ПОСТАНОВА
Іменем України
19 травня 2022 року
Київ
справа №140/3674/21
адміністративне провадження № К/9901/25175/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Мацедонської В. Е.,
суддів: Данилевич Н. А., Кашпур О. В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Адміністрація» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року (головуючий суддя Волдінер Ф. А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року (головуючий суддя Святецький В. В., судді: Гудим Л. Я., Довгополов О. М.)
І. Суть спору
У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Адміністрація» (далі - позивач, ТОВ «Бізнес-Адміністрація») звернулося до подання позову до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії пунктів 1, 2 наказу Міністерства юстиції України від 08 квітня 2021 року № 1303/5 «Про задоволення скарги» до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
На обґрунтування заяви ТОВ «Бізнес-Адміністрація» зазначило, що згідно скасованих наказом Міністерства юстиції України від 08 квітня 2021 року № 1303/5 записів ТОВ «Бізнес-Адміністрація» набуло право власності на нерухоме майно, а саме, нежитлове приміщення за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 51а. В подальшому, вказане нерухоме майно було передане в іпотеку AT «Таскомбанк» як забезпечення виконання зобов`язання. Заявник вважає, що у разі внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про скасування права власності на нерухоме майно за ТОВ «Бізнес-Адміністрація», а також за попереднім власником (учасником Товариства), зазначене право власності може перейти до інших осіб, що у майбутньому унеможливить виконання рішення суду в цій справі. Також заявник зазначає, що у разі задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного наказу, поновлення порушених прав з тих самих підстав, що були актуальні у минулому, у майбутньому може бути технічно неможливим та призведе до незворотних наслідків.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи.
11 квітня 2019 року приватним нотаріусом Кухлевською М. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за № 46429501, відповідно до якого зареєстровано право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - офісні приміщення, загальною площею 1145,9 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 (запис про право власності № 31140426). Крім того, рішенням приватного нотаріуса Кухлевської М. В. від 11 квітня 2019 року № 46429904 погашено запис про право власності № 27696678 МП «ЮЛА» на незавершене будівництво за адресою: АДРЕСА_1 та закрито розділ, що був відкритий на нього.
26 березня 2020 року державним реєстратором Кучмою І. І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 51786605, відповідно до якого зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - офісні приміщення, загальною площею 1145,9 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Бізнес-Адміністрація» (запис про право власності № 36090823).
15 березня 2021 року ОСОБА_2 подав до Міністерства юстиції України скаргу, у якій просив провести перевірку правомірності прийняття, зокрема, рішень від 11 квітня 2019 року № 46429501,46429904, від 26 березня 2020 року № 51786605 та скасувати вказані рішення.
01 квітня 2021 року колегія Міністерства юстиції України за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 склала висновок, яким рекомендувала скаргу ОСОБА_2 від 15 березня 2021 року задовольнити частково; скасувати рішення від 11 квітня 2019 року № 46429501, № 46429904, прийняті приватним нотаріусом Кухлевською М. В., рішення від 26 березня 2020 року № 51786605, прийняте державним реєстратором Кучмою І. І.; тимчасово заблокувати доступ приватному нотаріусу Кухлевській М. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць; в іншій частині вимог відмовити у зв`язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки вона подана особою, яка не може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття приватним нотаріусом Ващук В. Ф. та державним реєстратором Петрочук О. Д. оскаржуваних рішень (від 20 березня 2020 року № 51717759, від 26 березня 2020 року № 51793692).
08 квітня 2021 року Міністерством юстиції України прийнято наказ № 1303/5 «Про задоволення скарги», яким вирішено:
1. Скаргу ОСОБА_2 від 15 березня 2021 року задовольнити частково.
2. Скасувати рішення від 11 квітня 2019 року № 46429501, № 46429904, прийняті приватним нотаріусом Кухлевською М. В., рішення від 26 березня 2020 року № 51786605 прийняте державним реєстратором Кучмою І. І.
3. Тимчасово блокувати доступ приватному нотаріусу Кухлевській М. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць.
4. В іншій частині вимог відмовити у зв`язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки вона подана особою, яка не може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття приватним нотаріусом Ващук В. Ф. та державним реєстратором Петрочук О. Д. рішень від 20 березня 2020 року № 51717759, від 26 березня 2020 року № 51793692.
5. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству
6. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Указані обставини стали підставою для звернення ТОВ «Бізнес-Адміністрація» з заявою про забезпечення позову.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року, заяву ТОВ «Бізнес-Адміністрація» про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію пунктів 1, 2 наказу Міністерства юстиції України від 08 квітня 2021 року № 1303/5 «Про задоволення скарги» до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову в даному випадку може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам заявника та третіх осіб, в тому числі добросовісним контрагентам заявника, що, враховуючи тимчасовий характер заходів забезпечення позову та конституційний захист інституту права власності, може нанести значно більше шкоди для різних учасників цивільно-правових відносин, ніж виконання приписів індивідуального правового акту, яким є наказ № 1303/5. Крім того, суди дійшли висновку, що вжиття заходів забезпечення позову у даному випадку не має негативних наслідків для інших заінтересованих осіб, в тому числі і для ОСОБА_2 , за наслідками розгляду скарги якого і винесений Міністерством юстиції України спірний наказ.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі ч. 2 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
V. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі Міністерство юстиції України просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви і скасувати заходи забезпечення позову.
На обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладені у постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 910/9855/20, у якій Суд зауважив на неправомірність забезпечення позову шляхом зупинення дії реєстраційних записів, які вчинені на підставі наказу Міністерства юстиції України, і зупинення дії самого наказу.
Також, Міністерство юстиції України стверджує, що спірні правовідносини пов`язані з необхідністю захисту права на об`єкти нерухомого майна, тобто права господарського, тому заява про забезпечення позову не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
ТОВ «Бізнес-Адміністрація» у своєму відзиві просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін. Стверджує, що скасування реєстрації права власності на майно, що є об`єктом забезпечення зобов`язань заявника за договором іпотеки, який зареєстрований відповідно до закону, має наслідком втрату юридичної сили такого забезпечення. Наведене, на думку заявника, очевидно негативно впливає на законні інтереси та права кредитора заявника банківської установи. Крім того, ТОВ «Бізнес-Адміністрація» зазначає, що питання правил підсудності та розгляду позовної заяви в порядку адміністративного судочинства було предметом розгляду у справі № 140/4196/21. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року відмовлено Міністерству юстиції України у задоволенні клопотання про закриття провадження з тих мотивів, що дану справу слід розглядати за правилами адміністративного судочинства. Указана ухвала суду не оскаржувалась і не скасована.
VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Статтею 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Приписами ч. 2 ст. 151 КАС України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст. 156 КАС України).
VІІ. Висновки Верховного Суду
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (ч. 1 ст. 341 КАС України).