ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2022 року
м. Київ
справа №160/6264/20
адміністративне провадження № К/9901/18366/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Калашнікової О.В., Мартинюк Н.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року, ухвалену у складі колегії суддів: Іванова С.М., Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Дніпропетровської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, в якому просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії № 1 від 02.04.2020 №54 щодо неуспішного проходження атестації прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 ;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області №397 від 30.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Дніпропетровської області;
1.3. поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Дніпропетровської області;
1.4. стягнути з прокуратури Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 15.05.2020 по день фактичного винесення рішення.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що при звільненні її з посади прокурора грубо порушено вимоги законодавства про працю, Закону України «Про прокуратуру». Станом на день видання оскаржуваного наказу в прокуратурі Дніпропетровської області жодних розпорядчих рішень про скорочення штату чи чисельності прокурорів та працівників прокуратури Хмельницької області не приймалося. Рішення кадрової комісії № 1 є протиправним, має характер дискримінаційного та є таким, що грубо порушує трудові права. Рішення кадрової комісії № 1 є протиправним, має характер дискримінаційного та є таким, що грубо порушує трудові права. Зазначає, що її неявка для проходження атестації пов`язана з тим, що позивачеві не повідомлено про дату, час та місце проведення атестації. У заяві про переведення та допуску до атестації, позивачем зазначено телефон та електрону адресу, на які жодних повідомлень не надходило. Згідно із розподілом функціональних обов`язків між працівниками відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Дніпропетровської області, затвердженого 21.12.2019 першим заступником прокурора Дніпропетровської області, на прокурора відділу ОСОБА_1 покладено, зокрема, забезпечення участі у розгляді Дніпровським апеляційним судом справ пов`язаних з виконанням вироків у кримінальних справах. 04.03.2020 позивач відповідно до функціональних обов`язків забезпечувала участь у справах з питань виконання рішень у кримінальних справах, що розглядались у Дніпровському апеляційному суді за адресою: вул. Харківська, 13, м. Дніпро. Жодних розпоряджень та дозволів не виконувати 04.03.2020 свої функціональні обов`язки позивач не отримувала. З наказами про відрядження позивача до міста Києва для проходження атестації не ознайомлено, такі накази не видавались. Позивачу не була забезпечена об`єктивна можливість пройти атестацію, оскільки позивач не був повідомлений ані про факт її проведення, ані про дату, час та місце її проведення. Для надання можливості проходження атестації позивача мали офіційно тимчасово звільнити від виконання обов`язків у день її проведення. З тексту рішення кадрової комісії № 1 не можливо ідентифікувати приналежність даної комісії до будь-якого органу державної влади, а отже прокуратура Дніпропетровської області не мала права приймати його до уваги та тим більше покладати його в основу прийнятого рішення щодо звільнення позивача.
3. Відповідачі позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 працювала в прокуратурі Дніпропетровської області на різних посадах з 22.05.1997.
5. Відповідно до наказу прокурора Дніпропетровської області від 19.04.2016 № 466к, у зв`язку з частковою зміною структури та штатного розпису прокуратури Дніпропетровської області на підставі наказу Генерального прокурора України від 12.04.2016 № 28ш, перейменуванням «відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян» у «відділ нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру», наказано вважати працівника відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян прокуратури Дніпропетровської області наступним працівником: радника юстиції ОСОБА_1 - прокурором відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Дніпропетровської області.
6. 07.10.2019 ОСОБА_1 подала Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та намір пройти атестацію.
7. Протоколом засідання першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 20.02.2020 № 1, затверджено графік складання іспиту 04.03.2020 групою 1, адреса проведення тестування м. Київ, проспект Перемоги, 40б , в якому за порядковим номером 453, зазначено ОСОБА_1 .
8. Графік складання іспиту розміщено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
9. 02.04.2020 кадрова комісія № 1 прийняла рішення № 54 «Про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку з неявкою»:
- керуючись пунктами 13, 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пунктом 11 розділу І, пунктом 1 розділу II Порядку проходження прокурорами атестації, кадровою комісією № 1 зафіксовано факт неявки прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Дніпропетровської області, ОСОБА_1 для складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (додаток 3 до протоколу № 6 від 04.03.2020);
- у строк, передбачений Порядком проходження прокурорами атестації, заяви про перенесення тестування від ОСОБА_1 до кадрової комісії № 1 не надходили;
- у зв`язку з цим 02.04.2020 кадровою комісією № 1 ухвалено рішення, що прокурор відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Дніпропетровської області, ОСОБА_1 неуспішно пройшла атестацію.
10. Прокурором Дніпропетровської області 30.04.2020 видано оскаржуваний наказ № 397к, яким, керуючись пунктом 3 частини першої статті 11 Закону України «Про прокуратуру», підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», наказано):
- звільнити ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 14.05.2020;
- підстава: рішення кадрової комісії № 1.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
11. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії № 1 від 02.04.2020 № 54 про неуспішне проходження атестації, наказу № 397к від 30.04.2020 про звільнення, у зв`язку із чим позивач підлягає поновленню на посаді з 15.05.2020.
13. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що подаючи заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію від 07 жовтня 2019 року, позивач з урахуванням освіти та стажу роботи добровільно погодилась, як з умовами та процедурами її проведення, так і з можливими юридичними наслідками її результатів, що передбачені Законом № 113-IX. Перша кадрова комісія обгрунтовано прийняла рішення про неуспішне проходження позивачем атестації. Суд апеляційної інстанції зазначив, що Закон № 113-ІХ пов`язує звільнення з посади прокурора на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» не з рішеннями про ліквідацію чи реорганізації органу прокуратури або про скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, а насамперед з процедурою проходження прокурорами атестації, як складовою частиною процесу реформування органів прокуратури, введеного в дію Законом № 113-ІХ з дня набрання ним чинності. Таким чином, оскільки кадровою комісією № 1 від 02.04.2020 № 54 було правомірно прийнято рішення про неуспішне проходження атестації прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та ОСОБА_1 , то відповідно прийняття на підставі останнього, прокуратурою Дніпропетровської області наказу про звільнення позивача з посиланням на приписи п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру», на переконання колегії суддів, - є правомірним.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
15. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просила скасувати вказане судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
16. Нормативними підставами для касаційного оскарження судових рішень в цій справі позивач зазначила пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
16.1. Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду з питань застосування пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) та пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».
16.2. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що в оскаржуваному рішенні апеляційного суду взагалі не були відображенні обставини справи щодо виконання нею у день проведення атестації 04.03.2020 функціональних обов`язків, а також невиконання прокуратурою Дніпропетровської області вимог власних наказів та наказів Генерального прокурора в частині звільнення її на час проходження атестації від функціональних обов`язків, ознайомлення з датою проведення атестації та направлення у відрядження. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-ІХ та «Порядок проходження прокурорами атестації», затверджений наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221, на які посилається відповідач, не містять в собі положення, які встановлюють, що прокурор звільняється від виконання своїх службових обов`язків на час проходження атестації, обов`язків виконувати вимоги наказів Генерального прокурора та наказів керівників регіональних (обласних) прокуратур, а також має право без наказу (розпорядження) керівника самостійно покинути своє робоче місце та здійснити у робочій час виїзд за межі населеного пункту. Дніпропетровська обласна прокуратура під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції так і не надала відповіді, які саме обставини перешкоджали їй виконати вимоги наказу Генерального прокурора України №75 від 06.07.2011 «Про порядок виїзду у службові відрядження працівників органів прокуратури України», «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13.03.98, «Правил внутрішнього службового розпорядку прокурорів органів прокуратури Дніпропетровської області» затверджених наказом прокурора Дніпропетровської області № 04 від 10 січня 2017 року, в частині видання наказу (розпорядження) про відрядження прокурорів до міста Києва для проходження атестації та доведення його до відома прокурорів під розписку. Виконання Дніпропетровською обласною прокуратурою вимог вищезазначених нормативно - правових актів забезпечило б обізнаність прокурорів про дату проведення атестації, звільнило б від виконання службових обов`язків на період відрядження, а також дозволило б на законних підставах залишити своє робоче місце.
16.3. Скаржник зазначає, що у наказі прокурора Дніпропетровської області від 30 квітня 2020 року №397к зазначено, що її звільнено на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якого прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Проте, на час видання наказу щодо її звільнення був відсутній факт реорганізації, ліквідації чи скорочення штату у прокуратурі Дніпропетровської області, про що позивачем до суду першої інстанції надавалися відповідні докази.
16.4. Позивач вказує, що Закон № 113-ІХ є нормативно-правовим актом про внесення змін до інших законодавчих актів, зокрема до Закону України «Про прокуратуру» та КЗпП, а отже не встановлює та не передбачає нових підстав для звільнення. Закон України «Про прокуратуру» (з урахуванням змін внесених Законом № 113-ІХ) не містить такої самостійної підстави для звільнення, як то неуспішне проходження прокурором атестації.
16.5. Позивач також посилається на те, що роботодавець при її звільненні був зобов`язаний конкретизувати підставу ( вказати одну з трьох, зазначених у п.9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру»), але цього не зробив, порушивши таким чином принцип правової визначеності (як однієї зі складових принципу верховенства права, проголошеного Основним Законом України). В наказі прокурора Дніпропетровської області №397к від 30.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Дніпропетровської області не зазначено у зв`язку з якими саме змінами в організації виробництва і праці ( реорганізація або скорочення штату) проводиться звільнення.
17. Відповідачі у відзивах на касаційну скаргу вказують на її безпідставність та просять залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
V. Джерела права й акти їх застосування
18. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
20. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).
21. Статтями 2, 5№ Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) закріплено право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
22. Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
23. Статтею 4 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII) встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
24. Законом № 1697-VII забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
25. Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (діє з 25 вересня 2019 року) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону № 1697-VII були внесені зміни.
25.1. Статтею 14 Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку із внесенням до неї змін Законом № 113-ІХ передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури.
25.2. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України «Про прокуратуру» кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону № 113-ІХ.
26. У тексті Закону № 1697-VII слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно словами «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».
27. Згідно з пунктами 6, 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
28. Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
29. Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
30. Пунктом 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
31. Згідно з пунктом 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
32. За пунктом 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав:
1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;
2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;
3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;
4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.
Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту.
Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом України «Про прокуратуру».
Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.
33. На виконання вимог Закону № 113-IX наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).
34. Відповідно до пункту 1 розділу 1 Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX і цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
35. Згідно з пунктами 2, 4 розділу 1 Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
36. За приписами пунктів 9, 10 розділу І Порядку №221 атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 цього Порядку.
36.1. Заява, вказана у пункті 9 розділу І цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Заява підписується прокурором особисто.
37. Відповідно до пункту 11 розділу 1 Порядку № 221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора. У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документа, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.
38. Згідно з пунктом 7 розділу І Порядку № 221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.
VI. Висновок Верховного Суду
39. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
40. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
41. Зі змісту ухвали Верховного Суду від 31 травня 2021 року слідує, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
42. Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
43. Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року № 1401-VIII Конституцію України доповнено статтею 131-1, відповідно до якої в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.