1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2022 року

м. Київ

Справа № 320/4960/21

Провадження № 11-470апп21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Гриціва М. І.,

суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року (суддя Лапій С. М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року (судді Кобаль М. І., Бужак Н. П., Костюк Л. О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської міської територіальної виборчої комісії (далі - Вишгородська міська ТВК), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , Вишгородська міська рада (далі - Міськрада), про визнання протиправною та скасування постанови і

ВСТАНОВИЛА:

1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом, у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Вишгородської міської ТВК від 14 квітня 2021 року № 2 «Про визнання обраним наступним за черговістю кандидата у депутати Вишгородської міської ради» (далі - спірна постанова).

Цим рішенням Вишгородська міська ТВК визнала, що ОСОБА_1 поєднувала свій статус депутата Міськради з посадою та діяльністю, на які поширюються вимоги Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва.

Не погодившись із цим рішенням відповідача, ОСОБА_1 конкретизувала, що на момент балотування на посаду депутата Міськради вона обіймала посаду керівника одного зі структурних підрозділів Міськради (начальник відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин), перебування на якій охоплюється поняттям «займатися службовою діяльністю, дозволеною законом» і водночас не є таким, що забороняє їй кандидувати до Міськради. На час визнання її переможцем виборчих перегонів вона обіймала посаду з такими самими функціями, яка за Конституцією та законами України не відноситься до тих, що утворюють несумісність статусу депутата місцевої ради та службової діяльності на посаді, яку вона обіймала.

Доводила, що Вишгородська міська ТВК невиправдано розширила перелік посад і видів діяльності, які несумісні зі статусом депутата міської ради. Таке розширення стало можливим внаслідок неправильного застосування закону і викривленого трактування фактичних обставин.

Ще підставами для скасування спірного рішення ОСОБА_1 називала ухвалення спірного рішення всупереч установленому законом порядку. Відповідно до абзацу першого частини першої статті 5 Закону України від 11 липня 2002 року № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» (далі - Закон № 93?IV) повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради, у випадках, перелічених у цьому Законі. Натомість спірне рішення не базується на таких документах.

З погляду позивачки, спірну постанову відповідач ухвалив на підставі неперевірених відомостей, не на основі засвідчених офіційних документів як обов`язкової умови для визначення підстави дострокового припинення депутатських повноважень без рішення відповідної місцевої ради, а також з порушенням статей 283, 284 Виборчого кодексу України (далі - ВК України), оскільки наступна за черговістю кандидатка у депутати Міськради ОСОБА_2 заяви про реєстрацію її депутатом не подавала.

Покликається позивачка й на те, що незадовго до ухвалення спірного рішення (12 квітня 2021 року) вона була переведена з посади керівника структурного підрозділу виконавчого комітету Міськради на посаду службової особи цього підрозділу й відтак не обіймала посади, діяльність на якій відповідач визнав несумісною зі статусом депутата місцевої ради.

2. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 31 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовив.

Рішення суди мотивували тим, що одночасно з виконанням обов`язків депутата Міськради позивачка входила до складу апарату виконавчого комітету Міськради (обіймала посаду начальника відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин в апараті виконавчого комітету), що є несумісним зі статусом депутата місцевої ради.

3. ОСОБА_1 не примирилася з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і звернулася з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Прохання мотивує помилковістю висновків судів попередніх інстанцій про несумісність депутатської діяльності зі службою в органах місцевого самоврядування на посаді начальника відділу виконавчого комітету, позаяк суди хибно застосували положення частини першої статті 7 Закону № 93?IV, за якимдепутат місцевої ради, який перебуває на посаді керівника місцевого органу виконавчої влади чи на іншій посаді, на яку поширюються вимоги Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва, не може поєднувати свою службову діяльність на цій посаді з посадою сільського, селищного, міського голови, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови та заступника голови районної у місті, районної, обласної ради, а також з іншою роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих органах та апараті.

За розпорядженням голови Міськради від 04 квітня 2019 року № 96 з 05 травня 2019 року вона обіймала посаду начальника організаційного відділу виконавчого комітету Міськради.

