Постанова
Іменем України
17 травня 2022 року
м. Київ
справа № 450/3739/19-ц
провадження № 61-15431св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 січня 2021 року в складі судді Мусієвського В. Є., постанову Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2021 року та додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 03 вересня 2021 року в складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ будинку і земельних ділянок.
В обґрунтування позову зазначав, що він є власником 2/5 частини у житловому будинку АДРЕСА_1 . Відповідач є власником 3/5 частини вказаного житлового будинку.
Вказував, що сторонам у рівних частках належать також земельні ділянки з кадастровими номерами: 462368400:01:005:2109, 462368400:01:005:2110, площею по 0,1 га.
Зазначав, що вони не можуть спільно користуватися згаданим майном у зв`язку з неприязними стосунками, виникненням конфліктів. Відповідач створює перешкоди у доступі до частини житлового будинку, самовільно проводить будівельні та ремонтні роботи тощо. Для з`ясування можливих варіантів поділу земельних ділянок він замовив будівельно-технічне дослідження, за результатами якого складено висновок від 19 серпня 2019 року № 029/19. Експертом запропоновано чотири варіанти, один з яких він обрав для звернення до суду з позовом.
Ураховуючи викладене, просив здійснити реальний поділ земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер: 462368400:01:005:2109; виділити йому у власність частину вказаної земельної ділянки площею 852,45 кв. м із геометричними розмірами по периметру від точки «Б» у м: 16,83, 5,47, 3,64, 39,29, 13,59, 37,50, 0,95, 3,00, 18,89, 13,45; встановити сервітут на частину земельної ділянки площею 41,8 кв. м, яка йому виділяється, з такими геометричними розмірами у м: 3,00, 9,48 по дузі; 5,47, 13,05 для заїзду власнику ОСОБА_2 ; виділити відповідачу зі згаданої земельної ділянки дві земельні ділянки: першу - з геометричними розмірами по периметру за ходом годинникової стрілки від точки «Б» у м: 3,50, 22,40, 3,64, 22,30, площею 79,50 кв. м, другу - з геометричними розмірами по периметру за ходом годинникової стрілки від точки «В» у м: 37,21, 0,95, 37,50, 2,70 площею 68,05 кв. м; здійснити реальний поділ земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 462368400:01:005:2110; виділити йому у власність частину вказаної земельної ділянки площею 147,55 кв. м із геометричними розмірами по периметру за ходом годинникової стрілки від точки «А» в м: 11,28, 18,89, 3,001,05, 3,00, 6,50, 8,96, 7,83, 4,50; встановити сервітут на частину земельної ділянки площею 3,40 кв. м, яка виділяється відповідачу, з такими геометричними розмірамиу м: 1,05, 3,00, 1,22, 3,00 для заїзду власнику ОСОБА_2 ; виділити відповідачу частину згаданої земельної ділянки площею 852,45 кв. м із геометричними розмірами по периметру за ходом годинникової стрілки від точки «А» у м: 4,50, 7,83, 8,96, 1,00, 8,50, 1,05, 37,21, 17,29, 34,14, 22,71, 6,00; встановити сервітут на частину земельної ділянки площею 3,93 кв. м, яка виділяється відповідачу із земельної ділянки, кадастровий номер: 462368400:01:005:2110, із такими геометричними розмірами у м: 1,00, 3,93, 1,00, 3,93 для можливості обслуговування і ремонту стіни житлового будинку літ. «А-1» власника ОСОБА_1 ; виділити у його власність господарські споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: сарай «Б», сарай «В», вбиральню «Г»; виділити у власність відповідача підвал у цокольному поверсі житлової прибудови «А'-1» літ. «І» площею 13,1 кв. м у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , стягнути з нього на користь відповідача грошову компенсацію за зменшення частки у розмірі 3 460,00 грн; вирішити питання про розподіл судових витрат.
У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом про реальний розподіл житлового будинку та земельних ділянок.
