ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2022 року
м. Київ
справа №340/86/21
адміністративне провадження № К/9901/33585/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021 (колегія у складі суддів Білак С.В., Чумака С.Ю., Шальєвої В.А.)
у справі № 340/86/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача у здійсненні перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на підставі довідки №150 від 19.02.2020 з розрахунку 54% від грошового утримання працюючого судді на тій самій посаді;
- зобов`язати відповідача провести перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 у розмірі 90% до винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та виплатити його з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період.
2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 позов задоволено.
3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
4. 08.09.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій позивача просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду від 22.09.2021 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працював суддею, та постановою Верховної Ради України №1118-VІІІ від 19.04.2016 звільнений з посади судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у зв`язку з поданням заяви про відставку. Стаж роботи на посаді судді складав 22 роки.
7. Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області у зв`язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з метою перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача складена довідка №150 від 19.02.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом на 01.01.2020.
8. За заявою позивача ГУ ПФ України в Кіровоградській області прийнято рішення №955050156535 від 27.10.2020, яким відмовлено у перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання на підставі вказаної довідки.
9. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі №340/1181/20 зобов`язано ГУ ПФ України в Кіровоградській області здійснити з 19.02.2020 перерахунок раніше призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою ТУ ДСА в Кіровоградській області №150 від 19.02.2020 та виплатити заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком.
10. На виконання цього рішення суду ГУ ПФ України в Кіровоградській області здійснено з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, обчислено його розмір, виходячи з 54 % суми суддівської винагороди, вказаної у довідці ТУ ДСА в Кіровоградській області №150 від 19.02.2020.
11. Позивач, не погоджуючись із відсотковим зменшенням суми суддівської винагороди, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання він має право на збереження відсотку нарахування щомісячного довічного грошового утримання, визначеного на момент його призначення, тобто в розмірі 90%.
13. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач визначив позивачу відсоткове співвідношення утримання до винагороди на рівні 54%, зменшивши стаж роботи на посаді судді з 41 року 09 місяців 10 днів до 22 років, отже, звузив обсяг конституційного права судді у відставці. Припис ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VІІІ від 02.06.2016 встановив нові правила обчислення утримання (зменшення відсоткової ставки) лише стосовно суддів, у яких на день набрання чинності нормою права не виникло право на відставку (не набули право). Тому, Управління застосувало до спірних правовідносин норму права, яка не поширює дію на них.
На час призначення довічне утримання судді було встановлено у розмірі 90% винагороди, що відповідає приписам ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992. Такий розмір має бути збережено і під час перерахунку.
15. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу проведено відповідно до вимог Закону №1402-VIII та рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020. Тому до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми саме цього Закону, а не вибірково з різних законів.
Крім того, визначення розміру довічного грошового утримання позивача на підставі норм Закону № 1402-VIII (50% і більше) не призводить до порушення гарантованих статтею 22 Конституції України права позивача, оскільки розмір довічного грошового утримання, на який має право позивач, за нормами Закону № 1402-VIII, не є меншим, ніж той, який був забезпечений з урахуванням положень Закону № 2453-VI.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
17. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково та безпідставно застосував до спірних правовідносин щодо перерахунку довічного грошового утримання іншу норму матеріального права, тобто ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VІІІ від 02.06.2016, яка підлягає застосуванню лише при призначенні довічного грошового утримання після набрання цією нормою чинності, чим грубо порушив конституційні права, гарантовані ст. 58 Конституції України.
18. Таким чином, до вказаних правовідносин підлягає застосуванню лише ч. 4 ст. 142 Закону № 1402-VІІІ, якою встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, а відсоткове значення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має бути сталим, тобто 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
19. 11.10.2021 відповідач подав відзив, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
21. Спірним питанням у цій справі є правомірність дій відповідача щодо зменшення відсоткового розміру суддівської винагороди позивача з 90% до 54%.
22. У касаційній скарзі позивач заперечує проти застосування до спірних правовідносин ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VІІІ від 02.06.2016 стосовно обчислення розміру спірного довічного грошового утримання у відсотках.
23. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
24. Зокрема у постановах від 24.09.2021 у справі №620/5437/20, від 08.11.2021 у справі № 580/492/21 та від 15.11.2021 у справі № 580/6051/20, Верховний Суд дійшов наступного висновку: