Постанова
Іменем України
10 травня 2022 року
м. Київ
справа № 444/2318/18
провадження № 61-20590св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця»,
відповідачі: ОСОБА_1 , Малехівська сільська рада Жовківського району, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 26 жовтня 2020 року у складі судді Мікули В. Є. та постанову Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Малехівської сільської ради Жовківського району, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Львівській області) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта, скасування державної реєстрації права власності та скасування запису в поземельній книзі.
Позовна заява мотивована тим, що під час інвентаризації земель смуги відведення виробничого структурного підрозділу «Кам`янка-Бузька дистанція колії» регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» виявлено, що в межах населеного пункту на території Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області на 20 км + 254 м - 20 км + 261 м перегону Рудно - Підбірці за ходом кілометрів з правої сторони від осі головної колії на відстані 8 метрів знаходиться земельна ділянка ОСОБА_1 , тоді як ширина смуги відведення залізниці на даному перегоні становить 20 м від осі головної колії.
Зазначало, що вказана земельна ділянка знаходиться у смузі відведення залізниці, належить до земель залізничного транспорту, перебуває в користуванні ПАТ «Укрзалізниця» та закріплена за регіональною філією «Львівська залізниця».
Право власності на земельну ділянку у відповідача виникло на підставі рішення Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області 14 сесії 6 демократичного скликання від 03 квітня 2012 року № 17, відповідно до якого видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 580511 площею 0,0420 га.
Зазначене рішення Малехівської сільської ради та виданий на його підставі державний акт вважає незаконними та такими, що порушують право залізниці на постійне користування земельною ділянкою для обслуговування залізничного полотна та забезпечення безпеки руху в межах Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, відтак такими, що підлягають скасуванню.
Позивач посилався на те, що правовий статус земель залізничного транспорту визначений законом і не може бути змінений в будь-який інший спосіб, аніж відповідно до закону.
Малехівська сільська рада Жовківського району Львівської області під час прийняття оскаржуваного рішення порушила також норми пункту б частини 4 статті 84 ЗК України, який зазначає, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі під державними залізницями. Майно залізниці є державною власністю і закріплене за нею на праві повного господарського відання, отже, Малехівська сільська рада не мала правових підстав приймати оспорюване рішення, порушуючи право землекористування залізниці.
Ураховуючи наведене, ПАТ «Українська залізниця» просило суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області 14 сесії 6 демократичного скликання «Про затвердження технічної документації для передачі у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 » від 03 квітня 2012 року № 17;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 580511 від 03 квітня 2012 року, виданий на ім`я ОСОБА_1 ;
- скасувати запис у поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4622785700:01:009:0074 шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 4622785700:01:009:0074 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- стягнути з відповідачів на їх користь судовий збір.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 26 жовтня 2020 року у задоволенні позову АТ «Українська залізниця» відмовлено.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що посилання позивача на те, що частина земельної ділянки, яка перебуває в користуванні відповідачів, знаходиться в смузі відведення залізниці, є безпідставним та необґрунтованим, відповідачами не порушено прав позивача, а позивачем належно не обґрунтовано позовні вимоги та не надано відповідних доказів, що їх підтверджують.
Районний суд зазначив, що у АТ «Укрзалізниця» відсутні належно оформлені документи на земельну ділянку, які б посвідчували право користування, а «План границ полосы отвода линии Рудно-Подборцы Львовской железной дороги», на який посилається позивач, не є правовстановлюючим документом на земельну ділянку.
Крім того, при винесенні оскаржуваного рішення сільська рада діяла в межах наданих їй повноважень щодо розпорядження землями комунальної власності.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» залишено без задоволення.
Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 26 жовтня 2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки районного суду про відсутність підстав для задоволення позову є обґрунтованими, що не дає підстав для скасування судового рішення.
При цьому суд взяв до уваги, що спірна земельна ділянка перебувала в користуванні та була закріплена за домогосподарством на АДРЕСА_2 ще до будівництва залізниці на території с. Малехів (до 1962 року).
