ПОСТАНОВА
Іменем України
18 травня 2022 року
м. Київ
справа №640/19528/19
адміністративні провадження № К/9901/29444/20, К/9901/27516/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 640/19528/19
за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України (далі - КМУ), Пенсійного фонду України (далі - ПФУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ), про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дій, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами ОСОБА_1 та КМУ
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020, ухвалене у складі колегії суддів: головуючого судді Вєкуа Н.Г., суддів Васильченко І.П., Мазур А.С.
та та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Пилипенко О.Є., суддів Кузьмишиної О.М., Степаюка А.Г.,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 07.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив:
1) визнати незаконними і скасувати, як такі, що суперечать актам цивільного законодавства і порушують його цивільні права і інтереси:
пункт 1.1. постанови КМУ від 24.12.2019 №1088 «Деякі питання виплати пенсії окремим категоріям громадян» (далі - постанова № 1088);
зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45), визначені у пункті 2 «Змін, що вносяться до Постанов Кабінету міністрів України», затверджені постановою КМУ від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова № 103);
2) визнати протиправною бездіяльність КМУ щодо затримки з прийняттям рішення (нормативно-правового акта) про порядок перерахунку призначених пенсій, особам звільненим з військової служби у зв`язку з підвищенням з 01.03.2018 грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, згідно з вимогами норм законів України: «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членам їх сімей»; «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»;
3) зобов`язати КМУ постановити рішення про порядок перерахунку призначених пенсій, особам звільненим з військової служби у зв`язку з підвищенням з 01.03.2018 грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, згідно з нормами законів України: «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членам їх сімей»; «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»;
4) визнати незаконним та скасувати рішення (правовий акт індивідуальної дії) ПФУ про перерахунок ОСОБА_2 , з 01.03.2018 пенсії за вислугу років в порядку, визначеному постановою №103 на підставі рішення Окружного адміністративного суд м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18;
5) зобов`язати ПФУ провести ОСОБА_2 з 01.03.2019 перерахунок призначеної йому пенсії за вислугу років згідно з чинним законодавством України, а саме: відповідно до вимог статей 13 і 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) та частини другої розділу ІІ Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчою забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI);
6) стягнути з КМУ за рахунок держави Україна на його користь майнову шкоду у розмірі 596 985, 00 грн, моральну шкоду 5 000 000, 00 грн, в загальному розмірі 5 596 985 грн, завдану йому станом на 01.03.2020 протиправним рішенням та бездіяльністю КМУ, внаслідок прийняття ним нормативно-правових актів, які є завідомо незаконними і підлягають скасуванню.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що з 01.03.2018 його пенсія за вислугу років виплачується на умовах, в порядку і розмірі, визначеному постановою №103 у обмеженому (заниженому) розмірі, з порушенням статей 13 і 43 Закону № 2262-ХІІ, а також Закону № 3668-VI, оскільки після набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва в адміністративній справі ?№ 826/3858/18, про протиправність та нечинність пунктів 1,2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 порядок проведення перерахунку пенсії з 01.03.2018, особам звільненим з військової служби, КМУ не визначений.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2020 закрито провадження у справі №640/19528/19 в частині позовних вимог щодо визнання незаконними і скасування, як таких, що суперечать актам цивільного законодавства і порушують цивільні права і інтереси позивача зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, визначені у пункті 2 «Змін, що вносяться до Постанов Кабінету міністрів України», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсі особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
3. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 20.05.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020, частково задовольнив позовні вимоги:
визнав підпункт 1 пункт 1 постанови КМУ №1088 протиправним та нечинним;
в іншій частині позовних вимог - відмовив;
зобов`язав КМУ невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта у відповідній частині протиправним та нечинним у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
4. 20.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 в частині відмови у задоволенні позовних вимог із ухваленням в цій частині нового рішення про їх задоволення.
5. 05.11.2020 КМУ звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
6. Верховний Суд ухвалами від 03.11.2020 та від 17.11.2020 відкрив касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами та витребував матеріали справи із суду першої інстанції першою ухвалою.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. У справі, яка розглядається суди встановили, що ОСОБА_1 є підполковником Збройних Сил України у відставці та пенсіонером Міністерства оборони України, який має право на пенсію на умовах, в розмірі і порядку, визначених законами України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), № 2262-ХІІ, № 3668-VI, пенсійна справа якого перебуває у ГУ ПФУ.
