ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2022 року
м. Київ
справа № 480/4079/18
адміністративне провадження № К/9901/32167/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Сумській області, третя особа: начальник Головного управління Національної поліції в Сумській області Лушпієнко М.М., про визнання дій протиправними, скасування наказу та поновлення на посаді, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року (у складі: головуючого судді Гелети С.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року (у складі колегії: головуючого судді: Любчич Л.В., суддів: Спаскіна О.А., Присяжнюк О.В.) у справі №480/4079/18,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Сумській області (далі -відповідач, ГУ НП України в Сумській області), третя особа: начальник Головного управління Національної поліції в Сумській області Лушпієнко М.М., в якому просив визнати протиправними дії т.в.о. начальника ГУ НП в Сумській області Лушпієнко М.М. щодо видачі наказу "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Краснопільського відділення поліції" від 27.08.2018 № 1579 в частині, що стосується ОСОБА_1 ; скасувати наказ ГУ НП в Сумській області від 27.08.2018 № 1579; поновити на посаді слідчого відділення Краснопільського відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області з 27 серпня 2018 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 працював на посаді слідчого відділення Краснопільського відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області; позивача було звільнено із служби в поліції у зв`язку із тим, що він перебував під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) у стані алкогольного сп`яніння; разом з тим, такі обставини не підтверджуються жодним доказом; постановою Зарічного районного суду м. Суми по адміністративному матеріалу складеного за статтею 130 КУпАП було закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Таким чином, позивач вважав, що відповідач передчасно звільнив його зі служби із поліції.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
4. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наказ відповідача «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Краснопільського відділення поліції» від 27.08.2018 №1579 в частині, що стосується ОСОБА_1 , прийнятий в межах повноважень та у спосіб, передбачений діючим законодавством.
5. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначали, що за наявності обґрунтованих підозр щодо сильного алкогольного сп`яніння після скоєння ДТП, позивач відмовився від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я, чим не спростував відповідну підозру щодо алкогольного сп`яніння.
6. Зважаючи на обставини справи, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що поведінка позивача як поліцейського суперечила загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції, а знаходження позивача у відпустці не спростовує факт того, що він перебуває на службі в правоохоронному органі, є діючим співробітником поліції, зокрема, слідчим.
7. Посилання позивача на закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП постановою Зарічного районного суду м. Суми від 06.11.2018, суди попередніх інстанцій вважали такими, що не спростовують факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку; вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати склад дисциплінарного проступку в її діях, незалежно від того, яку адміністративно-правову кваліфікацію ці ж самі дії особи отримали в межах адміністративного провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
8. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з`ясування судами попередніх інстанцій дійсних обставин справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
9. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на незаконність проведення службового розслідування, за результатом якого було складено висновок службового розслідування за фактом надзвичайної події за участі позивача; останній зазначає, що не був ознайомлений з наказом № 1063 від 21.08.2018, не був ознайомлений з наказом № 446 о/с від 21.08.2018, та при ньому не складались акти відмов від ознайомлення із наказами та відмови від дачі пояснень; позивач звертає увагу, що відповідно до наказу № 1063 від 21.08.2018 його було відкликано з чергової відпустки з 22 серпня 2018 року, тому всі акти про відмову від дачі пояснень могли складатись тільки з моменту виходу на роботу, тобто з 22 серпня 2018 року, що не було досліджено судами попередніх інстанцій.
10. Позивач вважає, що суд першої та апеляційної інстанцій неправомірно визначили, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння, так як вимогою позивача було проведення освідування за обов`язкової участі адвоката відповідно до вимог КПК України; суди не взяли до уваги, що ОСОБА_1 навіть будучи поліцейським, має право на захист своїх прав, має право на адвоката тощо.
11. Касатор зазначає, що Наказ № 157 від 27.08.2018, за яким ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення зі служби в поліції у дисциплінарному порядку, є незаконними, так як позивач не перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння та ступінь його вини в скоєнні ДТП повинно визначатись судом за результатами розгляду кримінального провадження та з врахуванням всіх обставин.
12. Касатор вказує, що суд апеляційної інстанції не надав законної оцінки тим обставинам, що ОСОБА_1 відмовився від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння в рамках адміністративного провадження, про що дав пояснення поліцейським та вимагав проводити освідування в рамках кримінального проваження за обов`язкової присутності адвоката тощо; суд першої та апеляційної інстанцій повинні були врахувати обставини та факти, встановлені постановою Зарічного суду м. Суми від 06.11.2018 по справі № 591/5058/18, яка набрала законної сили, в частині чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено, оскільки в частині щодо вчинення особою певних дій або бездіяльності, таке рішення суду є обов`язковим для адміністративного суду в силу вимог частини 6 статті 78 КАС України.