У 2020 році вона вирішила балотуватися в депутати органів місцевого самоврядування. 25 жовтня 2020 року її обрали депутатом Міськради на перших місцевих виборах. На час реєстрації її як кандидатки для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому ВК України, вона перебувала на посаді начальника організаційного відділу Міськради (з 05 травня 2019 року). У своїй заяві про реєстрацію її як кандидатки на виборах та доданих до заяви документів, на підставі яких відповідно до статті 283 ВК України проводиться реєстрація осіб, які висунули свої кандидатури для балотування, вона не приховала інформації про посаду та вид своєї діяльності. На підставі цієї заяви після перевірки на сумісність діяльності на займаній нею посаді із депутатськими повноваженнями Вишгородська міська ТВК постановою від 24 листопада 2020 року № 72 разом з іншими переможцями виборів зареєструвала їх депутатами Міськради.

06 січня 2021 року розпорядженням № 19 Вишгородський міський голова перевів її на посаду начальника відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин виконавчого комітету Міськради з 06 січня 2021 року, а розпорядженням від 12 квітня 2021 року № 188 з цієї посади перевів на посаду головного спеціаліста відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин виконавчого комітету Міськради.

Наголошує, що з моменту реєстрації депутатом Міськради (24 листопада 2020 року) до дати ухвалення спірного рішення (14 квітня 2021 року) ОСОБА_1 ні як депутат, ні як начальник організаційного відділу виконавчого комітету Міськради чи начальник організаційного відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин виконавчого комітету Міськради персонально до складу виконавчого комітету Міськради не входила. Обсяг її особистих та службових повноважень на момент переведення на посаду начальника відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин виконавчого комітету Міськради відповідав обсягу прав та службових повноважень на момент реєстрації її депутатом Міськради.

Наполягає також на тому, що текст спірного рішення суперечить частині третій статті 37 ВК України, бо не містить фактичних обставин, з огляду на які виборча комісія встановила факт припинення депутатських повноважень позивачкою. Ні постанова відповідача, ні протокол засідання членів виборчої комісії не посилаються на публічну інформацію, за якою було встановлено факт припинення повноважень позивачкою, чи на джерело отримання такої інформації. Це все за змістом пункту 4 частини першої статті 5 Закону № 93-IV доводить, що питання про припинення (або неприпинення) повноважень депутата місцевої ради відповідач вирішував без офіційного документа, що посвідчує факт припинення повноважень особи, необхідність якого є обов`язковою і беззаперечною. Суди попередніх інстанцій, коли постановляли (ухвалювали) свої спірні рішення, не зважили на ці обставини.

Доводить далі, що Вишгородська міська ТВК невиправдано розширила перелік посад і видів діяльності, які не сумісні зі статусом депутата міської ради, що стало можливим унаслідок неправильного застосування закону, викривленого трактування фактичних обставин та ігнорування обов`язкових до виконання правозастосовних висновків найвищої судової інстанції - Верховного Суду України. Ця судова інституція у своїй постанові від 11 квітня 2017 року (справа № 812/153/16) у контексті подібних фактичних передумов сформулювала правовий висновок відносно застосування статей 6, 7 Закону № 93-IV у світлі питання, чи може певна посада з ознаками посади виконавчого органу місцевого самоврядування, яку обіймає певна особа, бути сумісною з виконанням останньою водночас депутатських повноважень. За висновками цього суду, припинення повноважень депутата місцевої ради з підстав несумісності здійснення депутатських повноважень із займаною посадою має ґрунтуватися на офіційних документах (частина перша статті 5 Закону № 93-IV), що підтверджують підстави такої несумісності, передбачені частиною другою статті 6 цього ж Закону (одночасний статус депутата як члена виконавчого комітету ради), частиною третьою статті 7 цього Закону (наявність у депутата іншого представницького мандату).

В аспекті наведених нею факторів, зумовленого ними нормативного регулювання та з огляду на правовий висновок Верховного Суду України у справі № 812/153/16, ОСОБА_1 узагальнює, що на виконання вимог пункту 4 частини першої статті 5, статті 7 Закону № 93-IV та статті 51 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97?ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) для встановлення факту припинення депутатом місцевої ради своїх повноважень до територіальної виборчої комісії має бути подано офіційний документ у виді або рішення про призначення/обрання депутата, що займає посаду в органі державної влади, на посаду сільського, селищного, міського голови, секретаря ради чи на постійну роботу в раду (виконавчий орган ради, апарат ради), або рішення про утворення виконавчого комітету ради з включенням особи - депутата місцевої ради до персонального складу виконавчого комітету за посадою чи без врахування посади.

Оскільки стосовно її персони таких рішень не ухвалювалося і не було законних підстав ухвалювати, таких документів у формі офіційних актів на дату ухвалення спірного рішення бракувало, то у відповідача не було законних підстав та фактичних причин для ухвалення спірного рішення, а в судів попередніх інстанцій - для визнання його правильним, обґрунтованим і справедливим.

