою, другою, п`ятою статтею 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:
1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;
2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
21. Частинами першою, другою статті 15 Закону №1404-VIII передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
22. Механізм функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження визначає Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року N 2432/5 (далі - Положення N 2432/5).
23. Згідно з пунктом 2 Положення №2432/5 Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - це окремий спецрозділ, який є архівною складовою частиною Системи та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження Системи, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року №43/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2003 року за №388/7709, наказу Міністерства юстиції України від 28 квітня 2015 року №614/5 «Про затвердження Тимчасового порядку автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями і контролю строків виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 року за № 478/26923.