ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2022 року
м. Київ
справа №0940/1235/18
адміністративне провадження №К/9901/5558/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційному порядку справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Коломийської міської ради, Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування припису, постанови, за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у складі судді Кафарського В.В. від 11.09.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Довгої О.І., Запотічного І.І., Сапіги В.П. від 28.01.2019,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також ФОП ОСОБА_1 , позивачка) звернулася з позовом до Коломийської міської ради, Управління Держпраці в Івано-Франківській області (далі також Міськрада, Управління Держпраці відповідно, відповідачі), у якому просила визнати протиправними дії, визнати протиправним та скасувати постанову №ІФ-643/842/АВ/П/ПТ/ТД/ФС від 08.05.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами і припису №ІФ-643/842/АВ/П від 08.05.2018 про усунення виявлених порушень (далі також спірні, оскаржувані припис та постанова).
2. Обґрунтовуючи позов, ФОП ОСОБА_1 посилалася на те, що оскаржувані припис і постанова, на її думку, є незаконними, оформлені відповідачами з порушенням вимог Конституції та законів України.
3. Такі твердження ґрунтуються на тому, що під час проведення перевірки Міськрадою порушений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, оскільки інспектори праці, які здійснювали інспекційне відвідування, не пред`явили службові посвідчення до початку перевірки, а безпосередньо під час перевірки.
4. У суді першої інстанції представник позивача звертав увагу й на те, що один з інспекторів праці, який брав участь в інспекційному відвідуванні не мала права брати участь у здійсненні цього заходу, оскільки в акті перевірки не вказано номер її службового посвідчення.
5. Представник позивача також зауважував, що пояснення працівників, які працюють у ФОП ОСОБА_1 згідно трудових договорів та цивільно-правових угод під час здійснення інспекційного відвідування не є належними письмовими доказами у даній справі, оскільки написані під тиском інспекторів праці та у даних поясненнях відсутній номер службового посвідчення ОСОБА_2 - інспектора праці, яка відбирала пояснення.
6. Щодо суті порушення, виявленого та зафіксованого в акті інспекційного відвідування, а саме - не укладення трудових договорів з працівниками, представник позивача наголошував, що з двома працівниками було укладено трудові договори, а з іншими працівниками уповноважена особа позивачки уклала цивільно-правові угоди на виконання робіт, які не є формою трудових відносин, а тому, як вважає сторона позивачки, невиконання вимог щодо обов`язку повідомити Коломийську ОДПІ про прийняття на роботу найманих працівників не є підставою для застосування штрафів у спірному випадку.
7. Зважаючи на вищевикладене, позивачка вважає безпідставними висновки акту інспекційного відвідування щодо не оформлених належним чином трудових відносин з працівникам
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
8. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.09.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2019, у задоволенні позову відмовлено.
9. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що здійснюючи державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю у формі інспекційного відвідування, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.
10. Вказані висновки ґрунтуються, зокрема, на тому, що судом було досліджено електронні докази, а саме - диски із відеозаписом виступу міського голови м. Коломия, а також відеозаписом у салоні краси, записаного на відеокамеру «Dahua 1200-EMP». Дослідивши вказані електронні докази, суд першої інстанції констатував, що відповідачі діяли в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством й тиску на позивача не чинили, а тому суд відхилив доводи представника позивача про здійснення тиску відповідачами на позивача у процесі здійснення інспекційного відвідування та накладення штрафу.
11. Суди попередніх інстанцій також встановили, що інспекційне відвідування здійснено Управлінням Держпраці у визначений законом термін із складанням акту за його наслідками у строк, передбачений Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.
12. Також судом першої інстанції установлено, що у зв`язку з відмовою отримання акту перевірки та неможливістю особистого вручення акту інспекційного відвідування від 23.04.2018, наступного робочого дня - 24.04.2018, акт надісланий позивачу рекомендованим листом з описом документів та повідомленням про вручення та отриманий позивачкою, що підтвердив й представник позивачки у судовому засіданні. Станом на 08.05.2018 підписаний примірник акту та припису відповідачу не повернутий, у зв`язку з чим складений акт відмови від підпису за №ІФ-673/842/АВ/ВП у трьох примірниках, два з яких направлено об`єкту відвідування рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
13. Суди попередніх інстанцій також відзначили, що складення акта інспекційного відвідування не породжує правових наслідків для позивачки, тобто не змінює стану її прав та не створює для неї жодних додаткових обов`язків, а предметом оскарження у цій справі є саме постанова про накладення штрафу і припис про усунення виявлених порушень, а не акт інспекційного відвідування.
