Постанова
Іменем України
10 травня 2022 року
м. Київ
справа № 153/943/19
провадження № 61-10172св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: приватне підприємство «Клембівський сервіс», ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного підприємства «Клембівський сервіс» на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області, у складі судді Гаврилюк Т. В.,
від 12 лютого 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Матківської М. В., Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В. від 02 червня
2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного підприємства «Клембівський сервіс» (далі - ПП «Клембівський сервіс», підприємство), ОСОБА_2 , в якому просив суд стягнути з відповідачів борг за договорами позики в сумі 50 000 доларів США, що на день подання позову еквівалентно 1 321 000 грн, та судові витрати на послуги адвоката та сплату судового збору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 травня 2013 року між ОСОБА_1 таПП «Клембівський сервіс», а також між ОСОБА_3 та ПП «Клембівський сервіс» укладено договори позики, якими підтвердженого надання
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підприємству коштів в сумі по 25 000 доларів США, що на час надання коштів було еквівалентно 200 000 грн, з метою придбання підприємством майнових сертифікатів у жителів села Клембівка (спілка співвласників майнових паїв села Клембівка).
Відповідно до пункту 3.2. договорів позики за домовленістю сторін позикодавцем перед переданням позичених коштів позичальнику, було здійснено обмін (конвертацію) цих коштів у гривню.
Позику надано в готівковій формі шляхом внесення коштів в касу підприємства, що підтверджено видатковими ордерами.
Надання коштів у позику підприємству було обумовлено домовленістю позикодавців із засновником підприємства ОСОБА_2 , згідно якої після придбання у власників майнових сертифікатів і виділення майна в натурі на суму придбаних сертифікатів, ПП «Клембівський сервіс» протягом 4-х років мало бути реорганізовано у товариство з обмеженою відповідальністю
(далі - ТОВ), а кошти, надані у позику, враховані як внески до статутного капіталу цього товариства (частка учасника), що відображено у пункті 1.2 договорів позики від 28 травня 2013 року, в якому також зазначено, що якщо ПП «Клембівський сервіс» не буде реорганізовано у ТОВ і позичальники не отримають частку в майні (статутному капіталі) реорганізованого підприємства, як учасники, позики повертаються на умовах цих договорів.
У встановлений договорами позики строк ПП «Клембівський сервіс» взяті на себе зобов`язання не виконало, не здійснило зміну своєї організаційно-правової форми, з включенням ОСОБА_1 і ОСОБА_3 до складу учасників реорганізованого товариства.
28 листопада 2017 року ОСОБА_1 і ОСОБА_3 виставили вимоги
ПП «Клембівський сервіс» про повернення позик, які залишилися без задоволення.
15 лютого 2018 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір уступки права вимоги, за умовами якого до ОСОБА_1 перейшли всі права кредитора, які належали ОСОБА_3 за договором позики від 28 травня
2013 року, про що ПП «Клембівський сервіс» було повідомлено в цей же день.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 12 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто із ПП «Клембівський сервіс» на користь ОСОБА_1 заборгованість згідно договорів позики в сумі 50 000 доларів США, що еквівалентно 1 397 775 грн за офіційним курсом НБУ на момент ухвалення рішення, та судові витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 15 000 грн і 10 373,40 грн по оплаті судового збору. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що підприємство отримало кошти у позику від позивача та ОСОБА_3 згідно договорів від 28 травня 2013 року, однак своїх зобов`язань не виконало та до теперішнього часу суми позик не повернуло. При цьому причини невиконання цих зобов`язань правового значення для справи не мають.
Відмовляючи у задоволенні вимоги позивача про солідарне стягнення боргу за договором позики, суд виходив із того, що ОСОБА_2 не повинен відповідати за зобов`язаннями ПП «Клембівський сервіс».
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Вінницького апеляційного суду від 02 червня 2021 року апеляційну скаргу ПП «Клембівський сервіс» задоволено частково, рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 12 лютого 2021 року частково змінено у мотивувальній частині рішення, викладено його в редакції цієї постанови, в іншій частині рішення суду залишено без змін.
Апеляційний суд вказав, що висновок суду першої інстанції про відсутність заперечень відповідача щодо укладеного 15 лютого 2018 року договору відступлення права вимоги після отримання повідомлення про укладення такого договору, не відповідає дійсності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПП «Клембівський сервіс», посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
17 червня 2021 року ПП «Клембівський сервіс» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 12 лютого 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду
від 02 червня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2021 рокувідкрито касаційне провадження за скаргоюПП «Клембівський сервіс», витребувано матеріали справи із районного суду.
