Постанова
Іменем України
10 травня 2022 року
м. Київ
справа № 2-4617/11
провадження № 61-1978св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,
боржник - ОСОБА_1 ,
стягувач - публічне акціонерне товариство «Сведбанк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Собковський Сергій Сергійович, на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області, у складі судді Івасюти А. О., від 22 червня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Осіпука В. В., Матвійчук Л. В., Киці С. І., від 16 грудня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2011 року публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (далі -
ПАТ «Сведбанк», банк), яке в подальшому змінило назву на публічне акціонерне товариство «Омега Банк» (далі - ПАТ «Омега Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області
від 07 листопада 2011 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором № 0201/0908/71-126 від 09 серпня 2008 року в сумі 34 895, 04 доларів США, та судові витрати, пов`язані із розглядом справи в сумі 1 820 грн.
Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області
від 07 листопада 2011 року набрало законної сили 21 червня 2012 року та на його виконання 19 лютого 2013 року цим же судом видано виконавчий лист.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 листопада
2013 року заяву ПАТ «Омега Банк» задоволено. Поновлено пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.
У квітні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи», товариство) звернулось із заявою про видачу дубліката виконавчого листа № 2-4617/11, виданого
19 лютого 2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області.
Заяву мотивовано тим, що на виконанні Першого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк перебував виконавчий лист № 2-4617/11, виданий 19 лютого 2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості в сумі
34 895, 04 доларів США. Постановою державного виконавця відповідне виконавче провадження було завершено, однак до теперішнього часу вказаний виконавчий документ органом державної виконавчої служби стягувачу не повернуто. У зв`язку з викладеним товариство вважало, що виконавчий лист втрачено.
З урахуванням викладеного, просило видати дублікат виконавчого листа в справі № 2-4617/11, виданого 19 лютого 2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області на виконання рішення суду про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості в сумі 34 895, 04 доларів США.
Короткий зміст оскаржених судових рішень
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року, заяву ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа у справі № 2-4617/2011 за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0207/0908/71-126 від 09 вересня 2008 року та поновлено ТОВ «Кредитні ініціативи» строк пред`явлення його до виконання.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ТОВ «Кредитні ініціативи» не отримало оригінал виконавчого документу після його повернення стягувачу, місцезнаходження оригіналу виконавчого листа невідомо, що є підставою для видачі дубліката виконавчого документу.
Крім того, суди врахували, що 28 листопада 2012 року між
ПАТ «Сведбанк» і ТОВ «ФК «Вектор-Плюс» укладено договір факторингу, за яким банк відступив своє право вимоги заборгованості по кредитних договорах, в тому числі по кредитному та іпотечному договорами, укладеними з ОСОБА_1 .
У той же день на підставі укладеного між ТОВ «ФК «Вектор-Плюс» та
ТОВ «Кредитні ініціативи» договору про відступлення прав вимоги,
товариство набуло статусу нового кредитора та іпотекодержателя за кредитним та іпотечним договорами, укладеними 09 вересня 2008 року між ПАТ «Сведбанк» і ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
В касаційній скарзі на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року ОСОБА_1 ,в інтересах якого діє адвокат Собковський С. С., посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
01 лютого 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат
Собковський С. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у справі № 2-4617/11.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 2-4617/11 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Собковський С. С., на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року в частині вирішення вимог про видачу дубліката виконавчого листа та відмовлено у відкритті касаційного провадження в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
У квітні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржені судові рішення, не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 10/56-08.
Заявник також посилається на те, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки тому, що ТОВ «Кредитні ініціативи» не набуло статусу стягувача у цивільній справі № 2-4617/2011, а отже не мало права звертатися із заявою про видачу дубліката виконавчого листа виданого на підставі заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 листопада 2011 року.
Крім того, ТОВ «Кредитні ініціативи» не заявляло вимогу про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, однак суди таку вимогу вирішили.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Позиція Верховного Суду
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про видачу дублікату виконавчого листа, після її перегляду в апеляційному порядку, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Із наведеними конституційними положеннями кореспондується частина перша статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.