14. Зважаючи на встановлені у цій справі обставини, суд першої інстанції визнав доводи представника позивачки про порушення відповідачем порядку оформлення результатів інспекційного відвідування необґрунтованими та безпідставними, а акт інспекційного відвідування таким, що оформлений відповідачем відповідно до норм чинного законодавства.
15. При цьому, як вказано у оскаржуваних судових рішеннях, враховуючи, що уповноважена особа позивача фактично допустила посадових осіб до здійснення заходу та надала документи до перевірки, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість доводів позову про протиправність дій інспекторів праці під час інспекційного відвідування. Поряд із цим, суд зазначив, що будь-які можливі порушення порядку проведення перевірки та формальні неточності акту інспекційного відвідування чи інших матеріалів перевірки не спростовують сам факт встановлених за результатами проведеного інспекційного відвідування порушень.
16. Водночас, у оскаржуваних судових рішеннях наведено мотиви про те, що оскаржуваний припис оформлений на виконання вимог пункту 26 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю й надісланий у двох примірниках рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення, а отже, на переконання судів попередніх інстанцій, процедура вручення (направлення) припису об`єкту інспекційного відвідування також була дотримана
17. За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій констатували, що спірну постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами прийнято з дотриманням строків, визначених частинами 3, 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509.
18. Дослідивши наявні у справі докази суди попередніх інстанцій також встановили, що відповідачами було дотримано принципу прийняття рішення з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття такого рішення.
19. Доводи представника позивачки про неправомірні дії при складенні протоколу про адміністративне правопорушення суд відхиляє, оскільки оскарження вказаного протоколу чи дій відповідача при його складенні не є предметом розгляду цієї адміністративної справи. Окрім цього, як встановлено судом, протокол про адміністративне правопорушення №ІФ-643/842/АВ/П/ПТ від 12.06.2018 фактично складено на уповноважену особу позивачки ОСОБА_3 , а не на саму позивачку й питання притягнення уповноваженої особи позивачки до адміністративної відповідальності згідно вказаного протоколу вже було предметом розгляду в Коломийському міськрайонному суді Івано-Франківської області.
20. Суди визнали доведеним і наявність встановлених відповідачами порушень законодавства про працю, відображених у акті перевірки, оскільки трудові договори укладені тільки із двома особами, що також не заперечується і позивачкою. Інші працівники працювали під час проведення інспекційного відвідування без укладення трудових договорів із ФОП ОСОБА_1 .
21. Суди попередніх інстанцій критично оцінили аргументи позову про те, що із п`ятьма працівниками уповноважена особа позивача уклала цивільно-правові угоди на виконання робіт, які не є формою трудових відносин, а тому невиконання вимог щодо обов`язку повідомити Коломийську ОДПІ про прийняття на роботу найманих працівників не є підставою для застосування штрафів в даному випадку.
22. З цього приводу суди попередніх інстанцій установили, що відповідні цивільно-правові угоди на виконання робіт уповноваженою особою позивача під час перевірки не надавалось інспекторам праці, однак були долучені до зауваження на акт перевірки від 07.05.2018.
23. Проаналізувавши норми законодавства, які врегульовують питання стосовно трудових договорів та цивільно-правових угод, а також дослідивши пояснення працівників і договори про надання послуг, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що п`ять осіб виконували трудову функцію, а не надавали послуги, оскільки предметом угод, які укладені між уповноваженою особою позивача та фізичними особами, є виконання певної роботи відповідно до обраного основного виду господарської діяльності позивачки, тобто, праця за цими угодами з боку громадян не є юридично самостійною, а здійснюється в межах діяльності позивача з систематичним (щомісячним) виконанням трудових функцій, а також вказані фізичні особи підпорядковуються певному внутрішньому трудовому розпорядку.
24. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій визнали правомірним висновок відповідача, що за цивільно-правовими договорами, які укладені між фізичними особами та уповноваженою особою позивача, мають місце трудові відносини та в порушення статті 24 Кодексу Законів про працю України, зазначені працівники фактично допущені до роботи без укладання трудового договору.
25. Окрім того, суди попередніх інстанцій погодились з доводами представника відповідача про те, що оскільки замовником згідно вищевказаних договорів про надання послуг є не позивачка, а інша особа, то й підписувати їх мала також ця особа, або ж мало б бути зазначення про уповноваження особи позивачкою у вказаних договорах.
26. У сукупності встановлених під час судового розгляду справи обставин і з огляду на наявну правову регламентацію спірних відносин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що оскаржувані постанова і припис про усунення виявлених порушень відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підстави для задоволення цього позову відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
27. Не погоджуючись з вищевказаними судовими рішеннями, позивачка подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
28. Суди попередніх інстанцій встановили, що 19.04.2018 міський голова м. Коломия, розглянувши службову записку від 17.04.2018 за результатами рейдової робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення, видав розпорядження №108-р про проведення інспекційного відвідування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань виявлення неоформлених трудових відносин.
29. З 20.04.2018 по 23.04.2018, на виконання розпорядження від 19.04.2018 за №108-р, та на підставі направлення від 20.04.2018 за №389/01-36/40в інспекторами праці Коломийської міської ради проведено інспекційне відвідування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в салоні краси « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за результатами якого складений акт від 23.04.2018 за №ІФ-643/842/АВ. Вказаним актом зафіксовані порушення позивачкою вимог законодавства про працю.
30. Вищевказаний акт інспекційного відвідування у останній день інспекційного відвідування не вручено особисто уповноваженій особі позивача через відсутність її в кінці робочого дня на робочому місці - об`єкті відвідування (салон краси « ІНФОРМАЦІЯ_1 »). Тому вказаний акт наступного дня - 24.04.2018, згідно вимог абзацу другого пункту 26 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю надіслано в двох примірниках рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення.
31. У зв`язку із тим, що станом на 08.05.2018 до Коломийської міської ради підписаний примірник акта не повернуто, інспектор праці склала акт про відмову від підпису за №ІФ-673/842/АВ/ВП у трьох примірниках, два з яких направлено об`єкту відвідування рекомендованим листом із повідомленням про вручення, код поштового відправлення 7820320037380.
32. 26.04.2018 Міськрадою винесено рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу та повідомлено позивача про те, що розгляд справи відбудеться 03.05.2018 о 09:00 год.
33. 02.05.2018 представник позивача подав відповідачу заяву про відкладення розгляду справи про накладення штрафу на 08.05.2018.
34. 04.05.2018 Міськрада листом-відповіддю №16/01-36/1645 на заяву про відкладення розгляду справи про накладення штрафу повідомив представника позивача, що розгляд справи відбудеться 08.05.2018 о 09:00 год.
35. 07.05.2018 представник позивача подав відповідачу зауваження на акт перевірки за №643/842/АВ, в якому зазначив, що при складанні вказаного акту інспектори праці вчинили грубі порушення, та як наслідок, відсутні правові підстави для застосування заходів реагування до позивача. Зокрема відмітив, що під час проведення перевірки інспектори праці, які здійснювали інспекційне відвідування, не пред`явили службові посвідчення до початку перевірки та зазначив, що пояснення, які надавали працівники, які працюють у ФОП ОСОБА_1 згідно трудових договорів та цивільно-правових угод під час здійснення інспекційного відвідування, не є належними письмовими доказами.
36. На підставі порушень, встановлених під час інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 , керуючись пунктом 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, інспектором праці Коломийської міської ради винесений припис №_ІФ-643/842/АВ/П від 08.05.2018 про усунення виявлених порушень, а саме оформлення трудових відносин шляхом працевлаштування фізичних осіб, які на момент інспекційного відвідування працюють без укладення трудових договорів.
37. Розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акту інспекційного відвідування від 23.04.2018 за №ІФ-643/842/АВ, відповідачем 08.05.2018 прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ-643/842/АВ/П/ПТ/ТД/ФС, якою застосовано до ФОП ОСОБА_1 відповідальність, передбачену статтею 265 Кодексу законів про працю України, а саме - штраф у розмірі 670140,00 грн.