У липні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2021 року зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку виконання рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 12 лютого 2021 року у цивільній справі № 153/943/19.
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржені судові рішення застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 522/4840/18, від 09 березня 2021 року у справі № 754/5827/19,
від 22 травня 2018 року у справі № 904/11838/16, від 29 травня 2018 року у справі № 910/14716/17.
Заявник вважає, що суди не надали оцінки письмовим доказам. Договори від 28 травня 2013 року не відповідають вимогам статті 1046 ЦК України, а зобов`язання перетворити (реорганізувати) ПП «Клембівський сервіс» у товариство з обмеженою відповідальністю з подальшим включенням позикодавців до складу засновників, а позику вважати внеском до статутного капіталу, суперечить природі договору позики.
Вимога повернення позики з підстав невиконання умов щодо реорганізації приватного підприємства вказує на те, що договори укладались
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 або з метою заволодіти активами підприємства, або з метою перекрити розкрадання майна та коштів від реалізації вирощеного врожаю та наданих послуг, шляхом стягнення коштів з підприємства по підробленим договорам. Однак відсторонення ОСОБА_1 від посади директора позбавило можливості заволодіти коштами без рішення суду.
Договори позики від 28 травня 2013 року не були підписані під час керівництва ОСОБА_2 і не були передані йому після відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора.
Судом було встановлено, що передача коштів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 нібито відбулася до підписання договорів позики, про що свідчать квитанції до прибуткових касових ордерів, в яких зазначено підставу «позика на закупку майнових паїв згідно договору позики». Ці квитанції та записи у касовій книзі за січень-березень 2012 року містять підписи касира, які здійснив головний бухгалтер ОСОБА_3 незаконно, оскільки в його повноваження не входили обов`язки касира підприємства.
Суди не звернули увагу на той факт, що надані документи всупереч вимогам частини третьої статті 238 ЦК України були підписані від імені позичальника ОСОБА_3 і представника ПП «Клембівський сервіс» в особі бухгалтера ОСОБА_3, тобто однією особою, а отже направлені на реалізацію інтересів цієї особи.
Судами не врахована та обставина, що на підтвердження договору позики були надані позивачем квитанції до прибуткових касових ордерів із зазначенням конкретних сум в гривнях, доказів про отримання підприємством позики у валюті суду не надано, що свідчить про двозначність розуміння суті обов`язку боржника.
Суди попередніх інстанцій хибно встановили ту обставину, що ОСОБА_3 мав юридичне право на підписання договору позики на підставі довіреності
від 24 травня 2013 року, оскільки дана довіреність не містить визначених повноважень повіреного на укладення договору позики. Укладаючи договір позики, представник з власної ініціативи розширив межі наданих йому повноважень, що свідчить про недійсність правочину та відсутність створених ним юридичних наслідків, у тому числі повернення коштів.
Судами не враховано, що ОСОБА_1 після відсторонення від виконання обов`язків директора, не передав засновнику підприємства ОСОБА_2 жодних документів щодо функціонування підприємства.
Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення статті 516 ЦК України, яка визначає порядок заміни кредитора у зобов`язанні.
Судом першої інстанції не враховано, що засновник підприємства
ОСОБА_2 прийняв рішення про викуп майнових сертифікатів у їх власників розпайованого ПрАТ ПП «Поділля» в січні 2012 року та особисто сам з метою викупу і оформлення договорів купівлі-продажу, додатково окремими сумами в залежності від дати укладення договору, вносив протягом
2012 року до каси підприємства кошти, як внески засновника, і проводив розрахунки за видатковими касовими ордерами із власниками паїв.
Зазначення в рішеннях судів про встановлення факту використання коштів, одержаних в позику від ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , підприємством на придбання майнових сертифікатів у власників майнових паїв с. Клембівка, не відповідає дійсності, оскільки саме за рахунок додаткового внеску засновника ОСОБА_2 було викуплено майнові сертифікати на загальну суму 908 977 грн.
Визнана судом як доказ касова книга, не є доказом, оскільки вона не є тим примірником, який зберігався на підприємстві до призначення директором ОСОБА_1 .