Апеляційний суд зазначив, що АТ «Укрзалізниця» відсутні належним чином оформлені документи на земельну ділянку, які б посвідчували право користування, а «План границ полосы отвода линии Рудно-Подборцы Львовской железной дороги», на який посилається позивач не є правовстановлюючим документом на земельну ділянку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ «Українська залізниця», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Жовківського районного суду Львівської області від 26 жовтня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ «Українська залізниця» мотивована тим, що план смуги відведення залізниці є належним доказом землекористування та на підставі статті 17 Закону України «Про основи містобудування» є містобудівною документацією, що є основою, зокрема, для підготовки вхідних даних для розробки землевпорядної документації.
Зазначає, що суди попередньої інстанції не взяли до уваги , що, приймаючи рішення № 17 від 03 квітня 2012 року, Малехівська сільська рада Жовківського району Львівської області перевищила повноваження, визначені статтею 12 ЗК України, відповідно до якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин та території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.
Стверджує, що висновок апеляційного суду про те, що спірна земельна ділянка перебувала у користуванні та була закріплена за домогосподарством на АДРЕСА_2 ще до будівництва залізниці на території с. Малехів є безпідставними, оскільки ґрунтуються на витязі Малехівської сільської ради від 30 жовтня 2018 року № 1749/02-19, який є неналежним доказом у справі.
З огляду на зазначене, вважає, що спірна частина земельної ділянки площею 0,0086 га, що була передана у власність ОСОБА_1 , входить до смуги відведення залізниці, належить до земель залізничного транспорту, які не можуть передаватися у приватну власність.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень АТ «Українська залізниця» вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2018 року у справі № 909/277/16, від 14 березня 2019 року у справі № 918/1373/16, від 12 лютого 2020 року у справі № 715/2734/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 466/1058/15-ц (провадження № 61-23268св18), від 15 жовтня 2020 року у справі № 466/6682/14-ц (провадження № 61-1957св19) та від 17 лютого 2021 року у справі № 466/6098/14-ц (провадження № 61-4737св19), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У квітні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2022 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
З огляду на рішення 14 сесії 6 демократичного скликання Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області від 03 квітня 2012 року № 17 «Про затвердження технічної документації для передачі у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 » вирішено передати у приватну власність земельну ділянку площею 0,0420 га для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_2 ОСОБА_1 .
Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 580511 ОСОБА_1 на підставі рішення 14 сесії 6 скликання Малехівської сільської ради від 03 квітня 2012 року № 17 є власником земельної ділянки площею 0,0420 га у межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована в с. Малехів, Жовківського району Львівської області. Цільове призначення земельної ділянки - ведення особистого селянського господарства.
Згідно з викопіювання з інвентаризаційної карти с. Малехів 1972 року на АДРЕСА_2 , зображена земельна ділянка площею 0,04 га, яка на даний час перебуває у власності ОСОБА_1 (том 1, а. с. 55).
Відповідно до викопіювання з генерального плану с. Малехів 2008 року, спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту с. Малехів та примикає до дороги на вул. Л. Українки (том 1, а. с. 56-57).
Дорога по АДРЕСА_1 перебуває на балансі сільської ради та обслуговується за її кошти, що підтверджується довідкою Малехівської сільської ради від 06 вересня 2018 року № 1148/02-13 (том 1, а. с. 59).
Згідно з витягом Малехівської сільської ради від 30 жовтня 2018 року № 1749/02-19 з погосподарської книги № 2 за 1955-1957 роки Дублянської сільської ради, с. Малехів, Брюховицького району Львівської області господарського обліку 1955-1957 року, за домогосподарством на АДРЕСА_2 обліковувалось 0,08 га землі та жилий будинок 1954 року забудови (том 1, а. с. 61).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Касаційна скарга АТ «Українська залізниця» підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.