ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2022 року
м. Київ
справа № 826/9594/17
адміністративне провадження № К/9901/15491/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Яковенка М.М., Гімона М.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Беверлі-Фудс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Беверлі-Фудс" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2020 (суддя Федорчук А.Б.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020 (головуючий суддя Ганечко О.М., судді Кузьменко В.В., Шурко О.І.),
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Беверлі-Фудс" (далі - ТОВ "Беверлі-Фудс", Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ, відповідач), у якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо визнання нереальними господарських операцій ТОВ «Беверлі-Фудс» та Приватного підприємства «Віва Трейдінг» за квітень-травень 2014 року; скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.11.2015: №76676552207 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 381 455 грн. (за основним платежем - 254 303 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 127 152 грн.), №76526552207 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 343 310 грн. (за основним платежем - 228 873 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 114 437 грн.).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство зазначало, що висновок контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій з Приватним підприємством (ПП) «Віва Трейдінг» зроблено на підставі суб`єктивних висновків посадових осіб відповідача, а безпосередньо первинна бухгалтерська документація не досліджувалася та, відповідно, не встановлено порушень вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Позивач вказував, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України дані про ТОВ «Беверлі-Фудс» підтверджено, тобто немає підстав вважати Товариство таким, що не знаходиться за юридичною адресою. Щодо відносин ПП «ВіваТрейдінг» за квітень-травень 2014 року з іншими контрагентами, то ТОВ «Беверлі-Фудс» вважав, що такі відносини не є предметом позапланової документальної перевірки позивача.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020, у задоволенні позову відмовлено.
Суди першої та апеляційної інстанцій виснували про удаваність (нереальність) господарських операцій ТОВ «Беверлі-Фудс» з ПП «ВіваТрейдінг» та, як наслідок, про обґрунтованість висновків контролюючого органу в акті перевірки з огляду на такі обставини:
в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), які Товариство надало для підтвердження задекларованих за операціями з ПП «Віва Трейд» сум витрат та податкового кредиту, міститься загальна інформація про вид наданих послуг, а саме: «інформаційно-консультаційні послуги», однак, відсутні дані про зміст послуг та з виконанням яких договорів вони пов`язані;
в наданих Товариством документах вартість отриманих послуг вказана по-різному;
надані позивачем видаткові накладні не охоплюють господарські операції з постачання щодо виконання усіх договорів, укладених з ПП «Віва Трейд», не містять даних щодо підстав, з яких вони виписані;
у матеріалах справи відсутні докази того, для яких цілей було замовлено дані послуги (інформаційні) та як вони були використані позивач у господарській діяльності;
позивач не надав первинні документи, які б підтверджували здійснення господарських операцій з ПП «Віва Трейд» та реальні зміни в його майновому стані, не довів економічну доцільність придбання послуг та використання їх результатів у господарській діяльності.
ТОВ "Беверлі-Фудс" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Товариство вказує на те, що не зазначення певної інформації при оформленні актів здачі-приймання робіт (надання послуг), звітів про надані послуги не є безумовною підставою для визнання їх такими, що не мають ознак документа та не є доказами в адміністративному судочинстві, а, відтак, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо є інші дані, зокрема інші первинні документи, які підтверджують фактичний рух активів, зміну у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю, тобто свідчать про те, що господарська операція відбулася.
Відповідно до доводів Товариства у касаційній скарзі щодо підстави касаційного оскарження ( згідно з цими доводами суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та не врахували висновки Верховного Суду в постановах від 20.03.2020 (справа №560/3956/18), від 04.04.2019 (справа №1570/5464/2012), від 06.02.2018 (справа №821/589/17) від 10.05.2018 (справа №820/1763/16) щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах) Верховний Суд ухвалою від 08.09.2020 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ДПІ відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК) та постанови від 20.04.2015 прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинних угруповань молодшого радника юстиції Жупіни О.С. про призначення у кримінальному провадженні № 32013170000000044 документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства України службовими особами ТОВ «Беверлі Фудс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податків, зборів та інших обов`язкових платежів за період з 01.04.2014 по 31.03.2015, на підставі наказу від 25.06.2015 №1302 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та направлення на проведення перевірки від 26.06.2015 №380/26-55-22-07 організована документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Беверлі Фудс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податків, зборів та інших обов`язкових платежів по взаємовідносинах із ПП «Віва Трейдінг» за період з 01.04.2014 по 31.03.2015.