Крім того заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, вважаючи, що суди необґрунтовано відхилили клопотання про призначення експертизи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2021 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Левицькою-Корчун В. І. подано відзив на касаційну скаргу ПП «Клембівський сервіс», в якому представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень, просить рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 12 лютого 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 02 червня 2021 року залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28 травня 2013 року укладено договір позики, за яким ОСОБА_1 надав
ПП «Клембівський сервіс» у 2012 році протягом 3-х місяців позику на закупку майнових сертифікатів у жителів с. Клембівки на суму 25 000 доларів США, що на час внесення коштів еквівалентно 200 000 грн, шляхом внесення відповідних коштів у касу підприємства, що підтверджується прибутково-видатковими касовими ордерами. Позичальник зобов`язався повернути позику у визначений цим договором строк і на умовах цього договору.
28 травня 2013 року укладено договір позики, за яким ОСОБА_3 надав
ПП «Клембівський сервіс» у 2012 році протягом 3-х місяців позику на закупку майнових сертифікатів у жителів с. Клембівки на суму 25 000 доларів США, що на час внесення коштів еквівалентно 200 000 грн, шляхом внесення відповідних коштів у касу підприємства позичальника, що підтверджується прибутково-видатковими касовими ордерами. Позичальник зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк та на умовах цього договору.
Згідно пунктів 1.2, 1.3 договорів позики сторони домовилися, що протягом
4-х років з моменту їх укладення, ПП «Клембівський сервіс» має бути реорганізовано у ТОВ, а кошти надані позичальниками враховані як їх внесок до статутного капіталу (частка учасника). Якщо ПП «Клембівський сервіс» не буде реорганізовано у ТОВ і позичальник не отримає частку в майні (статутному капіталі) реорганізованого підприємства, як учасник, позика повертається на умовах цього договору. Позика надається позичальнику на безвідсотковій зворотній основі.
Фактичний розмір позики, наданої позичальнику за цим договором, складає 25 000 доларів США та підлягає поверненню позичальнику в гривнях, за офіційним курсом долара США на день повернення позики (пункт 2.2 договорів позики).
Відповідно до пункту 4 договорів позики, - позика надається строком не більше 5 років з моменту надання позики позичальнику шляхом внесення коштів до каси позичальника та підлягає поверненню за закінченням визначеного сторонами строку або за вимогою позикодавця (пункт 4.1 договорів позики). Строк, вказаний у пункті 4.1 договорів позики може бути зменшений за згодою сторін (пункт 4.2 договорів позики).
Пунктом 5 договорів позики визначено порядок повернення позики, відповідно до якого позика повертається позикодавцю шляхом: зарахування цих коштів як внеску позичальника до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, у яке буде реорганізовано ПП «Клембівський сервіс»; видачі йому коштів в касі або шляхом їх перерахування на рахунок позичальника за наданими ним реквізитами, у строк вказаний в пункті 4.1 цього договору (пункт 5.1 договорів позики).
Позичальник має право повертати позику частинами (пункт 5.2 договорів позики).
У випадку відсутності у позичальника коштів на повернення позики, позичальник за згодою позикодавця проводить розрахунок з позикодавцем шляхом передання йому відступного (майна), яким може бути майно позичальника, яке позикодавець погоджується прийняти (пункт 5.3 договорів позики).
Згідно квитанцій ПП «Клембівський сервіс» до прибуткових касових ордерів, підприємством прийняті від ОСОБА_1 кошти: 23 січня 2012 року -
5 800 грн, 25 січня 2012 року - 49 000 грн, 26 січня 2012 року - 35 000 грн,
01 лютого 2012 року - 29 500 грн, 21 лютого 2012 року - 30 000 грн,
06 березня 2012 року - 49 645 грн. Квитанції засвідчені підписами головного бухгалтера і касира ОСОБА_3 та печаткою ПП «Клембівський сервіс».
Згідно квитанцій ПП «Клембівський сервіс» до прибуткових касових ордерів, підприємством прийнято від ОСОБА_3 кошти: 27 січня 2012 року - 7820 грн, 28 січня 2012 року - 40 650 грн, 30 січня 2012 року - 69 380 грн, 21 лютого 2012 року - 28 100 грн, 07 березня 2012 року - 54 050 грн. Квитанції засвідчені підписами головного бухгалтера і касира ОСОБА_3 та печаткою ПП «Клембівський сервіс».
Підставою прийняття коштів у вказаних квитанціях зазначено - позика на закупку майнових паїв згідно договору позики.
28 листопада 2017 року ОСОБА_1 і ОСОБА_3 надіслали на адресу
ПП «Клембівський сервіс» вимоги про повернення коштів, отриманих за договорами позики від 28 травня 2013 року.
Вказані вимоги були отримані підприємством 29 листопада 2017 року.
15 лютого 2018 року ОСОБА_3 (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) уклали договір відступлення права вимоги, за умовами якого