Постанова
Іменем України
04 травня 2022 року
м. Київ
справа № 357/9440/20
провадження № 61-15073св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода»,
відповідачі: Міністерство юстиції України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» на постанову Київського апеляційного суду
від 25 серпня 2021 року, касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на додаткову постанову Київського апеляційного суду
від 01 жовтня 2021 року, касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», про визнання незаконним і скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» (далі - ТОВ «Олійникова Слобода») звернулося до суду з позовом до Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» (далі - ТОВ Агрокомплекс «Узин»), у якому просило визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України
від 15 березня 2018 року № 727/5.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ «Олійникова Слобода» (попереднє найменування - ТОВ «Ім. Котовського») займається вирощуванням зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур у Білоцерківському районі Київської області на власних та орендованих земельних ділянках. Упродовж 2013-2016 років позивач з метою здійснення господарської діяльності уклав договори оренди земельних ділянок, розташованих у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, та здійснив державну реєстрацію права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно земельних ділянок із кадастровими номерами: 3220484400:01:010:0036, 3220484400:01:011:0002, 3220484400:01:011:0033, 3220484400:01:001:0013, 3220484400:03:003:0078, 3220484400:03:003:0035, 3220484400:01:004:0012, 3220484400:03:003:0061, 3220484400:03:001:0009, 3220484400:01:004:0011, 3220484400:01:007:0027, 3220484400:01:007:0028, 3220484400:03:004:0015, 3220484400:03:005:0058, 3220484400:03:005:0053, 3220484400:03:003:0058, 3220484400:01:010:0058, 3220484400:01:010:0028, 3220484400:01:002:0018, 3220484400:01:007:0009, 3220484400:01:007:0008,: 3220484400:01:009:0017, 3220484400:03:001:0021, 3220484400:01:006:0017, 3220484400:01:006:0021, 3220484400:01:011:0023, 3220484400:03:004:0008, 3220484400:03:004:0009, 3220484400:01:007:0031, 3220484400:01:011:0027, 3220484400:03:004:0005, 3220484400:03:004:0066, 3220484400:03:005:0048, 3220484400:01:004:0010, 3220484400:01:007:0010, 3220484400:01:007:0025.
Вказані договори оренди були дійсними та ніким не оспорювалися, проте
28 лютого 2018 року від імені одночасно 29 орендодавців до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України була подана скарга щодо скасування рішень про державну реєстрацію права оренди на належні їм 36 земельних ділянок у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Скарга була зареєстрована у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2018 року за № 6468-33-18.
На підтвердження факту необґрунтованості скарги 07 березня 2018 року
ТОВ «Олійникова Слобода» подало до Міністерства юстиції України письмові пояснення, до яких було додано копії договорів оренди землі, укладених із відповідачами, додаткових угод до них, інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, докази про сплату орендної плати у грошовій та натуральній формах.
Відповідно до висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України від 07 березня 2018 року рекомендовано Міністерству юстиції України задовольнити скаргу.
15 березня 2018 року Міністерство юстиції України видало наказ № 727/5, яким скасувало усі рішення державних реєстраторів щодо права оренди позивача на спірні земельні ділянки. Того ж дня державний реєстратор комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю. Ю. прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди на спірні земельні ділянки за ТОВ Агрокомплекс «Узин».
На думку ТОВ «Олійникова Слобода», комісія здійснила розгляд скарги з низкою порушень норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок
№ 1128), у результаті чого надала необґрунтований висновок про необхідність задоволення скарги за наявності правових підстав для відмови у її задоволенні, а прийнятим наказом Міністерства юстиції України позивача незаконно позбавлено права оренди на 36 земельних ділянок, мирне володіння якими гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Міністерство юстиції України не мало повноважень скасовувати рішення, прийняті державним реєстратором до 01 січня 2016 року, оскільки на момент прийняття рішення про державну реєстрацію права оренди відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» оскарження таких дій було можливе виключно до суду. Також відповідно до Порядку № 1128 повноваженнями щодо перевірки законності рішень державних реєстраторів, прийнятих до 01 січня 2016 року, наділені лише суди. Таким чином, оскільки більшість оскаржуваних рішень були прийняті державним реєстратором до вказаної дати, у Міністерства юстиції України були відсутні повноваження щодо розгляду скарг заявників.
