Постанова суду № 509/3714/15-ц від 04.05.2022 про визнання незаконним та скасування акта про прийняття в експлуатацію, розпорядження про затвердження цього акта та усунення...

Постанова

Іменем України

04 травня 2022 року

м. Київ

справа № 509/3714/15-ц

провадження № 61-4552св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

третя особа - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Коробко Світлани Євгенівни на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 квітня 2018 року у складі судді Бочарова А. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 11 березня 2020 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Черевка П. М.

у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області, про визнання незаконним та скасування акта про прийняття в експлуатацію, розпорядження про затвердження цього акта та усунення перешкод у користуванні нерухомим майном,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у серпні 2015 року звернулися до суду з вищевказаним позовом, який уточнили у процесі розгляду справи, і остаточно просили:

- визнати незаконним та скасувати акт державної приймальної комісії від 20 грудня 2007 року № 1730 про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта, а саме житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області від 20 грудня 2007 року № 1730 в частині затвердження акта державної приймальної комісії № 1730 від 20 грудня 2007 року про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта, а саме житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати відповідачів усунути їм перешкоди у користуванні земельними ділянками, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , шляхом приведення у відповідність до державних будівельних норм і правил нерухомого майна у вигляді житлового будинку, господарських будівель і споруд на суміжній земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначений позов мотивований тим, що оскаржуваним розпорядженням затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, однак оскаржувані розпорядження та акт призвели до порушення їх законних прав та інтересів, оскільки будівництво об`єкту проведено з грубими порушеннями норм діючого законодавства, Державних будівельних норм (далі - ДБН), санітарних, протипожежних норм та правил для житлового будинку, без урахування прав та інтересів користувачів прилеглих земельних ділянок, забудовником не дотримано вимог нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості, створені суттєві перешкоди у користуванні суміжними земельними ділянками.

ОСОБА_3 не звертає уваги на їх зауваження, у зв`язку з чим вони були змушені звернутися 07 серпня 2015 року до Сухолиманської сільської ради з колективною скаргою.

10 серпня 2015 року № 266 вони отримали відповідь, із якої дізналися про те, що нерухоме майно ОСОБА_3 введене в експлуатацію ще 22 грудня 2007 року, а порушення під час будівництва відсутні.

Про порушення своїх прав вони дізналися з листа Сухолиманської сільської ради лише 10 серпня 2015 року.

Акт державної приймальної комісії № 1730 від 20 грудня 2007 року про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта, а саме житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , затверджений Овідіопольською районною державною адміністрацією, порушує вимоги чинного законодавства України, їх права та інтереси, а ОСОБА_3 створив їм перешкоди у користуванні земельними ділянками, які мають бути усунені.

Відповідно до вимог пункту 3.25* ДБН 360-92** протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог. Розташування та орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватися з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до «Санитарных норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и территорий жилой застройки» та СНІП ІІ-4-79 «Естественное и искусственное освещение» як в будинках, що будується, так і в сусідніх житлових і громадських будинках. Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менш 1,0 метра. При цьому, повинно бути забезпечено влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Овідіопольський районний суд Одеської області рішенням від 23 квітня 2018 року позов задовольнив.

Визнав незаконним та скасував акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а саме житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнав незаконним та скасував розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області від 20 грудня 2007 року № 1730 в частині затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а саме житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом приведення у відповідність до державних будівельних норм і правил нерухомого майна у вигляді житлового будинку, господарських будівель і споруд на суміжній земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Рішення місцевий суд мотивував тим, що прийняттям спірного об`єкту в експлуатацію була створена суспільна небезпека, яка полягає не у недотриманні встановленого порядку, а у небезпеці, яка може мати місце в результаті будівництва, здійсненого порушенням вимог протипожежної безпеки, відсутності контролю за безпечністю побудованого об`єкта містобудування з початку його використання.

Оскаржуваний акт складений неналежним складом державної приймальної комісії та з грубим порушенням діючого законодавства, тому і розпорядження голови Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області від 20 грудня 2007 року № 1730 в частині затвердження зазначеного акта є неправомірним та підлягає скасуванню.

Одеський апеляційний суд постановою від 11 березня 2020 року апеляційну скаргу адвоката Кешкентія Д. В., діючого в інтересах ОСОБА_4 , залишив без задоволення, а рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 квітня 2018 року залишив без змін.

Постанову апеляційний суд мотивував тим, що суд першої інстанції у повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини у справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу. Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Від представника ОСОБА_4 - адвоката Коробко С. Є. у березні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 квітня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 березня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, оскільки на порушення норм процесуального права не з`ясував та не дослідив питання щодо наявності підстав для такої відмови.

Суд, всупереч вимогам закону про набуття права власності з часу державної реєстрації, послався на норму виникнення права власності з моменту введення в експлуатацію.

Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто правильним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

При прийнятті рішення про затвердження акта державної приймальної комісії щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, відповідачі діяли у межах наданих їм повноважень та із дотриманням вимог частини другої статті 19 Конституції України.

Чинним законодавством не передбаченого такого способу захисту як визнання незаконним акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Суди попередніх інстанцій у резолютивній частині рішення не зазначають реквізити акта, який скасовується, яким органом він прийнятий та коли.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Від ОСОБА_3 у грудні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що доводи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не заслуговують на увагу, оскільки судова практика у цих питаннях є сталою.

Заявником не доведено підстави для касаційного оскарження судових рішень.

