Постанова суду № 755/17261/13-ц від 03.05.2022 про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами та процесуальні рішення за результатами ...

Постанова

Іменем України

03 травня 2022 року

м. Київ

справа № 755/17261/13-ц

провадження № 61- 2334св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року у складі колегії суддів Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Поливач Л. Д., та касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року у складі судді Мельника Я. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень, ухвалених за результатами їх розгляду

У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова» (далі - ТОВ «Новобудова») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги на загальну суму 22 831,75 грн та судовий збір у сумі 229,40 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03 червня 2014 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новобудова» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 22 831,75 грн та судові витрати у розмірі 649,40 грн, а всього на загальну суму 23 481,15 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 липня 2014 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на вказані судові рішення (провадження № 6-20245ск14).

Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами та процесуальні рішення за результатами її розгляду

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішенняДніпровського районного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року.

Під час розгляду заяви ОСОБА_1 неодноразово змінювала підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та остаточно свої вимоги мотивувала тим, що 25 вересня 2013 року Дніпровським районним судом міста Києва прийнято рішення у справі № 755/17361/13-ц про стягнення з неї на користь ТОВ «Новобудова» заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 22 831,75 грн та судові витрати у розмірі 649,40 грн, а всього на загальну суму 23 481, 15 грн.

Вважала, що вказане судове рішення підлягає скасуванню, оскільки 19 травня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва її заяву про скасування судового наказу задоволено повністю: судовий наказ від 23 грудня 2016 року у справі № 755/18103/16 за заявою ТОВ «Новобудова» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги скасовано у зв`язку з наявністю спору про право.

Вказані обставини, за доводами заявника, є нововиявленими та підставою для скасування рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 липня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 липня 2019 року - без змін.

Короткий зміст заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року у зв`язку з нововиявленими обставинами

У вересні 2020 року ОСОБА_1 подала до Київського апеляційного суду заяву про перегляд прийнятої цим судом постанови від 02 липня 2020 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Заяву мотивувала тим, що її апеляційна скарга не була розглянута, оскільки в апеляційній скарзі вона просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до місцевого суду для продовження розгляду, однак у тексті постанови Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року було неправильно зазначено, що вона просила апеляційну скаргу задовольнити та ухвалити нове судове рішення про задоволення її заяви. Також вказувала, що цю постанову суду апеляційної інстанції прийнято у справі, якої не існує, що, на її думку, свідчить про наявність нововиявлених обставин, які не були раніше відомі. Крім того, посилалася на незаконність рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року та обставини по суті спору.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали Київського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року - без змін.

Постановляючи вказану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки вони фактично зводяться до суперечливого тлумачення заявником норм матеріального і процесуального права, незгоди заявника з викладенням у тексті постанови доводів та вимог апеляційної скарги, а тому такі доводи не можуть бути підставою для перегляду постанови Київського апеляційного суду у зв`язку із нововиявленими обставинами. Інших обставин, які б давали підстави скасувати чи змінити судове рішення та які б не були предметом розгляду чи перегляду судів різних інстанцій у цій справі, заява ОСОБА_1 не містить.

Короткий зміст заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року та ухвали цього ж суду від 10 грудня 2020 року у зв`язку з нововиявленими обставинами

У січні 2021 року ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила переглянути постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами, скасувати ці судові рішення з ухваленням нового рішення, яким ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 липня 2019 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для нового розгляду її заяви про перегляд рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами посилалась на незаконність рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року. У заяві вказувала на те, що письмові пояснення ТОВ «Новобудова» від 26 лютого 2015 року є доказом тих обставин, що рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року складено незаконно і на основі шахрайства, однак суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні її клопотання про виклик представника ТОВ «Новобудова» для надання особистих пояснень у справі, що в свою чергу перешкодило повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванню обставин і скасуванню незаконного рішення суду. Також вказувала, що поведінка колегії суддів Київського апеляційного суду є доказом неправомірного сприяння у стягненні з неї 23 481,15 грн на підставі судового рішення від 25 вересня 2013 року.

Крім того, посилалася на те, що ухвалу Київського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року про відмову у задоволенні її заяви про відвід колегії суддів у складі: Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Поливач Л. Д. постановлено неповноважним складом суду та з порушенням норм процесуального права, протокол судового засідання від 10 грудня 2020 року вважає підробленим, що, на її думку, свідчить про те, що суд діяв злочинно. Також вважає, що ухвала Київського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року складена у справі, якої не існує, натомість справу за її апеляційною скаргою на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 липня 2019 року і справу за її заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року за нововиявленими обставинами суд апеляційної інстанції не вирішив, що є нововиявленими обставинами, які не були встановлені судом і не могли бути їй відомі на час розгляду справи. Ці обставини стали відомими після отримання повного тексту ухвали від 10 грудня 2020 року.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали Київського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року визнано дії ОСОБА_1 щодо подання 21 січня 2021 року заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року та ухвали Київського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ТОВ «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - зловживанням процесуальними правами та залишено заяву без розгляду.