Крім того, скарга не відповідала вимогам щодо її оформлення та строку подачі, встановленого положеннями частини п`ятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що було безумовною підставою для відмови в задоволенні скарги.
Посилаючись на зазначені обставини, ТОВ «Олійникова Слобода» просило суд визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України
від 15 березня 2018 року № 727/5, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2021 року у задоволенні позову ТОВ «Олійникова Слобода» відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що законодавством України не обмежуються повноваження Міністерства юстиції України щодо скасування рішень про державну реєстрацію прав будь-якими часовими межами та можуть застосовуватися до будь-яких правовідносин, оскільки обов`язкова державна реєстрація речових прав почала свою дію
з 01 січня 2013 року. Відповідні повноваження належать Міністерству юстиції України на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших нормативно-правових актів України щодо децентралізації повноважень із державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Щодо порушення відповідачем процедурних питань та протиправних дій комісії з призначення скарг до розгляду по суті, а також щодо бездіяльності Міністерства юстиції України у неприйнятті рішення про відмову у розгляді скарг без їх розгляду по суті, суд першої інстанції вважав вказані твердження позивача недоведеними, оскільки скарга була подана до комісії із дотримання вимог, передбачених частиною п`ятою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Крім того, встановивши, що під час подання документів для проведення державної реєстрації права оренди позивач не подав усіх необхідних документів,
а державними реєстраторами не було проведено належну перевірку поданих документів й не запитувалася необхідна інформація, суд першої інстанції вважав відсутніми правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання незаконним і скасування наказу Міністерства юстиції України від 15 березня
2018 року № 727/5.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2021 року скасовано та прийнято нову постанову.
Позов ТОВ «Олійникова Слобода» про визнання незаконним і скасування наказу задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України
від 15 березня 2018 року № 727/5.
Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ТОВ «Олійникова Слобода» судовий збір у розмірі 3 153,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що повноваження щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку № 1128 Міністерство юстиції України отримало з 01 січня 2016 року, тобто до зазначеної дати повноваженнями розглядати скарги на дії державних реєстраторів були наділені виключно суди. У зв`язку з тим, що предметом розгляду скарги були реєстраційні дії, вчинені протягом 2013-2015 років, у Міністерства юстиції України були відсутні повноваження для розгляду скарги. При цьому суд апеляційної інстанції посилався на правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 826/12868/16 та від 06 лютого 2019 року у справі
№ 826/4906/17.
Крім допущених Міністерством юстиції України порушень, які є самостійною підставою для скасування оспорюваного наказу, апеляційний суд також вважав, що подана до Міністерства юстиції України скарга, за результатами розгляду якої було видано оскаржуваний наказ, не відповідала вимогам закону, оскільки у ній не було зазначено, які норми законодавства порушено державним реєстратором при вчиненні реєстраційних дій. Крім того, комісія не звернула увагу на пропуск скаржниками встановленого законом строку на звернення зі скаргою.
Висновок комісії та виданий на його основі наказ Міністерства юстиції України не містять посилань на конкретні дії чи бездіяльність реєстраторів, які були вчинені з порушенням норм законодавства, чинного на момент проведення реєстраційних дій, а тому і не містять обґрунтувань необхідності скасування оскаржуваних рішень реєстраторів.
З огляду на зазначене, апеляційний суд вважав наявними правові підстави для задоволення позову та визнання незаконним і скасування наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2021 року стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ТОВ «Олійникова Слобода» судовий збір у розмірі 2 102,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу
у розмірі 65 000,00 грн.
Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що ТОВ «Олійникова Слобода» доведено понесення витрат на професійну правничу допомогу, проте, враховуючи незначну складність справи (одна вимога немайнового характеру), обґрунтованість та співмірність суми витрат на правову допомогу з реальним обсягом роботи, часом, витраченим на надання послуг, апеляційний суд вважав за необхідне зменшити розмір заявленої до стягнення суми витрат до 65 000,00 грн.
