Постанова
Іменем України
17 травня 2022 року
м. Київ
справа № 242/99/19
провадження № 61-20493св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: Державний нотаріус Другої Селидівської нотаріальної контори Доценко Ольга Вікторівна, ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 14 травня 2021 року у складі судді Капітонова В. І. та постанову Донецького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Космачевської Т. В., Агєєва О. В., Канурної О. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Державний нотаріус Другої Селидівської нотаріальної контори Доценко О. В., ОСОБА_3 .
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка вказує, що вона в установлений законом прийняла спадщину після смерті батька, після чого звернулася до нотаріальної контори із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, де їй було повідомлено, що до нотаріальної контори також звернулася ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини за заповітом.
ОСОБА_1 вважає, що її батько не міг скласти заповіт на сторонню особу.
На думку позивачки, підпис на заповіті не є підписом її батька, а заповіт не відповідає волі спадкодавця, тому складений з порушенням закону.
З урахуванням заяви про зміну предмету позову від 20 листопада 2019 року ОСОБА_1 просила суд визнати заповіт від 21 серпня 2018 року, оформлений та посвідчений секретарем виконкому Курахівської селищної ради Переведенцевою Л. І., недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 14 травня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 не доведено обставин, на які вона посилалась як на підставу своїх вимог.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачка подала на нього апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Селидівського міського суду Донецької області від 14 травня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
15 грудня 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 14 травня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
05 січня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до свідоцтва про встановлення батьківства серії НОМЕР_1 , виданого 20 квітня 1979 року Курахівською селищною радою м. Селидове Донецької області, ОСОБА_4 визнаний батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого відділом РАГС Лисичанського міського управління юстиції, ОСОБА_5 у 2003 році змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » у зв`язку із реєстрацію шлюбу.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № 584 від 22 травня 2018 року, виданого Комунальним підприємством «Селидівське бюро технічної інвентаризації», та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 126321769 від 05 червня 2018 року ОСОБА_4 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 46,1 кв.м, житлова площа - 29,9 кв.м.
З заповіту від 21 серпня 2018 року вбачається, що ОСОБА_4 заповів ОСОБА_2 все його майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде йому належали на день смерті і на що він за законом матиме право. Даний заповіт посвідчено секретарем виконкому Курахівської селищної ради м. Селидове Донецької області.
11 вересня 2018 року до Другої Селидівської державної нотаріальної контори звернулась ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , як спадкоємець за заповітом.
04 жовтня 2018 року до Другої Селидівської державної нотаріальної контори звернулась ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , як спадкоємець за законом.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 30 вересня 2020 року за клопотанням позивачки ОСОБА_1 призначена судова посмертна почеркознавча експертиза, на вирішення якої поставлене наступне запитання: чи належить підпис у заповіті від 21 серпня 2018 року, посвідченому секретарем виконкому Курахівської селищної ради м. Селидове Донецької області Переведенцевою Л.І. та зареєстрованому в реєстрі за № 70, ОСОБА_4 ?
Для проведення порівняльного дослідження судом експертній установі надані вільні та умовно вільні зразки підпису ОСОБА_4 .
Згідно з висновком експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 27325/27326/20-32 від 10 лютого 2021 року, проведеної експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, підпис у заповіті від 21 серпня 2018 року, який складено від імені ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_2 , посвідчений секретарем виконкому Курахівської селищної ради м. Селидове Донецької області Переведенцевою Л.І. та зареєстрованому в реєстрі № 70 від 21 серпня 2018 року, у рядку під рукописними записами «Підпис: _ Заповіт… власноручно ... ОСОБА_4 _ (підпис) _», виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів. Підпис у заповіті від 21 серпня 2018 року, який складено від імені ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_2 , посвідчено секретарем виконкому Курахівської селищної ради м. Селидове Донецької області Переведенцевою Л. І. та зареєстровано в реєстрі № 70 від 21 серпня 2018 року, у рядку під рукописними записами «Підпис: _ 3аповіт... власноручно ... ОСОБА_4 _ (підпис) _», виконаний тією особою, зразки підпису якої надано судом для проведення порівняльного дослідження.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.