Застосовано до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді накладення штрафу у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та стягнуто з неї в дохід державного бюджету 681,00 грн.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 неодноразово подавала до судів різних інстанцій заяви в межах справи № 755/17261/13-ц, зокрема заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, при цьому посилалася на обставини, які зводяться до особистого тлумачення норм процесуального права, власних оцінок спірних правовідносин та процесуальних рішень, які набрали законної сили, а також на обставини, яким суди різних інстанцій уже надали правову оцінку. При поданні у січні 2021 року заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року та ухвали цього ж суду від 10 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 знову посилається на обставини, яким суди вже надали правову оцінку, повторює доводи, які були предметом розгляду судів. Подання ОСОБА_1 цієї заяви спрямоване на перешкоджання судочинству з метою безпідставного затягування розгляду справи і виконання судового рішення про стягнення з неї заборгованості за комунальні послуги, яке набрало законної сили.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 щодо подання такої заяви слід визнати зловживанням нею своїми процесуальними правами, а тому її заява підлягає залишенню без розгляду на підставі частини третьої статті 44 ЦПК України, з накладенням штрафу у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року, що становить 681, 00 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року

У лютому 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, уякій, не погоджуючись з висновками апеляційного суду, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлену цим судом ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення справи по суті.

Короткий зміст вимог касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року

У березні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, уякій, не погоджуючись з висновками апеляційного суду, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлену цим судом ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення справи по суті.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

У червні та серпні 2021 року заявником усунуто недоліки.

Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року, справу витребувано із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року, справу витребувано із суду першої інстанції.

У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційні скарги

Щодо касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року

Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційним судом порушено норми процесуального права, не досліджено зібрані у справі докази, встановлено обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів та необґрунтовано відхилено клопотання про дослідження доказів.

Заявник посилається на те, що апеляційний суд не перевірив нововиявлені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, і надані суду достовірні докази на їх підтвердження, які вказують на незаконність і протиправність рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року.

Крім наведеного, заявник посилається на неврахування апеляційним судом висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, а саме в частині обов`язку суду належним чином дослідити і перевірити поданий стороною доказ, оцінити його в сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування.

Також заявник вважає, що ухвалу Київського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року постановлено неповноважним складом суду, а отже, і справу за його заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року за нововиявленими обставинами вирішено неповноважним складом суду.

У заяві про виправлення недоліків касаційної скарги заявник просила розглянути справу у касаційному порядку за її участі.

Щодо касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року

Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційним судом порушено норми процесуального права, не досліджено зібрані у справі докази, встановлено обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів, та необґрунтовано відхилено клопотання про дослідження доказів.

Заявник посилається на те, що апеляційний суд не перевірив нововиявлені обставини, які мають вирішальне значення для правильного вирішення справи, і надані суду достовірні докази на їх підтвердження, які вказують на незаконність і протиправність рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року.

В оскаржуваній ухвалі апеляційного суду не вказано, які саме дії ОСОБА_1 , щодо подання у січні 2021 року заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року та ухвали цього ж суду від 10 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами є зловживанням процесуальними правами. Вказана ухвала є незаконною та такою, що постановлена з метою уникнути перевірки постанови Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року, що ґрунтується на неправильно встановлених обставинах, які стали відомими після ознайомлення з повним текстом ухвали Київського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року.

Заявник посилалася на те, що складання постанови Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року у справі, якої не існує, та невирішення судом апеляційної інстанції справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 липня 2019 року призвело до того, що суд апеляційної інстанції унеможливив розгляд і вирішення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року за нововиявленими обставинами.

Зазначені у заяві від 07 травня 2019 року нововиявлені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, і надані суду докази на їх підтвердження судом не досліджено.

Заявник вважала, що неповноважний склад суду апеляційної інстанції не допустив ОСОБА_1 до правосуддя із заявою про перегляд рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року за нововиявленими обставинами, чим порушив її право на доступ до суду і захист її прав.

Постановивши ухвалу від 08 лютого 2021 року, апеляційний суд перешкодив скасуванню незаконного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року.

У касаційній скарзі заявник посилалася на те, що на підставі частини четвертої статті 148 ЦПК України оскаржує ухвалу Київського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року в апеляційному порядку до суду вищої інстанції.

Крім того, у заяві про виправлення недоліків касаційної скарги заявник просила розглянути справу у касаційному порядку за її участі.

Відзиви на касаційні скарги ТОВ «Новобудова» до Верховного Суду не подано.

Обставини, установлені під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новобудова» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 22 831,75 грн та судові витрати у розмірі 649,40 грн, всього на загальну суму 23 481,15 грн.

Вказане рішення суду першої інстанції оскаржено ОСОБА_1 в апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 03 червня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року залишено без змін.

Після ухвалення вказаних судових рішень у справі ОСОБА_1 неодноразово зверталася з заявою про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами.

Так, у задоволенні поданої у серпні 2014 року заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами відмовлено ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 25 травня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року у зв`язку з нововиявленими обставинами повернуто ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 липня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду першої інстанції у зв`язку із нововиявленими обставинами було відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.

................

Перейти до повного тексту