1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

13 травня 2022 року

м. Київ

справа № 200/11356/19

провадження № 61-15514св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - Рибіна Ірина Володимирівна ,

відповідач - державний реєстратор Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Логвінова Людмила Іванівна,

особа, яка подала апеляційну скаргу- Дніпровська міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Рибіна Ірина Володимирівна, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Логвінової Л. І. про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 29 червня 2017 року до Державного реєстру прав на нерухоме майно були внесені відомості щодо рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексні номери рішення: 35914528, 35914108, 35900744, 35902349, 35902257, 35902158, 35901747), відповідно до яких накладено арешт на об`єкти нерухомого майна (реєстраційні номери 992477012101, 992486312101, 992520512101, 992528112101, 992536112101, 992546012101, 992628861250), а саме, квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_1 05 серпня 2016 року та 08 серпня 2016 року на підставі заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2016 року № 202/3999/16-ц.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2017 року накладений арешт на незавершене та завершене самовільне будівництво, крім житлових приміщень, які належать фізичним особам на праві приватної власності, що здійснюється на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_8 (до 15 жовтня 2014 року АДРЕСА_9 , кадастровий номер 1210100000:02:422:0113, яка обліковується за ОСОБА_1 , із забороною розпорядження, користування, укладання попередніх договорів купівлі-продажу та проведення будь-яких будівельних робіт направлених на створення завершеного об`єкту будівництва.

28 липня 2017 року державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Логвіновою Л. І. скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об?єкти нерухомого майна (реєстраційні номери 992477012101, 992486312101, 992520512101, 992528112101, 992536112101, 992546012101, 992628861250), а саме: квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 .

Позивач вважав такі дії державного реєстратора неправомірними, а тому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Логвінової Л. І. від 28 липня 2017 року, індексні номери: 36370263, 36370185, 36369768, 36369650, 36369469, 36369313, 36369144, якими скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкти нерухомого майна (реєстраційні номери 992477012101, 992486312101, 992520512101, 992528112101, 992536112101, 992546012101, 992628861250), а саме: квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 ;

- зобов`язати державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Логвінову Л. І. привести у попередній стан відомості у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, а саме, відновити записи про право власності №№ 15767783, 15767961, 15768548, 15768696, 15768854, 15769031, 15770562 на об`єкти нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна: 992477012101, 992486312101, 992520512101, 992528112101, 992536112101, 992546012101, 992628861250).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Логвінової Л. І. від 28 липня 2017 року, індексні номери: 36370263, 36370185, 36369768, 36369650, 36369469, 36369313, 36369144, якими було скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкти нерухомого майна (реєстраційні номери 992477012101, 992486312101, 992520512101, 992528112101, 992536112101, 992546012101, 992628861250), а саме, квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 .

Зобов`язано державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Логвінову Л. І. привести у попередній стан відомості у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, а саме, відновити записи про право власності №№ 15767783, 15767961, 15768548, 15768696, 15768854, 15769031, 15770562 на об`єкти нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна: 992477012101, 992486312101, 992520512101, 992528112101, 992536112101, 992546012101, 992628861250).

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щоскасування заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2016 року, яким за позивачем визнано право власності на спірні об?єкти нерухомого майна не є підставою для винесення рішень про скасування права власності за останнім, оскільки наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно є підставою для відмови у державній реєстрації речових прав.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2021 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задоволено, заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив з того, що заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2016 року, яким за позивачем визнано право власності на спірні квартири, ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2016 року скасовано, на підставі чого 28 липня 2017 року державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Логвіновою Л. І. проведена державна реєстрація скасування права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 . Дії відповідача узгоджуються з установленими у справі обставинами, належних доказів на підтвердження того, що позивач є власником спірного нерухомого майна матеріали справи не містять.

Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи

У вересні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Рибіна І. В., в якій заявник просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, змінивши пункт 2 резолютивної частини судового рішення, а саме визнати протиправними та скасувати записи державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Логвінової Л. І. від 28 липня 2017 року, індексні номери: 36370263, 36370185, 36369768, 36369650, 36369469, 36369313, 36369144, якими скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкти нерухомого майна, реєстраційні номери: 992477012101, 992486312101, 992520512101, 992528112101, 992536112101, 992546012101, 992628861250, що розташовані за адресою: АДРЕСА_8 ; відновити записи про право власності №№ 15767783, 15767961, 15768548, 15768696, 15768854, 15769031, 15770562 на об`єкти нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна: 992477012101, 992486312101, 992520512101, 992528112101, 992536112101, 992546012101, 992628861250), посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Підставою касаційного оскарження судових рішень, заявник зазначав пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема неурахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду 03 квітня 2019 року у справі № 755/5072/17 та постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц, від 12 листопада 2020 року у справі № 405/812/19, від 17 лютого 2021 року у справі 947/573/20.

Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що спірні правовідносини виникли 28 липня 2017 року, до внесення змін до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції Закону України від 05 грудня 2019 року № 340-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», якою були передбачені такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов?язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Також апеляційним судом порушено положення частини першої статті 17, частини першої статті 352 ЦПК України, оскільки Дніпровська міська рада не є стороною у справі, проте рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов?язки Дніпровської міської ради не вирішувалося, і вона не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, в чому саме полягає порушення її прав.

Крім того, суд не звернув увагу на те, що скасування заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2016 року, яким визнавалось право власності на спірні об?єкти нерухомого майна за позивачем, не є підставою для винесення рішень про скасування права власності, оскільки наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно є підставою для відмови у державній реєстрації речових прав.

Частиною другою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Оскільки відповідне рішення суду про скасування державної реєстрації права на нерухоме майно відсутнє, то дії державного реєстратора щодо скасування такого права є протиправними, а рішення державного реєстратора незаконним.

З огляду на наведене, вважала, що апеляційний суд в порушення норм матеріального та процесуального права скасував рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2019 року, яке є законним та обґрунтованим.

Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, та витребувано матеріали справи.

У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив Дніпровської міської ради, в якому вона просила касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, мотивувальну частину постанови Дніпровського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року змінити з урахуванням мотивів, викладених у відзиві на касаційну скаргу, в іншій частині судове рішення залишити без змін. Зазначила, що спір у позивача виник саме з Дніпровською міською радою, яка є власником земельної ділянки, розташованої за адресою:

АДРЕСА_8 , на якій розташовані об?єкти нерухомості, право власності на які було зареєстровано за ОСОБА_1 . Оскільки позивач заявив позов до неналежного відповідача, апеляційний суд, не маючи визначених процесуальним законом підстав для заміни неналежного відповідача належним, повинен був відмовити у задоволенні позову саме з цих підстав.

Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції 17 листопада 2021 року.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що на підставі заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно, за ОСОБА_1 визнано право власності на спірні квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , без акта введення об`єкта нерухомого майна в експлуатацію.


................
Перейти до повного тексту