4. 13 жовтня 2021 року від Вишгородської міської ТВК надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач посилається на необґрунтованість доводів касаційної скарги та просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Відзначає, що Вишгородська міська ТВК 14 квітня 2021 року отримала повідомлення від ОСОБА_3 з відомостями щодо зайняття депутатом ОСОБА_1 посади начальника відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин, що вказували на несумісність статусу депутата місцевої ради останньої зі службовою посадою, яку вона обіймала в структурі органів виконавчої влади. Додатком до повідомлення стали відомості з офіційного порталу міста Вишгорода, які своєю чергою були вивчені та досліджені, а відображені у повідомлені відомості були перевірені.

З посиланням на пункт 5.9 Роз`яснення щодо порядку реєстрації обраних депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у місті, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 28 жовтня 2020 року № 433, відповідач звертає увагу на необов`язковість звернення до відповідного уповноваженого органу за отриманням офіційних документів, оскільки формулювання «у разі необхідності перевірки інформації» дозволяє комісії під час розгляду питання щодо несумісності статусу депутата з іншими забороненими Конституцією та законами України видами діяльності ухвалити колегіальне рішення без надсилання додаткових звернень до відповідного уповноваженого органу, якщо вся зазначена в повідомленні інформація була достовірною.

Окрім того, більшість членів Вишгородської міської ТВК є мешканцями міста Вишгорода, тому обізнані про зайняття депутаткою ОСОБА_1 посади начальника відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин та одночасне виконання нею обов`язків депутата Міськради.

05 жовтня 2021 року надійшов відзив від третьої особи ОСОБА_2 , яка просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Повідомляє, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, а судові рішення прийняті з наданням оцінки кожному аргументу учасників справи.

07 жовтня 2021 року надійшов відзив третьої особи - Міськради, у якій остання просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

5. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 15 вересня 2021 року відкрив касаційне провадження за цією касаційною скаргою, а ухвалою від 11 листопада 2021 року закінчив підготовчі дії у справі та призначив її до розгляду у попередньому судовому засіданні відповідно до статей 340, 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Цей же суд ухвалою від 12 листопада 2021 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата). Рішення про передачу мотивував потребою відступу від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у справі з аналогічними правовідносинами.

Суд виходив з того, що відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів<…>, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія <…> вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду взяв до уваги судову практику судів касаційної інстанції, проаналізував положення законів № 93-IV, № 280/97-ВР та дійшов висновку, що особа, яка займає посаду керівника відділу виконавчого комітету, обов`язково має входити до складу виконавчого комітету міської ради за законом за видом займаної нею посади.

З цього приводу суд касаційної інстанції послався на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 812/363/18 за позовом фізичної посадової особи органу місцевого самоврядування до Сєверодонецької міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення від 30 січня 2018 року № 2233 «Про внесення змін до кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєверодонецької міської ради VII скликання» в частині внесення особи позивача до складу виконавчого комітету міської ради VII скликання.

Спір у цій справі виник через небажання позивача, який був обраний депутатом Сєверодонецької (або українською мовою Сіверськодонецької) міської ради Луганської області, бути включеним до кількісного і персонального складу виконавчого комітету цієї ради, хоча посада заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, яку він обіймав, за видом має входити до складу виконавчого комітету. Позивач з посиланням на частину дев`яту статті 51 Закону № 280/97-ВР звернувся до міського голови із заявою про свою відмову від введення його до складу виконавчого комітету Сєверодонецької міської ради VII скликання, а також просив про це депутатів під час вирішення питання про включення до порядку денного питання про внесення змін до кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєверодонецької міської ради VII скликання та під час винесення оскаржуваного рішення.

Відмову від входження до складу виконавчого комітету пояснював наміром уникнути несумісності статусу депутата міської ради зі службовою діяльністю на посаді заступника міського голови.

У постанові від 08 квітня 2020 року касаційний суд констатував, що законодавець установив обов`язок щодо включення до складу виконавчого комітету особи, яка займає посаду, подібну до згаданої у тій справі. З огляду на займану посаду така особа має входити до складу виконавчого комітету міської ради за законом. Цей висновок є застосовним до усіх посад, перелічених у статті 51 Закону № 280/97-ВР.