13. До Верховного Суду від Головного управління Національної поліції України в Сумській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначаючи про те, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 , а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 - залишити без змін.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
14. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 19 листопада 2019 року.
15. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2019 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
16. Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі №480/4079/18.
17. Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2022 дану справу призначено до попереднього розгляду за наявними у ній матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
18. Судами попередніх інстанцій встановлено, а сторонами не спростовано, що Наказом ГУНП в Сумській області від 21.08.2018 №1063 призначено та проведено службове розслідування відносно ОСОБА_1 за фактом наїзду на двох пішоходів, які перетинали проїздну частину по регульованому пішохідному переходу на зелене світло світлофора, отримали тілесні ушкодження та госпіталізовані до лікувальних закладів.
19. Наказом ГУНП в Сумській області від 21.08.2018 №446о/с відкликано позивача із відпустки з 22 серпня 2018 року у зв`язку із крайньою необхідністю, про що його було повідомлено, складено акт від 21.08.2018 про відмову від ознайомлення з наказом № 446о/с від 21.08.2018, заперечення ОСОБА_1 про застосування аудіо та відео фіксації. Під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення за фактом ДТП з потерпілими, з посиланням на статтю 63 Конституції України, заперечував проти застосування аудіо та відео фіксації, про що складено акт від 21.08.2018.
20. 23 серпня 2018 року затверджено висновок службового розслідування за фактом надзвичайної події за участі слідчого слідчого відділення Краснопільського відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області, реєстрації в ЄРДР відомостей про скоєні ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, повідомлення про підозру та порушення службової дисципліни.
21. Під час проведення службового розслідування встановлено, що 21 серпня 2018 року о 13 годині 55 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився. У зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 ознаків алкогольного сп`яніння з місця ДТП його доставлено до Сумського обласного наркологічного диспансеру. Від проходження медичного огляду позивач відмовився, складено відповідний акт. За фактом ДТП 21 серпня 2018 року слідчим відділом Сумського ВП внесено відомості до ЄРДР під №12018200440002736 за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України), і в подальшому позивача затримано в порядку статті 208 КПК України.
22. 22 серпня 2018 року прокуратурою Сумської області визначено підслідність кримінального провадження, і в подальшому передано для проведення подальшого досудового розслідування до слідчого відділу Управління СБУ в Сумській області, яким проводиться досудове розслідування кримінального провадження №22018200000000100 від 04.07.2018 за частиною 3 статті 368 КК України та об`єднано в одне кримінальне провадження. За результатами досудового розслідування вказаного кримінального провадження 22 серпня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 368, частиною 2 статті 286 КК України.
23. 23 серпня 2018 року Зарічний районним судом м. Суми позивачу обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів контролю.
24. Наказом №157 від 27.08.2018 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення зі служби в поліції у дисциплінарному порядку.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року №4бО-ІХ, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), зокрема до Глави 2 «Касаційне провадження» Розділу III «Перегляд судових рішень».
26. Разом з тим, пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
27. Оскільки касаційна скарга подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-1Х, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями КАС України, які діяли до набрання чинності вказаним Законом, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.
28. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
30. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
31. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
32. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
33. Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
34. Положеннями статті 19 вказаного Закону також передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
35. За змістом пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
36. Приписами пункту 9 розд. ІІ Закону України від 23 грудня 2015 року № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону № 580 передбачено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут).
37. Як встановлено судами попередніх інстанцій, фактичною підставою застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції стали висновки комісії службового розслідування про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилася у ігноруванні завдань та обов`язків визначених посадовою інструкцією, Присяги працівника поліції, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статей 1,7 Дисциплінарного статуту, статті 3, п.п. 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», вимог розділу 1 Правил етичної поведінки поліцейських, які затверджені наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, негідну поведінку у позаслужбовий час, яка не відповідає високому званню працівника поліції, у частині обов`язку бути прикладом у дотриманні громадського порядку та беззаперечному дотриманні законодавства, зокрема, відмову 21 серпня 2018 року від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння, що дозволяло зняти підозру (звинувачення) у керуванні транспортним засобом у такому стані, допущенні порушення вимог пункту 1.16 наказу ГУ НП від 30.05.2018 №723 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни у підрозділах ГУНП в Сумській області та профілактики надзвичайних подій за участі поліцейських» тощо.
38. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом.
39. Так, відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
40. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. (стаття 5 Дисциплінарного статуту)
41. Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.