ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2022 року
м. Київ
справа №380/11404/21
провадження № К/990/2505/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Уханенка С. А.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини А4150 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Коваля Р. Й., суддів: Гуляка В. В., Ільчишин Н. В.
І. Суть спору
1. У липні 2021 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А4150 (надалі також відповідач), в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії Військової частини А4150 щодо врахування вересня 2017 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), при нарахуванні йому індексації грошового забезпечення за період з 28 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року;
1.2. визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2021 року;
1.3. зобов`язати військову частину А4150 здійснити перерахунок та доплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 28 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року в сумі 20959,49 гривень із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
1.4. зобов`язати військову частину А4150 здійснити перерахунок та доплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2021 року в сумі 140726,80 гривень із урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що всупереч чинному законодавству йому за час служби в період з 28 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року не здійснювалася виплата індексації заробітної плати в розмірі 20959,49 гривень із застосуванням січня 2008 року як базового місяця та за період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2021 року в сумі 140726,80 гривень з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 з 28 вересня 2017 року проходив військову службу у військовій частині А4150.
Наказом т.в.о. командира військової частини А4150 № 43 від 26 лютого 2021 року старшого лейтенанта ОСОБА_1, офіцера відділення контролю та забезпечення заходів безпеки відділу планування, організації контролю та безпеки штабу, у зв`язку зі звільненням з військової служби у запас у зв`язку із закінченням строку контракту відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виключено зі списків військової частини та всіх видів забезпечення.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено частково:
4.1. визнано протиправними дії військової частини А4150 щодо врахування вересня 2017 року як базового місяця індексації при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача за період з 28 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року;
4.2. зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та доплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 28 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця індексації та здійснити виплату з урахуванням виплаченої суми.
4.3. визнано протиправними дії військової частини А4150 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2021 року;
4.4. зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2021 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та здійснити виплату з урахуванням виплаченої суми.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
5. Задовольняючи позовні вимоги у відповідній частині, суд першої інстанції установив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи, та оскільки на момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07 листопада 2007 року №1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців (набула чинності з 01 січня 2008 року і діяла до дати прийняття 01 березня 2018 року Міністерством оборони України наказу "Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України" № 90), то нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 28 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року слід здійснювати із урахуванням базового місяця "січень 2008 року".
Також суд першої інстанції зазначив, що відповідач у межах спірних правовідносин безпідставно оминув норми абзацу третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для перерахунку позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по лютий 2021 року.
Водночас, суд наголосив на відсутності у нього повноважень щодо здійснення розрахунку розміру індексації грошового забезпечення до моменту проведення такого розрахунку відповідачем.
6. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними дії військової частини А4150 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивача в період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2021 року та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за вказаний період із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та здійснити виплату з урахуванням виплаченої суми, скасовано та прийнято в цій частині постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
7. Так, суд апеляційної інстанції погодився із рішенням суду попередньої інстанції щодо необхідності визнання протиправними дій відповідача щодо врахування вересня 2017 року як базового місяця індексації при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача за період з 28 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року та зобов`язання здійснити перерахунок і доплату індексації грошового забезпечення за вказаний період з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця індексації, а також здійснити виплату з урахуванням виплаченої суми.
Втім, судом апеляційної інстанції встановлено, що з 01 березня 2018 року відбулась зміна грошового забезпечення військовослужбовців у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) у цілях нарахування індексації військовослужбовцям на березень 2018 року.
Отже, із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 у березні 2018 року підвищився посадовий оклад позивача.
Разом з цим, індекс споживчих цін з квітня 2018 року по жовтень 2018 року не перевищував 103 %, отже, за спірний період перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного в пункті 1-1 Порядку № 1078, не відбулося.
У зв`язку з наведеним, суд апеляційної інстанції виснував про правильність нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 26 лютого 2021 року із застосуванням березня 2018 року, як базового.
IV. Касаційне оскарження
8. Позивач подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, якими врегульована виплата суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) у подібних правовідносинах.
Просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
9. Верховний Суд ухвалою від 21 лютого 2022 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у цій справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
10. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Частинами першою-третьою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
12. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року (надалі - Закон №1282-ХІІ).
13. Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
14. Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
15. Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.