Постанова
Іменем України
12 травня 2022 року
м. Київ
справа № 201/9257/20
провадження № 61-9068св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - первинна профспілкова організація співробітників акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»,
третя особа - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу первинної профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», підписану адвокатом Бондарем Іллею Леонідовичем, на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 26 листопада 2020 року в складі судді Демидової С. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2021 року в складі колегії суддів Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «Приватбанк» про визнання незаконним та скасування рішення.
Позов мотивувала тим, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року №331-р її було призначено незалежним членом наглядової ради АТ КБ «Приватбанк» з 14 червня 2019 року та затверджено умови цивільно-правового договору, який підлягав укладенню в майбутньому між позивачкою та банком. Зазначала, що листами від 27 вересня 2019 року та 15 жовтня 2019 року профспілкова організація звернулася до наглядової ради з низкою запитань, зокрема, щодо обмеження керівника профспілки ОСОБА_2 у доступі до засобів корпоративного зв`язку та систем документообігу банку. 20 грудня 2019 року профспілковій організації надано відповідь про те, що обмеження доступу до програмних комплексів банку та корпоративної поштової скриньки не слід ототожнювати з відстороненням від виконання службових обов`язків, оскільки ОСОБА_2 мав можливість виконувати інші функції, які передбачені його посадовою інструкцією. Вказувала, що 10 вересня 2020 року їй стало відомо про існування вимоги профспілкової організації про розірвання з нею контракту за порушення трудового законодавства, яка базується на рішенні засідання комітету профспілкової організації, оформленого протоколом №53 від 31 серпня 2020 року, про звернення до Кабінету Міністрів України з вимогою розірвати укладений з нею договір про виконання нею обов`язків керівника АТ КБ «Приватбанк» (голови наглядової ради) за порушення нею трудового законодавства, а саме статті 43 Конституції України та статей 46, 21 КЗпП України. Підставою такого рішення профспілки є незгода з відповіддю наглядової ради банку на її звернення, а також твердження про те, що позивачка особисто брала участь у виданні наказу голови правління АТ КБ «Приватбанк» №3.16.0,0.0/1-6931368 від 13 червня 2019 року «Про тимчасове відсторонення ОСОБА_2 від роботи», який було скасовано в судовому порядку у справі № 201/11580/19.
Посилаючись на те, що рішення профспілки є незаконним, оскільки у первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «Приватбанк» у м. Дніпро відсутні повноваження і права на прийняття рішення та направлення вимоги про розірвання трудового договору (контракту) із керівником банку, а також на те, що вона уклала з АТ КБ «ПриватБанк» цивільно-правовий договір щодо виконання обов`язків члена Наглядової ради банку, а не трудовий договір, будь-яких порушень законодавства не допускала, позивачка просила суд ухвалити рішення, яким визнати незаконним і скасувати рішення засідання комітету первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «Приватбанк», оформлене протоколом №53 від 31 серпня 2020 року, про звернення до Кабінету Міністрів України з вимогою розірвати укладений з нею договір про виконання нею обов`язків керівника (голови наглядової ради) АТ КБ «Приватбанк».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 26 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2021 року, позов задоволено: визнано незаконним та скасовано рішення засідання комітету первинної профспілкової організації співробітників АТ КБ «Приватбанк» в місті Дніпро, оформлене протоколом № 53 від 31 серпня 2020 року, про звернення до Кабінету Міністрів України з вимогою розірвати укладений з ОСОБА_1 договір про виконання нею обов`язків керівника (голови наглядової ради) АТ КБ «Приват Банк»; вирішено питання розподілу судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідач не довів фактів порушень позивачкою законодавства про працю та діяльність профспілок, а тому оскаржене рішення прийнято відповідачем без достатніх правових підстав. Суди встановили, що на підприємстві діє 32 профспілки, які не обрали об`єднаного представника, а відповідач не є стороною колективного договору, що свідчить про відсутність у нього повноважень на прийняття оскаржуваного рішення.
Аргументи учасників справи
У травні 2021 року ППО співробітників АТ КБ «ПриватБанк» подала до Верховного Суду підписану представником касаційну скаргу на вказані судові рішення, в яких просила скасувати їх як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що суди помилково віднесли цю справу до категорії малозначних та розглянули її в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому апеляційний суд переглянув справу без призначення судового засідання та повідомлення учасників справи.
У липні 2021 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивачка просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Відзив мотивовано, зокрема, тим, що справа не підпадає під виключення, встановлені частиною четвертою статті 274 ЦПК України, а тому могла бути розглянута в спрощеному провадженні.
У серпні 2021 року від відповідача до Верховного Суду надійшла відповідь на відзив на касаційну скаргу, в якому профспілка наполягає на задоволенні касаційної скарги.
У грудні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду заперечення на відповідь на відзив, у якому третя особа висловила свою згоду з оскарженими судовими рішеннями та просила залишити їх без змін, відмовивши в задоволенні касаційної скарги.
06 січня 2022 року до Верховного Суду від представника позивачки надійшли додаткові пояснення, в яких позивачка вважала за необхідне наголосити на тому, що тенденції змін до трудового законодавства свідчать, що право вимагати звільнення керівника підприємства надається саме тим профспілковим організаціям, що дійсно відповідають репрезентативному критерію та можуть виражати думку усього трудового колективу.
10 січня 2022 року до Верховного Суду від представника відповідача надійшли пояснення на касаційну скаргу, в яких відповідач просить врахувати висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року в справі № 213/4925/19-ц та від 26 травня 2021 року в справі № 201/1426/20.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2021 року відкрито касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).