Було констатовано, що на осіб, які входять до складу виконавчого комітету ради і працюють у ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені цим Законом для сільського, селищного, міського голови (частина сьома статті 51 Закону № 280/97-ВР). До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради не можуть входити депутати відповідної ради, крім секретаря ради. Керівники відділів відносяться до посад в органах місцевого самоврядування, на які особи призначаються головою відповідної місцевої ради на конкурсній основі або за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Підсумувавши наведені міркування, колегія суддів у тій справі вивела згаданий вище висновок, що особа, яка займає посаду керівника відділу виконавчого комітету, обов`язково має входити до складу виконавчого комітету міської ради за законом з огляду на займану нею посаду.

Однак, як вважає касаційний суд, Верховний Суд України у постанові від 11 квітня 2017 року у справі № 812/153/16 зробив правовий висновок, який, як вважає позивачка, проігнорували суди попередніх інстанцій і відповідно до якого посадою, не сумісною з виконанням депутатських повноважень, є членство у складі виконавчого комітету шляхом включення особи до затвердженого персонального складу виконавчого комітету. У разі невключення до такого персонального складу особи, яка займає посаду, наведену в переліку частини третьої статті 51 Закону № 280/97-ВР, за висновком Верховного Суду України, закон не містить заборони на зайняття депутатом місцевої ради такої посади (не є сумісництвом). Тому зазначена обставина не може бути безумовною підставою для дострокового припинення депутатських повноважень у розумінні статей 5 та 7 Закону № 93-IV.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду визнала за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування положень частини третьої статті 51 Закону № 280/97?ВР, пункту 4 частини першої статті 5 та частини першої статті 7 Закону № 93-IV, викладених у постанові від 11 квітня 2017 року у справі № 812/153/16.

6.Оскільки колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду висловила намір відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України, Велика Палата дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.

Велика Палата ухвалою від 30 листопада 2021 року призначила цю справу до касаційного розгляду у своєму складі в порядку письмового провадження без виклику учасників справи, а після того як заслухала суддю-доповідача, дослідила матеріали справи, проаналізувала доводи касаційної скарги та відзиви, в яких зазначено мотиви незгоди з доводами автора касаційної скарги, дійшла такого висновку.

7. Щоб відповісти на порушені в касаційній сказі доводи-питання та висловитися стосовно позиції касаційного суду про необхідність відступу від висновку Верховного Суду України стосовно подібних до спірних правовідносин, потрібно насамперед проаналізувати фактичні передумови, які спричинили спір у цій справі і на основі яких суди попередніх інстанцій розв`язали спір, а також відобразити нормативну базу та джерела права, які регулюють спірні правовідносини.

8. Отож 15 липня 2020 року Верховна Рада України призначила дату виборів депутатів сільської, селищної міської ради, які мали відбутися 25 жовтня 2020 року.

ОСОБА_1 брала участь у цих виборах, була висунута і зареєстрована як кандидат у депутати до Міськради.

На час реєстрації кандидатом у депутати з 05 травня 2019 року обіймала посаду начальника організаційного відділу Міськради.

25 жовтня 2020 року на місцевих виборах позивачку обрали депутатом Міськради. Вишгородська міська ТВК провела реєстрацію обраних депутатів відповідно до статті 283 ВК України, зокрема й ОСОБА_1 . Про її обрання Вишгородська міська ТВК винесла постанову № 72 від 24 листопада 2020 року.

На час реєстрації ОСОБА_1 обраним депутатом Міськради вона обіймала ту саму посаду, що й на момент реєстрації кандидатом на участь у виборах до цієї ради.

26 листопада 2020 року I сеcія VIIIскликання Міськради винесла рішення № 1/9 «Про утворення виконавчого комітету Вишгородської міської ради VIIIскликання, визначення його чисельності та затвердження персонального складу», яким утворила виконавчий комітет Міськради в кількості 17 осіб, із зазначенням їхніх прізвищ, видів діяльності та займаних посад. До складу виконавчого комітету ОСОБА_1 не була включена.

26 грудня 2020 року Міськрада на третій сесії VIIIскликання видала рішення «Про внесення змін до рішення від 26.11.2020 року № 1/9 «Про утворення виконавчого комітету Вишгородської міської ради VIII скликання, визначення його чисельності та затвердження персонального складу», яким збільшила кількісний склад виконавчого комітету Міськради до 19 осіб за рахунок двох персоналій, прізвища, ім`я, по батькові та посади яких не уподібнюють їх з особою позивачки.

За розпорядженням Міськради (по особовому складу) від 06 січня 2021 року № 19 ОСОБА_1 була переведена на посаду начальника відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин виконавчого комітету Міськради, а розпорядженням від 12 квітня 2021 року № 188 переведена з посади начальника відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин виконавчого комітету Міськради на посаду головного спеціаліста того самого відділу.