В обґрунтування позову зазначав, що ОСОБА_1 не визнає та порушує його права та інтереси на належні йому господарські споруди, а саме: сарай «Б», сарай «В», вбиральню «Г», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 4623686400:01:005:2109 та 1/2 частини площею 0,1 га, кадастровий номер 4623686400:01:005:2110.
Вказував, що він не в повній мірі погоджується з висновком від 19 серпня 2019 року № 029/19 будівельно-технічного дослідження та запропонованими варіантами поділу будинковолодіння, вважає їх неоптимальними та обтяжливими для сторін.
Ураховуючи викладене, просив суд провести реальний поділ будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а саме житлового будинку з господарськими спорудами, припинивши право спільної часткової власності, виділивши у йому у приватну власність в натурі приміщення та споруди: коридор літ. «1-8» площею 5,5 кв. м, кухню літ. «1-9» площею 7,7 кв. м, житлову кімнати літ. «1-7» площею 25,2 кв. м, житлову кімнату літ. «1-6» площею 21,9 кв. м, півпідвал літ. «І» площею 13,1 кв. м, півпідвал літ. «ІІ» площею 13,2 кв. м, сарай «Б», сарай «В», вбиральню «Г» та огорожу; залишити у власності ОСОБА_1 приміщення коридору літ. «1-1» площею 7,9 кв. м, кладової літ. «1-2» площею 4,4 кв. м, житлову кімнату літ. «1-3» площею 17 кв. м, житлову кімнату літ. «1-4» площею 15 кв. м, кухню літ. «1-5» площею 8,3 кв. м, веранду літ. «І» площею 4,7 кв. м, погріб «ПГ», огорожу, ворота; при відхиленні від розміру часток стягнути відповідно грошову компенсацію у розмірі, визначеному експертом у додатковому висновку; провести розподіл земельних ділянок площею 0,1 га, кадастровий номер 4623686400:01:005:2109, та площею 0,1 га, кадастровий номер 4623686400:01:005:2110, відповідно до схеми поділу ділянок, визначеної додатковим висновком експерта, виділивши сторонам у приватну власність земельні ділянки, сформовані за результатами поділу по відповідній схемі; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 січня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив із відсутності законних підстав для здійснення поділу земельних ділянок, кадастрові номери: 4623686400:01:005:2109, 4623686400:01:005:2110, з огляду на визнання сторонами самочинно збудованого об`єкта у вигляді фундаменту на території спірного будинковолодіння. Крім того, судом зазначено, що у висновку від 19 серпня 2019 року № 029/19, на підставі якого позивач просив здійснити поділ спірних земельних ділянок, не відображене самочинне будівництво, що свідчить про неповноту здійснення експертного дослідження та неврахування істотних обставин, які мають значення для об`єктивного розгляду справи.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову щодо поділу житлового будинку, суд першої інстанції виходив із того, що сторонами не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, чи відповідають будівельним, архітектурним, санітарним, протипожежним та іншим нормам житлові приміщення, які фактично залишаться у користуванні сторін після поділу, а також чи погоджені такі роботи з місцевими органами, у тому числі рішень (дозволів) органу місцевого самоврядування на здійснення відповідних робіт.
Постановою Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення суду першої інстнції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Проведено реальний поділ будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності.
Виділено у приватну власність ОСОБА_2 в натурі приміщення та споруди: коридор літ. «1-8» площею 5,5 кв. м, кухню літ. «1-9» площею 7,7 кв. м, житлову кімнату літ. «1-7» площею 25,2 кв. м, житлову кімнату літ. «1-6» площею 21,9 кв. м, півпідвал літ. «І» площею 13,1 кв. м, півпідвал літ. «ІІ» площею 13,2 кв. м, сарай «Б», сарай «В», вбиральню «Г» та огорожу.
Виділено у приватну власність ОСОБА_1 приміщення коридору літ. «1-1» площею 7,9 кв. м, кладової літ. «1-2» площею 4,4 кв .м, житлову кімнату літ. «1-3» площею 17 кв. м, житлову кімнату літ. «1-4» площею 15 кв. м, кухню літ. «1-5» площею 8,3 кв. м, веранду літ. «І» площею 4,7 кв. м, погріб «ПГ», огорожу, ворота.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 22 785,00 грн грошової компенсації за відхилення від розміру часток.
