ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2022 року
м. Київ
справа №420/743/20
адміністративне провадження № К/9901/45395/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,
суддів: Єресько Л.О., Ж.М. Мельник-Томенко,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №420/743/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного територіального управління юстиції в Одеській області
про визнання протиправними дій щодо відмови в ознайомленні з матеріалами перевірки
за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції в Одеській області
на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року (головуюча суддя: Турецька І.О., судді: Стас Л.В., Шеметенко Л.П.).
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
У січні 2020 року ОСОБА_1 пред`явила позов до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, у якому просила суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в ознайомленні із матеріалами перевірки за результатами розгляду її звернень від 7 листопада 2019 року і від 26 листопада 2019 року.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що зверталася до відповідача із заявами, у яких просила провести перевірку спадкової справи ОСОБА_2 і повідомити її про результати перевірок. Надалі відповідач відмовив їй в ознайомленні із матеріалами перевірки спадкової справи, оскільки заповіт ОСОБА_2 складений не на її користь. Позивачка стверджувала, що ця відмова є незаконною і порушує її право на отримання інформації.
7 червня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд ухвалив рішення про часткове задоволення позову, яким:
- визнав протиправними дії Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо ненадання відповіді по суті питань, порушених ОСОБА_1 у зверненнях від 24 жовтня 2019 року (вх.№Н-1519-07 від 7 листопада 2019 року) і від 26 листопада 2019 року (вх.№Н-1519-07 від 28 листопада 2019 року) стосовно результатів перевірки спадкової справи спадкодавця ОСОБА_2 на предмет законності оформлення спадщини;
- зобов`язано Головне територіальне управління юстиції в Одеській області розглянути звернення ОСОБА_1 від 7 листопада 2019 року вх.№Н-1519-07 та від 28 листопада 2019 року вх.№Н-1519-07 і надати відповідь про результати перевірки спадкової справи ОСОБА_2 по суті питань, порушених у зверненні.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, місцевий суд зауважив, що позивачка не просила надати їй інформацію стосовно посвідчення заповіту (нотаріальну таємницю), а просила надати можливість ознайомитись із матеріалами, які слугували підставою для прийняття рішення за її заявою. Однак з цих питань відповідач не надав їй відповіді та пояснень. На цій основі суд дійшов висновку, що відповідач порушив норми Закону України «Про звернення громадян».
Водночас суд вийшов за межі позовних вимог, указавши на те, що належним способом відновлення порушених прав позивачки є зобов`язання відповідача розглянути її звернення й надати відповідь про результати перевірки спадкової справи по суті поставлених питань.
6 липня 2021 року ОСОБА_3 (член комісії з припинення юридичної особи) як представник Головного територіального управління юстиції в Одеській області подав апеляційну скаргу на рішення місцевого суду.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 як представника Головного територіального управління юстиції в Одеській області повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України. Суд виходив з того, що апеляційна скарга підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо її підписання.
16 вересня 2021 року через пошту голова комісії з припинення Головного територіального управління юстиції в Одеській області Буряченко А.М. подав нову апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 червня 2021 року. Одночасно з цим, заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач указав те, що первинна скарга була подана у межах строку апеляційного оскарження, однак суд її безпідставно повернув.
Водночас відповідач акцентував увагу на тому, що скарга з усунутими недоліками за підписом голови комісії з припинення Головного територіального управління юстиції в Одеській області подається у стислий термін після виходу із відпустки відповідального працівника.
7 жовтня 2021 року П`ятий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою визнав неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження і залишив скаргу без руху.
Апеляційний суд дійшов висновку, що перебування відповідального виконавця у щорічній відпустці не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки не є об`єктивно непереборною обставиною, яка виключає можливість подати апеляційну скаргу.
Одночасно з цим, суд надав апелянту 10 днів з дня вручення копії ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 червня 2021 року, у якій вказати інші причини пропуску строку, якщо такі є.
На виконання вимог указаної ухвали, 21 жовтня 2021 року Головне територіальне управління юстиції в Одеській області подало до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
В обґрунтування цього клопотання скаржник наполягав на тому, що суд апеляційної інстанції безпідставно повернув апеляційну скаргу, яка була подана ним вперше у строк, передбачений статтею 295 КАС України.
10 листопада 2021 року П`ятий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд указав, що незгода скаржника з процесуальним рішенням суду апеляційної інстанції не може бути підставою для поновлення пропущеного строку.
Одночасно з цим, суд зазначив, що апелянт мав скористатися правом касаційного оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги, однак цим правом не скористався.
Також суд указав на відсутність доказів, які б підтверджували повноваження Чітак Б.В. стосовно підпису первинної апеляційної скарги.
На основі цього суд дійшов висновку, що обставини, які викладені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску відповідного строку.
Не погоджуючись з ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року, відповідач оскаржив її в касаційному порядку.
Скаржник просить скасувати вказану ухвалу, а справу направити на продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник покликається на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права.
Так, скаржник вважає, що під час подання первісної апеляційної скарги ним дотримано процесуальні вимоги, як щодо строку на оскарження, так і стосовно особи, уповноваженої на підписання скарги. Однак у зв`язку з поверненням апеляційної скарги та з огляду на те, що основний виконавець перебував у щорічній відпустці, а велика кількість працівників відділу перебувала на лікарняному, повторна апеляційна скарга була направлена у найкоротший строк.
Позивачка ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу не подала. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження надсилалася їй на адресу, вказану в позовній заяві, однак повернулася до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній».
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.