Постанова
Іменем України
18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 551/1324/19-ц
провадження № 61-21254св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ім. Довженка»,
відповідачі: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Кременчуцького нотаріального округу Полтавської області Ганночка Валентина Михайлівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ім. Довженка» на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 07 травня 2021 року у складі судді Вергун Н. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Бондаревської С. М., Кривчун Т. О., Пилипчук Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ім. Довженка» (далі - ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького нотаріального округу Полтавської області Ганночки В. М. про визнання недійсною угоди щодо дострокового розірвання договору оренди та скасування рішення про припинення іншого речового права.
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 19 серпня 2014 року між ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого ОСОБА_1 передала у оренду строком на десять років належну їй земельну ділянку, кадастровий номер 5325783800:00:015:0024, яка знаходиться на території Шишацького району Полтавської області.
22 квітня 2019 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночкою О. В. на підставі угоди про дострокове розірвання договору оренди землі від 05 грудня 2016 року без відома ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» зареєстровано факт припинення права оренди земельної ділянки. При цьому, ОСОБА_1 будь-яких претензій стосовно неналежного виконання товариством своїх зобов`язань за договором оренди земельної ділянки не висловлювала, з пропозицією про дострокове розірвання правочину, як того вимагає Регламент процесів взаємодії з власниками земельних ділянок, не зверталася, згода на його розірвання не надавалася.
Вважає, що угода про дострокове розірвання договору оренди землі є сфальсифікованою, шляхом поставлення на ній минулої дати - 05 грудня 2016 року та реального проставлення ОСОБА_1 підпису на ній.
Датою укладання угоди вважає квітень 2019 року, яка від імені ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» підписана неповноважною особою ОСОБА_2 , якого рішенням позачергових зборів учасників товариства від 27 грудня 2017 року звільнено з посади генерального директора ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка». Єдиною особою, уповноваженою на підписання договорів, пов`язаних з орендою земельних ділянок, є генеральний директор ТОВ «Агро-фірма «ім. Довженка» - Жилін С. В.
На фальсифікацію угоди вказує й відсутність у ТОВ «Агро-фірма «ім. Довженка» оригіналу примірника оскаржуваної угоди, що, в свою чергу, свідчить про відсутність волевиявлення на її укладання. Дострокове розірвання договору оренди землі всупереч волі орендаря призвело до спричинення ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» матеріальних збитків та упущеної вигоди.
Угода про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та підтвердження нотаріусом такого права є незаконними, так як порушують права ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка», оскільки останнє впродовж 2014-2019 років відкрито користувалося зазначеною земельною ділянкою, здійснюючи її сільськогосподарський обробіток, використовуючи її згідно з цільовим призначенням.
Враховуючи викладене, позивач просив визнати угоду недійсною; скасувати рішення приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки В. М. про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5325783800:00:015:0024.
Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 07 травня 2021 року у задоволенні позову ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав суду жодного доказу про те, що оспорювана угода, нібито, підписана ОСОБА_2 , як генеральним директором ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка», та ОСОБА_1 у квітні 2019 року, а отже, є сфальсифікована останніми. Не доведено позивачем й відсутність волевиявлення сторін на укладення угоди про дострокове розірвання договору оренди землі, її укладення у інший час чи неукладення такої угоди взагалі.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження своїх доводів про те, що спірна угода укладена не у зазначену у ній дату, а пізніше, коли ОСОБА_2 вже не перебував на посаді генерального директора ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка». Так само не надано позивачем й доказів того, що на час укладання спірної угоди генеральний директор товариства ОСОБА_2 не мав повноважень на укладання таких договорів або того, що вони виконанні всупереч існуючому в товаристві порядку. Сторони добровільно, на власний розсуд, за взаємною згодою прийняли рішення про розірвання договору оренди землі.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У грудні 2021 року ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 07 травня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У своїй касаційній скарзі вказує на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 17 липня 2018 року у справі № 915/1145/17, від 18 червня 2019 року у справі № 920/330/18, від 19 серпня 2020 року у справі № 387/970/17, від 23 вересня 2020 року у справі № 544/35/18, від 02 листопада 2020 року у справі № 551/410/19.
Також, в уточненій редакції касаційної скарги як на підставу для оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме: суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України) та встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частина третя статті 411 ЦПК України).
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15 листопада 2012 року приватним нотаріусом Шишацького районного нотаріального округу Плаксіною П. Б., зареєстрованого в реєстрі за № 2833, належить земельна ділянка, площею 4,80 га, кадастровий номер 5325783800:00:015:0024, розташована на території Шишацького району Полтавської області.
19 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» укладений договір оренди землі № 79, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв у платне, строкове користування на десять років земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,8001 га, кадастровий номер 5325783800:00:015:0024, розташовану на території Шишацького району Полтавської області.
Згідно з актом приймання - передачі земельної ділянки в оренду, що є додатком до договору оренди землі, ОСОБА_1 , як орендодавець, передала орендарю - ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» у строкове платне користування належну їй земельну ділянку.
04 серпня 2015 року право оренди обумовленої земельної ділянки за позивачем зареєстровано державним реєстратором реєстраційної служби Шишацького РУЮ Дерій В. І., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.
Відповідно до пункту 19.5 Статуту ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка», затвердженого загальними зборами учасників ТОВ « Агрофірма «ім. Довженка» (протокол від 18 травня 2016 року № 05/18/2016), генеральний директор без доручення діє від імені Товариства, у тому числі укладає договори та інші угоди, колективний договір.
05 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» в особі генерального директора ОСОБА_2 укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди землі від 19 серпня 2014 року № 79, згідно з якою сторони дійшли взаємної згоди про те, що договір оренди землі буде розірвано після її підписання сторонами, тобто з 05 грудня 2016 року, після чого сторони не вважають себе обтяженими будь-якими правами і обов`язками, що випливали з договору, та не мають одна до одної будь-яких претензій.
17 квітня 2019 року на підставі угоди про дострокове розірвання договору оренди землі від 05 грудня 2016 року б/н, приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночка В. М. підтвердила факт припинення за ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» права на оренду, належної ОСОБА_1 земельної ділянки, про що внесла відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Нормативно-правове обґрунтування
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (стаття 93 ЗК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди укладається в письмовій формі і за бажанням сторін може бути посвідчено нотаріально.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).
Частиною першою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частина третя статті 31 Закону України «Про оренду землі»).