Проведено розподіл земельної ділянки площею 1 000,00 кв. м, кадастровий номер 4623686400:01:005:2109:
виділено ОСОБА_1 у власність:
- земельну ділянку з геометричними розмірами по периметру за ходом годинникової стрілки від т. «Б» у м:18,90; 2,88; 18,89;1,88 площею 43,0 кв. м;
- земельну ділянку з геометричними розмірами по периметру за ходом годинникової стрілки від т. «В» у м: 37,21; 13,05; 22,18; 5,30; 61, 69; 16,29 площею 734, 0 кв. м.
виділено ОСОБА_2 :
- земельну ділянку з геометричними розмірами по периметру за ходом годинникової стрілки від т. «Б» у м: 9,77; 22,18; 9,50; 3,05; 3,00; 2,88; 18,90 площею 223 кв. м.
Проведено розподіл земельної ділянки площею 1 000,00 кв. м, кадастровий номер 4623686400:01:005:2110:
виділено ОСОБА_1 у власність:
- земельну ділянку з геометричними розмірами по периметру за ходом годинникової стрілки від т. «А» у м: 11,28; 18,89; 1,22; 5,50; 1,00; 3,93; 1,00; 5,03; 7,83; 4,50 площею 148, 0 кв. м.
- земельну ділянку з геометричними розмірами по периметру за ходом годинникової стрілки від т. «В» у м: 3,00; 27,00; 1,05; 37,21 площею 75, 0 кв. м;
виділено ОСОБА_2 :
- земельну ділянку з геометричними розмірами по периметру за ходом годинникової стрілки від т. «А» в м: 4,50; 7,83; 5,03; 1,00; 3,93; 8,50; 27,00; 14,29; 34,14; 22, 71; 6,00 площею 777,0 кв. м.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4 787,00 грн грошової компенсації за відхилення від розміру часток.
Зобов`язано ОСОБА_2 перенести (облаштувати) входи у сарай «Б», сарай «В» і вбиральню «Г» зі сторони своєї земельної ділянки; перенести газовий лічильник на свою частину житлового будинку, що є у власності, а також облаштувати вихід на горище, що розташоване над його частиною у будинковолодінні.
Додатковою постановою Львівського апеляційного суду від 03 вересня 2021 року встановлено сервітут без внесення плати за користування майном на частині земельної ділянки площею 8,9 кв. м із розмірами: 2,88; 3,00; 3,05; 3,00, яка виділена ОСОБА_2 для зручного користування ОСОБА_1 .
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновок будівельно-технічної експертизи від 26 лютого 2020 року № 002/20 здійснений з урахуванням висновку будівельно-технічного дослідження від 19 серпня 2019 року № 029/19, а також з урахуванням договорів дарування та технічної документації на спірні земельні ділянки і господарські споруди, є належним та допустимим доказом, наданим на підтвердження заявлених вимог. Судом встановлено, що на спірних земельних ділянках, які сторони просять поділити, відсутні об`єкти самочинного будівництва.
Оскільки здійснено реальний розподіл земельних ділянок між сторонами на підставі висновку будівельно-технічної експертизи від 26 лютого 2020 року № 002/20, який передбачав встановлення сервітуту, апеляційний суд дійшов висновку про ухвалення додаткового рішення.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
15 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 січня 2021 року, постанову Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2021 року та додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 03 вересня 2021 року, в якій просить скасувати рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні його позову, скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У своїй касаційній скарзі вказує на те, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішення не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 06 червня 2019 року у справі № 500/4944/15-ц, від 26 листопада 2020 року у справі № 333/6322/16-ц.
Також, у касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах) як на підставу оскарження судових рішень.
Крім того, у касаційній скарзі як на підставу для оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу (пункт 1 частина третя статті 411 ЦПК України).
У жовтні 2021 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому заявник просить відхилити касаційну скаргу та залишити оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи, викладені у касаційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не спростовують законності оскаржуваних судових рішень.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.