ПОСТАНОВА
Іменем України
19 травня 2022 року
м. Київ
справа №486/321/17
адміністративне провадження № К/9901/4347/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області
на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20.04.2017 (суддя Франчук О.Д.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 (колегія у складі суддів Градовського Ю.М., Кравченка К.В., Лукянчук О.В.)
у справі №486/321/17 (2-а/486/36/2017)
за позовом ОСОБА_1
до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
І. РУХ СПРАВИ
1. 15.09.2017 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області, в якому просив визнати протиправною постанову Державної адміністративної інспекції у Миколаївській області № 39 від 06.03.2017 та скасувати її, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
2. Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20.04.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017, позов задоволено.
3. 15.01.2018 відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
4. Ухвалою Верховного Суду від 25.01.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.02.2017 за результатами позапланової перевірки об`єкту «Будівництво господарських будівель» по АДРЕСА_1 відповідач склав акт перевірки, в якому встановив порушення, а саме: проведення позивачкою будівельних робіт без документів, які надають право на забудову земельної ділянки та відсутність затвердженої проектної документації на об`єкт будівництва. Цього ж дня відповідач склав протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого і видав припис, яким зобов`язав ОСОБА_1 оформити відповідні документи на будівництво, однак не зазначив які саме документи необхідно оформити.
6. Згодом, через невиконання позивачкою припису, інспекція прийняла постанову №39 від 06.03.2017, відповідно до якої позивача визнано винною в скоєнні правопорушення передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800 грн.
7. Не погоджуючись із вищевказаними діями відповідача та постановою за №39 про притягнення до адміністративної відповідальності, позивачка звернулась до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
8. Свої вимоги позивач мотивувала тим, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки в самому протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що будівництво об`єкта, розташованого по АДРЕСА_1 , здійснено до 2001 року, хоча Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", яким передбачений перелік документів, які надають право на здійснення будівельних робіт, набрав чинності 17.02.2011. Тому не зрозуміло, на які документи посилається орган ДАБІ.
Також зазначила, що відповідно до вимог ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні, не пізніше як через два місяці з дня його виявлення. Беручи до уваги, що будівництво було здійснено до 2011 року, а виявлене ще 16 серпня 2016 року, сплинув строк накладення адміністративного стягнення. Вважає, що зазначена постанова була винесена з порушенням норм чинного законодавства та просить її скасувати.
9. Відповідач проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що припис оскаржено не було, а тому він є обов`язковим для виконання. Проте, припис не виконано. За невиконання припису суб`єкти містобудування несуть адміністративну відповідальність згідно ч. 1 ст. 188-42 КупАП.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що на момент придбання позивачкою зазначеного домоволодіння, самовільні забудови вже були та експлуатувались. Однак, незважаючи на це, головним інспектором будівельного нагляду на позивача було накладене адміністративне стягнення за порушення абз.3 п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ за №553 від 23.05.2011, який набрав чинності лише 19.01.2012.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на те, що діяв у повній відповідності до чинного законодавства.
12. Покликається на те, що суди попередніх інстанцій проігнорували його доводи про те, що на другій сторінці технічного паспорту від 04.10.2012 стоїть відмітка про наявність самовільно збудованих будівель (самочинне будівництво зафіксовано 21.10.2013).
Відповідач не виносив постанову за самовільне будівництво та за експлуатацію об`єктів, не введених в експлуатацію, як вказують суди попередніх інстанцій. Оскаржувана постанова №39 винесена за невиконання припису №275 від 16.08.2016, яким вимагалося усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом оформлення відповідних документів на об`єкт «Будівництво господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 » у порядку встановленому чинним законодавством.
13. Відзив від позивача не надходив.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.