ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2022 року
м. Київ
справа № 758/4475/18
адміністративне провадження № К/990/6255/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-допвідача - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Мацедонської В.Е.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, за участю третьої особи - Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року (суддя-доповідач Оксененко О.М., судді Лічевецький І.О., Мельничук В.П.),
У С Т А Н О В И В:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2019 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 28.12.2012 ВП №28565963 про закінчення виконавчого провадження.
Не погодившись із цим судовим рішенням, позивачка оскаржила його в апеляційному порядку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів пропуску строку апеляційного оскарження і визнання судом неповажними наведених позивачкою причин його пропуску.
Ухвалою від 17 січня 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з невиконанням позивачкою у встановлений судом строк вимоги щодо наведення інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також з підстави несплати судового збору за подання апеляційної скарги.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постановлену ним ухвалу від 17 січня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким поновити їй строк на апеляційне оскарження і відкрити апеляційне провадження у цій справі. Як стверджує позивачка, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою її доводи про наявність непереборних обставин, які завадили їй вчасно оскаржити рішення суду першої інстанції, та необґрунтовано визнав зазначені нею причини пропуску строку неповажними.
Відповідач і третя особа не подали відзивів на касаційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені у статті 287 КАС України.