На час реєстрації ОСОБА_1 кандидатом у депутати Міськради і реєстрації її як обраною депутаткою цієї ради остання, крім посади начальника організаційного відділу Міськради, не обіймала інших посад та не займалася діяльністю, на які поширюються вимоги Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва.

14 квітня 2021 року від громадянина ОСОБА_3 на адресу голови Вишгородської міської ТВК надійшла заява з повідомленням про те, що станом на 23 березня 2021 року ОСОБА_1 обіймає посаду начальника відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин виконавчого комітету Міськради та одночасно виконує обов`язки депутата Міськради, хоча таке поєднання посад та видів діяльності з погляду закону є несумісним зі статусом депутата місцевої ради й тому має бути усунене через припинення повноважень депутата останньої.

Згідно з протоколом засідання Вишгородської міської ТВК від 14 квітня 2021 року на порядок денний засідання було поставлено два питання: 1) про залишення повідомлення громадянина ОСОБА_3 без розгляду; 2) про визнання обраним наступним за черговістю кандидата в депутати Міськради.

Як установили суди попередніх інстанцій, під час обговорення першого питання порядку денного голова комісії отримав від громадянки ОСОБА_2 , яка також балотувалася в депутати Міськради, заяву про реєстрацію її депутатом місцевої ради як наступного за черговістю кандидата в депутати Міськради від Київської обласної організації Політичної партії «За майбутнє».

За результатами голосування по другому питанню Вишгородська міська ТВК винесла постанову від 14 квітня 2021 року № 2 «Про визнання обраним наступним за черговістю кандидата у депутати Вишгородської міської ради». За таке рішення одностайно проголосували 10 (десять) членів комісії.

Відповідач свою постанову мотивував тим, що ОСОБА_1 входить до складу апарату виконавчого комітету Міськради, обіймає посаду начальника відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин, що є несумісним зі статусом депутата місцевої ради. Тому на підставі положень статей 278 та 283 ВК України, статті 51 Закону № 280/97-ВР, статті 7 Закону № 93-IV, статті 10 Закону України від 07 червня 2001 року № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон № 2493-III) Вишгородська міська ТВК визнала обраним депутатом Міськради ОСОБА_2 , наступну за черговістю кандидатку у депутати Міськради у єдиному виборчому списку Київської обласної організації Політичної партії «За майбутнє», та зареєструвати останню депутатом цієї міської ради від означеної обласної організації політичної партії.

9. За статтею 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22 Конституції України).

Стаття 38 Основного Закону України гарантує право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Громадяни користуються рівним правом доступу до <…> служби в органах місцевого самоврядування.

Конституційніправа і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (стаття 64).

Згідно із частинами першою, третьою статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади <…> самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

До складу, зокрема, міської ради входять депутати, які обираються жителями <…> міста, на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень <…>міської ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п`ять років. Припинення повноважень <…> міської ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради. Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом (частини перша, третя, четверта статті 141 Конституції України).

Відповідно до положень статей 145, 146 Основного Закону України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку. Інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 13 травня 1998 року № 6-рп/98 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 3 та 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів» (справа щодо статусу депутатів рад) зазначив, що Конституція України закріплює принцип несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності стосовно мандата народного депутата України (стаття 78 Конституції України). Іншого представницького мандата не може мати Президент України (стаття 103 Конституції України). Не можуть мати представницького мандата і професійні судді (стаття 127 Конституції України). Проте Конституція України не містить будь-яких положень щодо заборони депутатові сільської, селищної, міської, районної чи обласної ради поєднувати свій мандат з іншими видами діяльності.

Таким чином, Конституція України містить вичерпний перелік тих осіб, які, маючи представницький мандат, не можуть займатися іншими видами діяльності. Тобто йдеться про певне обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, яке, відповідно до статті 64 Конституції України, може бути встановлено лише Конституцією України.

В Україні основоположні принципи місцевого самоврядування закріплені в Конституції України (розділ XI). На конституційному рівні дія принципу несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності не поширюється на депутатів рад.

<…> Депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, який перебуває, зокрема, на посаді керівника місцевого органу виконавчої влади чи на будь-якій іншій посаді, на яку поширюється дія Конституції України і законів щодо обмеження сумісництва, не може поєднувати свою службову діяльність з такими посадами, як сільський, селищний, міський голова, секретар сільської, селищної, міської ради, голова чи заступник голови районної в місті, районної, обласної ради чи з будь-якою іншою роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих органах та в апараті рад (абзаци другий, третій пункту 5, абзаци другий, п`ятий пункту 6).

