Постанова
Іменем України
17 травня 2022 року
м. Київ
справа № 570/2438/19
провадження № 61-11448св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О.,
Крата В. І.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від імені та в інтересах якого діє законний представник-опікун ОСОБА_2 ,
орган опіки та піклування: Служба у справах дітей Рівненської районної державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником - адвокатом Пашкевич Іриною Андріївною, на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 06 лютого 2020 року
у складі судді Штогуна О.С. та постанову Рівненського апеляційного суду від 23 червня 2020 року у складі колегії суддів:Бондаренко Н. В., Хилевича С. В., Шимківа С. С.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якого діє законний представник-опікун ОСОБА_2 , про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Позовні вимоги мотивовані тим, щоїй належить 1/6 частка у праві спільної часткової власності на приміщення виробничо-складської будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Технічно її частка може бути виділена в натурі як окремий об`єкт нерухомого майна.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 115448066 від 27 лютого 2018 року їй на праві спільної часткової власності належить 1/6 частка виробничо-складської будівлі по АДРЕСА_1 . Право власності набуто на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Відповідно до вказаного свідоцтва право на частки виробничо-складської будівлі по АДРЕСА_1 мають відповідачі.
Відповідно до висновку щодо технічної можливості виділу частки в натурі об`єкта нерухомого майна № 259 від 23 квітня 2019 року за технічними показниками об`єкт нерухомого майна виробничо-складська будівля має окремий вхід, відокремлені інженерні мережі, тому, не порушуючи будівельних норм та правил, може бути виділено в окремий об`єкт. Виділ їй в натурі 1/6 частки із майна, що є у спільній частковій власності, за технічними показниками можливий без порушення будівельних норм.
ОСОБА_1 просила:
виділити їй в натурі частку із майна, що є у спільній частковій власності, а саме 1/6 частку виробничо-складської будівлі, що знаходиться по АДРЕСА_1 згідно висновку щодо технічної можливості виділу частки в натурі об`єкта нерухомого майна, право спільної часткової власності припинити.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 06 лютого
2020 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 23 червня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Виділено ОСОБА_1 в натурі, як окремий об`єкт нерухомого майна, 1/6 частку виробничо-складської будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1
і перебуває у спільній частковій власності, а саме: 39 % приміщення №1 площею 171,4 кв. м згідно варіанту виділу передбаченого висновком судової будівельно-технічної експертизи № 191104/1/С від 05 листопада 2019 року та припинено її право спільної часткової власності на зазначене майно.
Суди виходили з того, що згідно наданого позивачем висновку судової будівельно-технічної експертизи виділ 1/6 частки виробничо-складської будівлі, що належить ОСОБА_1 , є технічно можливим. Такий виділ відповідатиме розміру її частки в окремий самостійний об`єкт нерухомого майна.
Доводи апеляційної скарги законного представника малолітнього
ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про те, що зазначення у дослідній частині висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи від 05 листопада 2019 року про встановлення в спірній будівлі певного порядку користування, апеляційний суд відхилив, оскільки експертом зазначено у висновку лише про користування частиною будівлі ОСОБА_1 та будь-які посилання на користування нею ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у висновку відсутні.
Посилання ОСОБА_2 на відсутність у висновку експерта оцінки, як об`єкта в цілому, так і частини приміщення, яку хоче виділити ОСОБА_1 ,
в даному випадку не має значення, оскільки за запропонованим експертом варіантом виділу в натурі 1/6 частки спірного нежитлового приміщення, що належить ОСОБА_1 , не передбачено відхилення від ідеальних часток співвласників, тому підстави для зміни часток у праві власності та стягнення відповідної компенсації на користь одного із співвласників відсутні.
Будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів про те, що частина будівлі, визначена у висновку для виділення ОСОБА_1 , є значно краще оснащена, ОСОБА_2 суду не надано. Відповідно до висновку експерта
з інженерних мереж в об`єкті експертизи наявне лише електропостачання.
Передача ОСОБА_1 без згоди ОСОБА_2 частини спірної будівлі на підставі договору позички від 01 березня 2018 року приватному підприємцю для здійснення підприємницької діяльності не позбавляє позивача права на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 не зупинила роботу судів і не містить заборони участі сторін у судових засіданнях, з 12 травня 2020 року карантинні заходи пом`якшені, дозволена робота адвокатських офісів, а тому повторна неявка ОСОБА_2 та її представника у судове засідання не є підставою для повторного відкладення розгляду справи.
Аргументи учасників справи
У липні 2020 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що експерт за наслідками проведення будівельно-технічної експертизи повинен був дати ствердну відповідь
у вигляді: так або ні, є технічна можливість виділу або її немає. Всупереч поставленому на вирішення експерта питання він дав відповідь не лише на поставлене перед ним питання щодо існування технічної можливості виділу 1/6 частки позивачу, а й визначив варіанти поділу, зокрема лише один варіант такого виділу частки. Питання визначення варіантів поділу спірного приміщення на вирішення експертом взагалі не ставилось, тому він навів лише один варіант такого поділу, який і став основою оскаржених судових рішень.
Судова будівельно-технічна експертиза проводилась без участі відповідачів та без повідомлення їх про проведення такої експертизи із запропонуванням брати участь у ній, що суперечить вимогам Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55.
Визначивши варіант поділу об`єкта нерухомого майна та виділу позивачу 1/6 частки, експерт залишив поза увагою той факт, що у частині приміщення, яке запропонував виділити позивачу експерт, знаходяться усі комунікації, тобто трансформаторна підстанція, від якої подається живлення в усі приміщення по периметру, а відтак такий виділ безумовно перешкодить користуванню електроенергією відповідачам у справі, яким належить 5/6 часток приміщення, що не відповідає вимогам чинних будівельних норм, порушуватиме права та охоронювані законом інтереси відповідачів.
Посилання суду апеляційної інстанції на той факт, що відповідачем не доведено, що в частині спірної нежилої будівлі, яка залишилась після виділення позивачу її частки, відсутнє електропостачання, а також що передача позивачу без згоди відповідачів частини спірної будівлі на підставі договору позички від 01 березня 2018 року приватному підприємцю для здійснення підприємницької діяльності не позбавляє позивача права на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності не заслуговує на увагу та спростовується в першу чергу тим, що відповідачі позбавлені можливості доступу до приміщення, не були повідомлені та не приймали участь у проведенні будівельно-технічної експертизи, а відтак позбавлені можливості довести ці обставини.
В даному випадку необхідно провести повторну або комісійну будівельно-технічну експертизу із залученням до її проведення відповідачів у справі, окрім того, із зазначенням декількох варіантів поділу об`єкта, а не лише одного. Тому висновок експерта, який став підставою для ухвалення оскаржених рішень, є недопустимим доказом.
Відповідач відповідно до вимог статті 364 ЦПК України мала намір подати зміни до раніше поданої апеляційної інстанції, водночас була позбавлена такої можливості через розгляд справи по суті без участі відповідачів у справі, яка стосується інтересів малолітньої дитини, яка залишилась сиротою
і в інтересах якої діє її бабуся - ОСОБА_2 .
Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
В зазначеній ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи).
Фактичні обставини
Суди встановили, що27 лютого 2018 року Другою Рівненською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме 1/2 частку виробничо-складської будівлі (літ. Б-1), що знаходиться в АДРЕСА_1 . Спадкоємцями ОСОБА_4 в рівних частках по 1/3 кожному є його мати - ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_5 та син - ОСОБА_3 .