Контролюючим органом було встановлено, що посадові особи Товариства за його податковою адресою (м. Київ, вулиця Мечнікова, 8 кв.22) не знаходяться (відсутні), у зв`язку з чим був складений акт від 30.06.2015 № 255/26-55-22-07 «Про неможливість вручення копії наказу від 25 червня 2015 року № 1302 на проведення перевірки ТОВ «Беверлі Фудс» та пред`явлення направлення на проведення перевірки від 25 червня 2015 року № 380/26-55-22-07» та зроблений запит до слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на встановлення місцезнаходження посадових осіб Товариства від 30.06.2015 № 810/9/26-55-22-07-09.
ТОВ «Беверлі Фудс» листом від 06.07.2015 №06/07-15 повідомило ДПІ про втрату документів 01.07.2015, посилаючись на звернення із відповідною заявою до ГУ МВС України Голосіївського районного управління в місті Києві від 01.07.2015 №27529, та зобов`язалось поновити втрачені документи згідно з нормами пунктів 44.1, 44.3 статті 44 ПК.
Ураховуючи цю інформацію, на підставі наказу від 22.10.2015 №2475 та направлень на проведення перевірки від 22.10.2015 №1296/26-55-22-07 ДПІ була повторно організована документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Беверлі Фудс» із вище зазначених питань тривалістю 5 робочих днів (з 26.10.2015 по 30.10.2015). З метою проведення перевірки посадові особи ДПІ вийшли за податковою адресою Товариства та зафіксували відсутність його органу управління актом від 26.10.2015 №911/26-55-22-07. У зв`язку з цим на податкову адресу Товариства був направлений лист від 26.10.2015 №25595/10/26-55-22-07 щодо надання документів по фінансово-господарським взаємовідносинам із ПП «Віва Трейдінг» для проведення перевірки. Відповідь на цей запит Товариство не надало.
За результатами проведення перевірки відповідачем складено акт перевірки від 06.11.2015 №479/26-55-22-07/31605811 (далі - акт перевірки), у якому зроблено висновки про такі порушення ТОВ «Беверлі Фудс» податкового законодавства:
статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК, в результаті чого занижено податок на прибуток на 228 873,00 грн за 2014 рік;
пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 254 303,00 грн. за квітень (121524,00 грн.) та травень (132779,00 грн.) 2014 року.
Висновки в акті перевірки ґрунтуються на тому, що ПП «Віва Трейдінг» в період з 01.04.2014 по 31.05.2014 декларувало штучний податковий кредит за рахунок основного постачальника - ПП «Аурум 999» з метою надання податкової вигоди контрагентам-покупцям у вигляді заниження суми податку на додану вартість, що підлягала б сплаті до бюджету. Фактично, податкові накладні виписувалися без виконання операцій з постачання в дійсності, в тому числі на адресу позивача. ТОВ «Беверлі Фудс» не надано документів на підтвердження отримання інформаційно-консультаційних послуг від ПП «Віва Трейдінг» у певний спосіб та у будь-якому матеріальному виразі (оформленні), в яких знайшла б відображення інформація щодо змісту, властивостей послуг, їх використання у господарській діяльності.
На підставі акта перевірки відповідачем 25.11.2018 прийнято податкові повідомлення-рішення №76676552207, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) на 381 455,00 грн.( в тому числі: 254 303,00 грн. - за основним платежем та 127 152,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями); №76526552207, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 343 310,00 грн. (в тому числі: 228 873,00 грн. - за основним платежем, 114 437,00 грн.- за штрафними (фінансовими) санкціями).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні'' від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).
Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Згідно із частинами першою та другою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначений у цій нормі.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абзац перший пункту 198.6 статті 198 ПК).
Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодекс
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.