10. Згідно з преамбулою ВК України цей Кодекс відповідно до Конституції України визначає<…>гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів, зокрема, депутатів міських рад.

За підпунктом «б» пункту 3 частини першої статті 3 ВК України відповідно до Конституції України в Україні проводиться такий тип виборів, як вибори депутатів сільської, селищної, міської ради.

Згідно із частиною першою, пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою статті 6 цього Кодексу виборчим правом громадян України є гарантовані Конституцією України та цим Кодексом їхні права на участь у виборах, які проводяться в Україні. До основних виборчих прав громадян України належить право бути обраним депутатом. Громадяни України мають також інші права на участь у виборчому процесі, пов`язані з їхніми основними виборчими правами. Виборчі права громадян України здійснюються в обсязі і порядку, передбачених виборчим законодавством.

За частинами першою, абзацом першим частини другої, частиною третьою статті 10 цього Кодексу вимоги до кандидатів встановлюються Конституцією України та цим Кодексом. З метою перевірки щодо наявності чи відсутності підстав для прийняття рішення про реєстрацію чи про відмову в реєстрації кандидата на відповідних виборах, зокрема, територіальна виборча комісія з місцевих виборів може запитувати та безоплатно одержувати від Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Державної прикордонної служби України, Державної судової адміністрації України, Національного агентства з питань запобігання корупції, а в разі необхідності - від інших державних органів інформацію, необхідну для проведення такої перевірки. <…> Надходження на запит, зокрема, територіальної виборчої комісії відповіді, що підтверджує наявність обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом на відповідних виборах, права бути обраною, після прийняття відповідною виборчою комісією рішення про реєстрацію такого кандидата є підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації відповідного кандидата.

Відповідно до частини першої статті 20 ВК України під виборчим процесом розуміється здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.

За частинами першою, другою статті 193 цього Кодексу, зокрема, депутатом може бути обраний громадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 Конституції України. Депутатом <…> не може бути обраний громадянин України, який має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, чи кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 1111 Кримінального кодексу України, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

Відповідно до пунктів 4, 7 частини першої статті 196 ВК України виборчий процес місцевих виборів включає, серед іншого, етапи висування та реєстрацію кандидатів та підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

За пунктами 1, 8 частини першої статті 222 цього Кодексу, зокрема, міська виборча комісія реєструє кандидатів у депутати, включених до єдиного та територіальних виборчих списків організації партії, за умови отримання нею заяви про реєстрацію кандидатів у депутати, підписаної керівником організації партії та скріпленої печаткою відповідної організації партії, організації партії вищого рівня або печаткою партії; автобіографій кандидатів у депутати на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов`язково повинні містити: прізвище, власне ім`я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), всі попередні прізвища, власні імена, по батькові та дати їх зміни (якщо особа протягом останніх п`яти років до дня виборів змінювала прізвище та/або власне ім`я (одне з власних імен чи всі власні імена), та/або по батькові), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, адресу місця проживання, наявність чи відсутність представницького мандата, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості, дату складання автобіографії та підпис кандидата у депутати (складається у друкованому вигляді), а також інші документи з переліку тих, що передбачені цією нормою закону.

Стаття 230 цього Кодексу передбачає низку випадків, коли територіальна виборча комісія відмовляє в реєстрації всіх кандидатів або окремого кандидата у депутати. Зокрема, згідно з пунктами 1, 2-6 частини другої цієї статті окремому кандидату може бути відмовлено в реєстрації у разі відсутності хоча б одного з документів стосовно, зокрема, кандидата у депутати, зазначених у пунктах 5-12 частини першої статті 222 <…>; отримання від уповноваженого органу інформації, що підтверджує факт припинення громадянства України особою, висунутою, зокрема, кандидатом у депутати; отримання від уповноваженого органу інформації, що підтверджує факт виїзду особи, висунутої, зокрема, кандидатом у депутати за межі України для постійного проживання; отримання від суду належним чином засвідченої копії судового рішення, яким особу, висунуту, зокрема, кандидатом у депутати, визнано недієздатною; наявності в особи, висунутої, зокрема, кандидатом у депутати, судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, чи кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 1111 Кримінального кодексу України, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку; виявлення інших обставин, які позбавляють особу, висунуту, зокрема, кандидатом у депутати, права бути обраною депутатом.


................
Перейти до повного тексту