Постанова
Іменем України
10 травня 2022 року
м. Київ
справа № 522/3400/18
провадження № 61-16656св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельних об`єктів»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельних об`єктів» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2018 року у складі судді Бойчук А. Ю. та постанову Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І., Громіка Р. Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельні об`єкти» (далі - ТОВ «Будівельні об`єкти») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності та виселення.
Позовну заяву мотивовано тим, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 травня 2016 року у справі № 522/2985/16-ц за ОСОБА_2 було визнано право власності на квартиру за адресою:
АДРЕСА_1 .
Після набрання указаним судовим рішенням законної сили ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 13 жовтня 2017 року відчужив спірну квартиру на користь ОСОБА_1 .
Пізніше, постановою Апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2018 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 травня 2016 року у справі № 522/2985/16-ц було скасовано та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на спірну квартиру було відмовлено. Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем було обраний неправильний спосіб захисту, а також з того, що право вирішувати питання про передачу квартир у зазначеному будинку у власність інших осіб належить саме ТОВ »Будівельних об`єктів».
З огляду на викладене, ТОВ «Будівельні об`єкти» просило суд витребувати нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 , з чужого незаконного володіння шляхом скасування державної реєстрації права власності та виселення з неї ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року, у задоволенні позову ТОВ «Будівельних об`єктів» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду мотивовано тим, що уклавши договори про пайову участь у будівництві квартири та надземного гаражу з підсобним приміщенням, спадкодавець ОСОБА_2 отримав майнові права на вказане нерухоме майно, які в подальшому в порядку спадкування згідно зі статтями 1216, 1217 ЦК України перейшли до його правонаступника ОСОБА_1 . Сам по собі факт отримання ТОВ »Будівельних об`єктів» свідоцтва про право власності на житловий будинок на АДРЕСА_3 від 16 лютого 2005 року не надає прав позивачу для витребування вказаного майна в особи, яка має майнові права на вказане нерухоме майно на підставі договорів про дольову участь у будівництві.
Ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді ТОВ «Будівельних об`єктів» не доведено належним чином те, що при отриманні правовстановлюючих документів на житловий будинок на АДРЕСА_3 товариство набуло право власності на квартиру № 33 , оскільки вказаний житловий будинок був збудований, у тому числі й за грошові кошти інвесторів, що є загальновідомою обставиною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
05 листопада 2020 року ТОВ »Будівельних об`єктів» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що на порушення вимог частини першої статті 8 ЦПК України під час розгляду справи, у тому числі під час ухвалення 28 вересня 2018 року судом першої інстанції рішення, було порушено порядок повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про дату, час та місце розгляду справи.
Усупереч вимогам частин третьої-п`ятої, сьомої, одинадцятої статті 128 ЦПК України в матеріалах справи відсутні відомості про судовий виклик позивача шляхом направлення судової повістки.
На порушення пункту 3 частини третьої статті 276 ЦПК України суд апеляційної інстанції зазначеного також не врахував під час розгляду справи.
Матеріали справи не містять ухвали суду першої інстанції про закінчення підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду по суті. На переконання заявника, жодного судового засідання у цивільній справі № 522/3400/18 судом першої інстанції не проводилось.
Суди попередніх інстанцій не врахували наявність у ТОВ «Будівельних об`єктів» права самостійно вирішувати питання про передачу квартир у спірному багатоквартирному будинку у власність інших осіб, оскільки ТОВ »Будівельних об`єктів» є замовником будівництва цього будинку.
Зміст ухвалених у справі судових рішень суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19).
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу від відповідач до суду не надходило.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Будівельні об`єкти», витребувано із Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу № 522/3400/18.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСББ «Ніка-2005», Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (справа № 522/2985/16-ц).
У вказаному позові ОСОБА_2 посилався на те, що у 1999 та 2000 роках між ним та ТОВ «Будівельних об`єктів» були укладені договори про дольову участь у будівництві квартири та надземного гаражу з підсобним приміщенням. ОСОБА_2 зазначив, що умови договору виконані ним в повному обсязі. У 2002 році він отримав технічну документацію на вказане майно та з того часу став відкрито ним користуватися. ОСОБА_2 посилався на те, що 16 лютого 2005 року ТОВ «Будівельних об`єктів» незаконно отримало свідоцтво на право приватної власності на 14-ти поверховий 90-квартирний будинок, площею 9 814 кв. м, та 555 кв. м гаражів. У зв`язку із викладеним та з огляду на те, що він добросовісно та відкрито користується майном протягом 10 років, ОСОБА_2 просив суд визнати за ним право власності на квартиру та надземний гараж.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 травня 2016 року у справі № 522/2985/16-ц позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру та на надземний гараж на АДРЕСА_3 .
Після набрання рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 травня 2016 року у справі № 522/2985/16-ц законної сили, ОСОБА_2 зареєстрував право власності на нерухоме майно, а пізніше на підставі договору дарування від 13 жовтня 2017 року відчужив квартиру на користь ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 27 грудня 2017 року, виданим Одеськім міським відділом державної реєстрації актів цивільного тану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
15 вересня 2006 року ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів усе своє рухоме та нерухоме майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі те, що на день смерті буде належати, ОСОБА_1
ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про спадщину за заповітом від 20 серпня 2018 року.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2018 року, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 травня 2016 року у справі № 522/2985/16-ц було скасовано, та у задоволенні позовних ОСОБА_2 про визнання за ним права власності було відмовлено.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.