Постанова
Іменем України
12 травня 2022 року
м. Київ
справа № 623/290/21
провадження № 61-9224св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Моторне (транспортне) страхового бюро України,
розглянуву порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 лютого 2021 року у складі судді Бєссонової Т. Д. та постанову Харківського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Хорошевського О. М.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП.
Позов мотивований тим, що 03 червня 2018 року о 22 годині 10 хвилин на автодорозі по вул. Світлій в с. Куньє, Ізюмського району Харківської області ОСОБА_3 , керуючи автомобілем ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 211540 державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11 вересня 2018 року у справі № 623/1564/18 встановлено факт скоєння ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, проте, провадження по справі закрито в зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до висновків експертного автотоварознавчого дослідження № 130 від 24 вересня 2018 року вартість відновлюваних робіт автомобіля ВАЗ 211540 державний номер НОМЕР_2 складає 68 560,05 грн.
На момент скоєння ДТП ОСОБА_3 не мав полісу обов`язкового страхування.
Статтею 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1,7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Попереднє звернення потерпілої особи до МТСБУ є необов`язковим.
Враховуючи, що ОСОБА_1 сам керував транспортним засобом та фактично є його власником, він має право на відшкодування завданих збитків.
Просив стягнути з відповідача вартість відновлюваних робіт автомобіля в розмірі 68 560,05 грн, вартість автотоварознавчої експертизи в розмірі 1600,00 грн та сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 лютого 2021 року, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до МТСБУ про відшкодування шкоди заподіяної в наслідок ДТП відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зробив висновок, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що позивачем не надано доказів, якими було б підтверджено на якій відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) ОСОБА_1 володів чи володіє автомобілем ВАЗ 211540 державний номерний знак НОМЕР_2 , а отже, він не має право на відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу за підписом представника, ОСОБА_2 , у якій просить скасувати рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що попереднє звернення потерпілої особи до МТСБУ є необов`язковим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к. У пункті 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року зазначено, що, враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном па праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія па право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб). Таким чином саме ОСОБА_1 , зважаючи на те, що саме він керував транспортним засобом, та фактично є його власником, має право па відшкодування завданих збитків. У постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 597/1070/15-ц зазначено, що особа, яка хоч і не є власником, але має законне право володіння майном, має також право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. Зазначена справа має виняткове значена для позивача, оскільки він не має іншої можливості стягнути збиток завданий дорожньою транспортною пригодою.
Позиція інших учасників справи
У вересні 2021 року МТСБУ подало відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_4 , у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що правова позиція, висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к стосується подання цивільного позову в рамках розгляду кримінального провадження за вчинення злочину, передбаченого статтею 286 КК України, та використовується для гарантування правової визначеності щодо застосування інституту цивільного позову у кримінальному провадженні стосовно пред`явлення такого позову до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за завдану шкоду. Вказана правова позиція не стосується цієї справи та жодним чином не звільняє потерпілих від обов`язків, визначених пунктом 33-1.1 статті 33-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Неподання заяви про виплату страхового відшкодування упродовж одного року з моменту ДТП є підставою для відмови МТСБУ у виплаті такого відшкодування. Як вже зазначалося у відзиві на позовну заяву, дорожньо-транспортна пригода сталася 03 червня 2018 року, а представник позивача звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області 27 січня 2021 року з майновою вимогою до МТСБУ, що свідчить про пропущення річного строку для звернення до МТСБУ із заявою про здійснення виплати. Позивач ні з відповідним повідомленням про ДТП, ні із заявою про страхове відшкодування у встановлений законодавством України строк до МТСБУ не звертався. Заперечення позивачем необхідності своєчасного звернення до МТСБУ з відповідними повідомленнями саме по собі не зумовлює виникнення в останнього обов`язку по відшкодуванню матеріальної шкоди за рішенням суду, адже в цьому випадку сам позивач своїми діями (бездіяльністю) не забезпечив МТСБУ можливості вирішити питання про наявність правових підстав для здійснення регламентної виплати. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 724/1009/16-ц. У задоволенні касаційної скарги слід відмовити з підстав невиконання позивачем вимог статті 33-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що стало наслідком неможливості МТСБУ провести власне розслідування ДТП (зокрема, провести оцінку пошкодженого майна, визначити розмір збитку та інше).
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 лютого 2021 року та постанови Харківського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року, відкрито касаційне провадження у справі № 623/290/21, витребувано справу з суду першої інстанції.
У листопаді 2021 року справі № 623/290/21 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 09 серпня 2021 рокузазначено, що справа є малозначною в силу закону. Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що вона може стосуватися питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). Особа, яка подає касаційну скаргу, зазначає, що суди не врахували правового висновку Верховного Суду, а тому судове рішення у справі підлягає касаційному оскарженню.
Фактичні обставини
Суди встановили, що 02 червня 2018 о 22 год. 10 хв. ОСОБА_3 на автодорозі по вул. Світлій в с. Куньє Ізюмського району Харківської області, керуючи автомобілем марки ВАЗ-21099 державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками сп`яніння, допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 211540, державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11 вересня 2018 року провадження по справі відносно ОСОБА_3 за частиною першою статті 124, статті 130 КУпАП закрито, у зв`язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент настання ДТП не була застрахована.
В свідоцтві про реєстрацію серії НОМЕР_3 , власником автомобіля марки ВАЗ 211540 державний номерний знак НОМЕР_2 зазначений ОСОБА_5 .
В акті огляду № 130 колісного транспортного засобу власником КТЗ також зазначено ОСОБА_5 .
Згідно з висновком експертного авто-товарознавчого дослідження № 130 від 24 вересня 2018 року, складеного на підставі заяви ОСОБА_1 , вартість відновлювального ремонту автомобіля марки ВАЗ 211540 державний номерний знак НОМЕР_2 склала 68 560,05 грн.
Позиція Верховного Суду