Крім того, на підставі частини дев`ятої статті 141 ЦПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Міністерства юстиції України, апеляційний суд вважав за необхідне стягнути понесені витрати на правничу допомогу у визначеному розмірі саме з Міністерства юстиції України.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У вересні 2021 року ОСОБА_10 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У вересні 2021 року ОСОБА_7 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити рішення суду першої інстанції в силі.
У вересні 2021 року ТОВ Агрокомплекс «Узин» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня
2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
У жовтні 2021 року Міністерство юстиції України подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня
2021 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2021 року, у якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
У листопаді 2021 року ТОВ «Олійникова Слобода» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Київського апеляційного суду
від 01 жовтня 2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить додаткову постанову суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні вимог ТОВ «Олійникова Слобода» про стягнення понесених витрат на професійну правничу (правову) допомогу скасувати і змінити вказану додаткову постанову суду апеляційної інстанції, стягнувши в рівних частинах з усіх відповідачів витрати на правову допомогу в загальному розмірі 107 389,80 грн та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 102,00 грн.
Рух касаційних скарг в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_10 , зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року до закінчення касаційного провадження та витребувано вказану справу із Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_7 .
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ Агрокомплекс «Узин».
Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року поновлено строк на касаційне оскарження судового рішення та відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України.
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2021 року поновлено строк на касаційне оскарження судового рішення та відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Олійникова Слобода».
У грудні 2021 року справа № 357/9440/20 передана до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_10 посилається на пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції повно та всебічно не дослідив обставини справи, не надав оцінку доказам та доводам відповідача, викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, чим порушив рівність учасників справи як головний принцип цивільного судочинства.
Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду зазначено також відсутність правового висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах,
а саме: щодо повноваження Міністерства юстиції України для розгляду скарг на дії державних реєстраторів, вчинених до 01 січня 2016 року. У свою чергу, посилання апеляційного суду на постанову Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 826/12868/16 не може вважатися релевантним, оскільки вказана постанова прийнята за результатами розгляду адміністративного позову.
Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що у Міністерства юстиції України були відсутні повноваження для розгляду скарг на дії державних реєстраторів, вчинені до 01 січня 2016 року, оскільки на момент звернення скаржників зі скаргою до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції Україниположення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не містили заборон чи обмежень на звернення фізичних осіб зі скаргою саме до Міністерства юстиції України.
Крім того, суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного в постановах від 27 лютого 2018 року у справі № 826/4194/16, від 06 липня 2018 року у справі № 826/3442/17 та від 13 серпня 2020 року у справі № 826/12992/17, у яких вирішувалося питання щодо порушення строку звернення зі скаргою про скасування реєстраційної дії.
Посилання апеляційного суду на постанову Верховного Суду від 06 лютого
2019 року у справі № 826/4906/17 є помилковим, оскільки у вказаній справі було встановлено інші фактичні обставини, зокрема, подачу заявниками окремої скарги, а не доповнень до попередньої.
Як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_7 посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Зокрема, касаційна скарга мотивована відсутністю правового висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо повноважень Міністерства юстиції України для розгляду скарг фізичних осіб на дії державних реєстраторів, вчинених до 01 січня 2016 року. У свою чергу, посилання апеляційного суду на постанову Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 826/12868/16 не може вважатися релевантним, оскільки вказана справа стосувалася розгляду спору між юридичними особами.
При розгляді справи судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27 лютого 2018 року у справі № 826/4194/16, від 06 липня 2018 року у справі № 826/3442/17 та від 13 серпня 2020 року у справі № 826/12992/17.
Оскаржувана постанова апеляційного суду порушує конституційне право громадян на звернення за захистом своїх прав, встановлене положеннями
статті 40 Конституції України та статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як на підставу касаційного оскарження ТОВ Агрокомплекс «Узин» посилається на пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції повно та всебічно не дослідив докази, що призвело до неправильного встановлення фактичних обставин справи, зокрема, судом не досліджено договори оренди землі, які надавалися для проведення державної реєстрації, та факт відсутності під час їх укладання кадастрових номерів на земельні ділянки, що унеможливило визначення істотних умов правочинів. Також апеляційним судом не враховано висновок Інституту держави і права ім. В. М. Корецького щодо доктринального тлумачення змісту норм законодавства, що регулює процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
Судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки преюдиційним обставинам, встановленим у справі № 826/4214/18, зокрема, щодо дотримання скаржниками вимог пункту 3 частини п`ятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у частині вимог скарги.