З 01.01.2018 пенсія позивачеві виплачується відповідно до постанови №103, як стверджує позивач, у обмеженому (заниженому) розмірі, з порушенням статей 13 та 43 Закону № 2262-ХІІ.
19.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ із заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно з чинним законодавством України та здійснення перерахунку пенсії з 01.03.2018, з моменту набрання чинності постановою КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 704).
ГУ ПФУ листом від 04.09.2019 №2002/В-9 повідомило позивача, що на виконання постанови №103 йому з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення, оскільки на час перерахунку статтею 13 Закону № 2262-ХІІ встановлено саме такий її максимальний розмір. Також, у зазначеному листі вказано, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 набрало законної сили 05.03.2019, разом з тим, нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводиться перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ після дати набрання рішенням суду законної сили не приймалося, а в рішенні суду порядок проведення виплати перерахованої пенсії не вказаний.
ОСОБА_1 , вважаючи порушеними його законні права та інтереси, внаслідок дій та рішень ПФУ та КМУ звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що приймаючи постанову № 1088 у частині, що стосується підпункту 1 пункту 1 КМУ звузив зміст та обсяг існуючих прав і свобод осіб відповідної категорії та змінив умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців, зокрема, й позивача, оскільки зазначений пункт всупереч вимог частини третьої статті 1-1, статті 43, частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ змінює структуру і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності КМУ щодо затримки з прийняттям рішення (нормативно-правового акта) про порядок перерахунку призначених пенсій, особам звільненим з військової служби у зв`язку з підвищенням з 01.03.2018 грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, згідно з вимогами норм законів № 2011-ХІІ, № 2262-ХІІ, № 3668-VI та зобов`язання КМУ прийняти відповідне рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що Порядок №45 та постанова № 704, якими врегульовано спірні, є чинними та підлягають застосуванню органами державної влади, у тому числі ПФУ та його територіальними органами.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ПФУ, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріали справи не містять доказів щодо порушення ПФУ прав та інтересів ОСОБА_1 , оскільки ПФУ, як суб`єктом владних повноважень в розумінні норм Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не призначалась пенсія позивача, не вчинялись дії щодо перерахунку останньої.
Щодо необхідності стягнення з КМУ, за рахунок держави Україна, на користь ОСОБА_2 майнової шкоди в сумі 596 985, 00 грн, суд апеляційної інстанції вказав на те, що за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2020 у справі №280/4977/19, яке набрало законної сили позивачеві має бути виплачена недоотримана пенсія, яка є майновою шкодою у зазначеному розмірі та обрахована як різниця між отриманою пенсією позивачем та розміром пенсії, обчисленої згідно законодавства України, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову в цій частині - відсутні, так як у разі задоволення даної позовної вимоги це призведе до подвійного стягнення сум недоотриманої пенсії з аналогічних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000 000, 00 грн, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем не надано до суду належних доказів, які підтверджують завдання моральної шкоди, не доведено причинно-наслідкового зв`язку з предметом позову, не обґрунтовано розмір заподіяної шкоди.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Касаційну скаргу позивач мотивував тим, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень в частині відмови у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій не застосували положення статей 8, 22 Конституції України, статей 5, 27 Цивільного кодексу України та статей 13, 43 Закону № 2262-ХІІ та порушили принцип верховенства права, закріплений у статті 6 КАС України.
10. Касаційна скарга КМУ обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольняючи позовні вимоги неправильно застосували положення Закону № 2011-ХІІ та Закону № 2262-ХІІ, оскільки з моменту набрання чинності (01.01.2017) нової редакції частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, зміненої Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» змінено правові підстави для перерахунку пенсії військовослужбовцям та до повноважень КМУ віднесено функцію визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційних скарг, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
12. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Відповідно до статті 113 Конституції України та статей 1, 4 Закону України від 27.02.2014 № 794-VII «Про Кабінет Міністрів України» (далі - Закон № 794-VII) Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
14. Статтею 117 Конституції України та статтею 49 Закону № 794-VII встановлено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.