Від представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Хроменкова В. С. у грудні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що доводи касаційної скарги про застосування судом норм матеріального права, які втратили чинність, не відповідають дійсності та не можуть бути підставою для скасування судових рішень. Спірні правовідносини виникли у 2007 році, акт про прийняття будинку в експлуатацію та розпорядження про його затвердження також були прийняті у 2007 році.

Доводи касаційної скарги про те, що акти про прийняття в експлуатацію будинку та розпорядження про його затвердження стосуються житлового будинку, який згодом перейшов до інших власників не спростовують висновків суду про порушення діючого законодавства під час прийняття відповідних актів.

Обраний позивачами спосіб захисту відповідає обставинам справи.

Особа, яка подала касаційну скаргу, не надала обґрунтованих доказів, які б підтверджували недійсність оскаржуваних судових рішень, зазначені вимоги ґрунтуються лише на припущеннях.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 04 листопада 2021 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Овідіопольського районного суду Одеської області.

Справа № 509/3714/15-ц надійшла до Верховного Суду 25 листопада 2021 року.

Верховний Суд ухвалою від 14 лютого 2022 року справу призначив до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта № 1730 від 20 грудня 2007 року, на порушення чинного на той час Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243, представники генерального підрядника, субпідрядних організацій, генерального проектувальника (автор проекту) - у склад робочої комісії взагалі включені не були. Головою комісії було призначено заступника голови Овідіопольської райдержадміністрації.

Пред`явлене до прийняття в експлуатацію нерухоме майно має такі показники - житловий будинок під літерою «А», наявність жодних інших будинків, будівель, господарчих будівель та споруд у даному акті не відображено (пункт 7 акта).

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 44/15 від 03 листопада 2015 року нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , складається з житлового будинку літера «А-2» - рік побудови 2007, бані літера «Б» - рік побудови 2007, альтанки - рік побудови 2010, навісу - рік побудови 2010.

Інженерне обладнання літера «Б» - бані включає в себе «електрозабезпечення, водопостачання, каналізацію та газопостачання від місцевих мереж, опалення індивідуальне від цегляної печі ті від газового котла в будинку, водяний підігрів підлоги, вентиляція природна, водостік зовнішній пластиковий».

Судами також встановлено, що на час складення акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта від 20 грудня 2007 року баня під літерою «Б» вже була побудована та оздоблена інженерним обладнанням, при цьому спільно з житловим будинком літера «А» була підключена до електрозабезпечення, водопостачання, каналізації та мала опалення індивідуальне від цегляної печі та від газового котла в будинку, що виключало можливість прийняття в експлуатацію будинку літера «А» за окремим актом, а бані літера «Б» - за окремим.

Судами також встановлено, що інформація, викладена у пункті 7 акта, не відповідає дійсності, прийняття в експлуатацію будинку літера «А» за окремим актом є грубим порушенням Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243, порушенням вимог протипожежної безпеки, оскільки будинок літера «А» та баня під літерою «Б» мають спільне інженерне забезпечення та опалюються від одного газового котла, розташованого в будинку.

Також у акті державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта № 1730 від 20 грудня 2007 року вказано, що будинок літера «А» побудовано «господарчим способом». Однак, зокрема роботи з газопостачання відносяться до категорій робіт підвищеної небезпеки. Монтажна організація, яка виконує роботи з газопостачання, повинна мати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки у обов`язковому порядку. Проведення робіт з газопостачання з подальшим підключенням до газової мережі «господарським способом» абсолютно виключено. При прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, підключеного до газопостачання, представник організації, яка виконує роботи з газопостачання, має бути обов`язково включений до складу державної приймальної комісії, чого у даному випадку не відбулося.

Монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приборів та засобів заміру, а зокрема водопроводу, каналізації, опалення, електроосвітлення, підключення до мереж електропостачання, водопостачання, каналізації також є ліцензованими роботами та не могли бути виконані «господарчим способом». Ці роботи, безумовно, були виконані субпідрядниками, при цьому представники жодної субпідрядної організації до складу державної приймальної комісії включені не були, хоча згідно з пунктом 6 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243, їх участь була обов`язковою.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 44/15 від 03 листопада 2015 року житловий будинок літера «А-2», розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає наступним вимогам державних будівельних, санітарних, протипожежних норм та правил для житлового будинку:

- щодо розміщення на земельній ділянці на відстані до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни менше ніж 1,0 метр, та незабезпечення влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, які запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівлі будівлі на територію суміжних ділянок - частині 3 пункту 3.25*, пункту 3.30 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень», що є істотним відхиленням від ДБН та вимог протипожежної безпеки;

- щодо відсутності прямого природного освітлення житлових приміщень «1-4», «1-15», недостатнього природного освітлення житлового приміщення «1-12» - п.3.4 ДБН В 2.2.

- 15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», пункт 3.3 «Методических указаний по осуществлению государственного санитарного надзора за устройством и содержанием жилых зданий».

Баня під літерою «Б» згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 44/15 від 03 листопада 2015 року не відповідає наступним вимогам державних будівельних, санітарних, протипожежних норм та правил для житлового будинку:

- щодо розміщення каналізаційних ям перед житловим будинком та у глибині двору на відстані ближче, ніж 15 метрів (а саме: 3,50 метрів; 9,0 метрів) від вікон житлового будинку - пункти 3.25а*, 3.26, 3.31 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень», що є істотним відхиленням від ДБН та вимог протипожежної безпеки.

Незважаючи на грубі порушення ДБН, санітарних норм та правил для житлового будинку та вимог протипожежної безпеки, державною приймальною комісією, до складу якої входив у тому числі й представник державного пожежного нагляду, був складений акт № 1730 від 20 грудня 2007 року про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

................

Перейти до повного тексту