Крім того, посилання апеляційного суду на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19 червня 2018 року у справі № 826/12868/16,
від 06 лютого 2019 року у справі № 826/4906/17, є нерелевантними.
Як на підставу касаційного оскарження Міністерство юстиції України посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме: неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 707/477/20. У вказаній справі Верховним Судом зроблено висновок про те, що Міністерство юстиції України не є належним відповідачем у справі, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Висновок апеляційного суду про незаконність наказу Міністерства юстиції України є помилковим та таким, що не відповідає нормам матеріального права, оскільки положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено право особи оскаржити рішення суб`єкта державної реєстрації до Міністерства юстиції України.
Крім того, незаконною є також додаткова постанова апеляційного суду, якою стягнено з Міністерства юстиції України на користь ТОВ «Олійникова Слобода» витрати на правничу допомогу, оскільки визначений судом розмір є завищеним та необґрунтованим.
Як на підставу касаційного оскарження додаткової постанови апеляційного суду ТОВ «Олійникова Слобода» посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин, що мають значення для справи. Зокрема, апеляційним судом порушено норми статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статей 2, 15, 53, 137, 141, 263, 270 ЦПК України, статті 533 ЦК України. Крім того, додаткова постанова апеляційного суду не відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 19 квітня 2019 року у справі № 826/2689/19, від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, від 21 січня 2021 року у справі
№ 580/3073/20, від 06 квітня 2021 року у справі № 922/2056/20, від 13 травня 2021 року у справі № 903/277/20 та інших.
Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для стягнення витрат на правову допомогу із відповідачів - фізичних осіб, а також не надав належної оцінки критерію співмірності витрат ТОВ «Олійникова Слобода» на правову допомогу адвоката, визначеному у частині четвертій статті 137 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
У жовтні 2021 року ТОВ «Олійникова Слобода» подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_10 , у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення,
а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Відзив мотивовано безпідставністю доводів касаційної скарги, які не спростовують законність оскаржуваної постанови, ухваленої із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
У листопаді 2021 року ТОВ «Олійникова Слобода» подало відзив на касаційні скарги ОСОБА_7 , ТОВ Агрокомплекс «Узин», Міністерства юстиції України, у якому просить касаційні скарги залишити без задоволення, оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, змінити додаткову постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2021 року.
Відзив мотивовано законністю оскаржуваної постанови апеляційного суду, який, застосувавши положення статті 58 Конституції України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 15 березня
2018 року № 727/5.
У грудні 2021 року Міністерство юстиції України подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода», у якому просить касаційну скаргу задовольнити частково, а саме: у частині стягнення судових витрат у рівних частинах із кожного відповідача, у інших частинах вимог касаційної скарги - відмовити.
Відзив мотивовано тим, що апеляційний суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, надав належну правову оцінку співмірності понесених витрат із обсягом, складністю виконаних адвокатом робіт у цій справі. Разом із тим, позовні вимоги ТОВ «Олійникова Слобода» про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України стосуються прав та обов`язків усіх відповідачів (у тому числі, відповідачів - фізичних осіб), а тому витрати на правову допомогу підлягають стягненню у рівних частинах з усіх відповідачів.
У січні 2022 року ТОВ «Олійникова Слобода» подало до Верховного Суду клопотання про закриття касаційного провадження за касаційними скаргами Міністерства юстиції України, ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ТОВ Агрокомплекс «Узин» на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що у 2013-2016 роках між фізичними особами (відповідачами у справі) та ТОВ «ім. Котовського» (перейменовано в ТОВ «Олійникова Слобода») укладено договори оренди земельних ділянок:
05 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ім. Котовського» (перейменовано в ТОВ «Олійникова Слобода») укладено договір оренди землі № 90, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3220484400:01:010:0036. Строк дії договору - 10 років (а. с. 20, т. 1).
Згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права право оренди земельної ділянки за
ТОВ «ім. Котовського» (перейменовано в ТОВ «Олійникова Слобода») зареєстровано 31 грудня 2013 року (а. с. 25, т. 1).
05 червня 2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ім. Котовського» (перейменовано в ТОВ «Олійникова Слобода») укладено договір оренди землі № 100, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3220484400:01:011:0002. Строк дії договору - 10 років (а. с. 26, 27, т. 1). Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято 11 січня 2014 року, що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а. с. 31, т. 1).
05 червня 2013 року між ОСОБА_28 та ТОВ «ім. Котовського» (перейменовано в ТОВ «Олійникова Слобода») укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3220484400:01:007:0027. Строк дії договору - 10 років (а. с. 109, 110, т. 1). Рішення про державну реєстрацію права оренди прийнято 03 жовтня 2014 року (а. с. 119,
т. 1).
05 червня 2013 року між ОСОБА_8 та ТОВ «ім. Котовського» (перейменовано в ТОВ «Олійникова Слобода») укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3220484400:01:007:0028. Строк дії договору - 10 років (а. с. 120, 121, т. 1). Рішення про державну реєстрацію права оренди прийнято 21 листопада 2014 року (а. с. 130, т. 1).
05 червня 2013 року між ОСОБА_29 та ТОВ «ім. Котовського» (перейменовано в ТОВ «Олійникова Слобода») укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3220484400:03:004:0015. Строк дії договору - 10 років (а. с. 131, 132, т. 1). Рішення про державну реєстрацію права оренди прийнято 11 червня 2014 року (а. с. 139,
т. 1).
05 червня 2013 року між ОСОБА_10 та ТОВ «ім. Котовського» (перейменовано в ТОВ «Олійникова Слобода») укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058. Строк дії договору - 10 років (а. с. 140, 141, т. 1). Рішення про державну реєстрацію права оренди прийнято 25 січня 2015 року (а. с. 150, т. 1).
05 червня 2013 року між ОСОБА_11 та ТОВ «ім. Котовського» (перейменовано в ТОВ «Олійникова Слобода») укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3220484400:03:005:0053. Строк дії договору - 10 років (а. с. 151, 152, т. 1). Рішення про державну реєстрацію права оренди прийнято 16 червня 2014 року (а. с. 162, т. 1).
05 червня 2013 року між ОСОБА_30 та ТОВ «ім. Котовського» (перейменовано в ТОВ «Олійникова Слобода») укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3220484400:03:001:0021. Строк дії договору - 10 років (а. с. 220, 221, т. 1). Рішення про державну реєстрацію права оренди прийнято 25 вересня 2013 року (а. с. 219, т. 1).
05 червня 2013 року між ОСОБА_19 та ТОВ «ім. Котовського» (перейменовано в ТОВ «Олійникова Слобода») укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3220484400:01:006:0021. Строк дії договору - 10 років (а. с. 225, 226, т. 1). Рішення про державну реєстрацію права оренди прийнято 24 січня 2015 року (а. с. 235, т. 1).
Також між ОСОБА_19 та ТОВ «ім. Котовського» (перейменовано в ТОВ «Олійникова Слобода») 14 серпня 2013 року укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:006:0017 (а. с. 236, 237, т. 1). Державна реєстрація права оренди здійснена 10 липня 2014 року (а. с. 245, т. 1).
17 червня 2013 року між ОСОБА_20 та ТОВ «ім. Котовського» (перейменовано в ТОВ «Олійникова Слобода») укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3220484400:01:011:0023, строком на
10 років (а. с. 246, 247, т. 1). Державна реєстрація права оренди здійснена
15 вересня 2014 року (а. с. 5, т. 2). 04 травня 2017 року між сторонами укладено додаткову угоду, відповідно до якої договір оренди укладено на 25 років (а. с. 6,
т. 2). Відповідні зміни внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а. с. 7, т. 2).
17 червня 2013 року між ОСОБА_21 та ТОВ «ім. Котовського» (перейменовано в ТОВ «Олійникова Слобода») укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 3220484400:03:004:0008, строком на