38. Не погоджуючись із вищевказаними приписом і постановою, які вона вважає протиправними та незаконними, позивачка звернулась до суду із цим позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
39. В обґрунтуванні вимог касаційної скарги наводяться аргументи про те, що вирішуючи цей спір, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, зокрема, не надали належної і повної оцінки усім її аргументам із зазначенням у оскаржуваних судових рішеннях відповідних мотивів й не звернули уваги на подані нею докази.
40. У якості підстав для касаційного оскарження ухвалених у цій справі судових рішень по суті спору скаржниця вказує, що суди попередніх інстанцій вирішили цей спір без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, згідно з якими:
направлення на перевірку повинно вручатись до початку здійснення контролюючого заходу (викладених у постановах від 19.09.2018 у справі №821/595/17, від 15.05.2018 у справі №809/1578/17, від 23.01.2019 у справі №804/12558/14);
акт інспекційного відвідування мав бути складений із чітким дотриманням форми (від 20.03.2018 у справі №810/1438/17);
заборонено притягувати до відповідальності фізичну особу - підприємця одночасно на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу Законів про працю і частини третьої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (постанова від 21.12.2018 у справі №814/2156/16);
особа зобов`язана бути повідомлена про право відмови від надання пояснень. Якщо таке повідомлення не відбулось, то такі пояснення визнаються недопустимим доказом (постанова від 03.07.2018 у справі №568/1121/16-к).
41. Зазначає скаржниця і про те, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постановах від 11.07.2018 у справі №308/8763/15-а, від 16.01.2018 у справі №350/403/16-ц, від 08.05.2018 у справі №127/21595/16-ц, які стосуються порядку притягнення до адміністративної відповідальності та визначають основні ознаки і вимоги до цивільно - правових угод.
42. Зокрема, у касаційній скарзі наголошується, що: під час проведення перевірки у справі, яка розглядається, направлення на перевірку уповноваженій особі було вручено фактично після закінчення контролюючого заходу; у акті інспекційного відвідування не вказано номер посвідчення інспектора праці - Г. Кузьменчук, яка такий акт підписала; відповідальність за порушення вимог законодавства про працю застосовано тричі (на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу Законів про працю, частини третьої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та за заявою Коломийського міського голови щодо відкриття відносно позивачки кримінального провадження); при відібранні пояснень у осіб, які надавали послуги по цивільно - правових договорах, цим особам не повідомлено про наявність у них права відмови від надання пояснень.
43. Скаржницею наводяться доводи і про порушення відповідачами положень статті 6 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки упродовж одного року було проведено три перевірки з одного і того ж самого питання, однак оскаржувані судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій без урахування цих обставин.
44. Як зазначається у касаційній скарзі, суди попередніх інстанцій не з`ясували питання про те, чи мали право відповідачі взагалі застосовувати до позивачки штрафні санкції за наявності не визнаних у судовому порядку нікчемними або недійсними цивільно - правових договорів про надання послуг. Аргументуючи такий довід касаційної скарги, позивачка звертає увагу на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постанові від 11.02.2019 у справі №643/13788/15-ц, згідно з якими у разі, якщо договір не скасовано, то такий договір є чинним і правомірним, однак вказана правова позиція не була врахована судами попередніх інстанцій при розгляді цієї справи.
45. Доповнюючи цей аргумент, ФОП ОСОБА_1 висловлює позицію і про те, що, на її переконання, відсутні підстави для накладення на неї штрафних санкцій при діючих договорах про надання послуг, оплата за якими здійснювалась згідно з актами приймання - передачі робіт, й була обумовлена у цих договорах у конкретній сумі. При цьому, як зауважує скаржниця, нею подавалась відповідна податкова звітність з відображенням виконавця послуг за вищевказаними договорами та звітного періоду.
46. Водночас, у касаційній скарзі зазначається, що суди першої та апеляційної інстанцій проігнорували як відповідні договори про надання послуг, так і документи податкової звітності, складені відповідно до цих угод. ФОП ОСОБА_1 підкреслює, що штрафні санкції були застосовані до неї лише на підставі акту інспекційного відвідування та відібраних під час його проведення пояснень без урахування усіх доказів, у тому числі й тих, про які згадується вище.
47. У матеріалах касаційного провадження містяться й пояснення ФОП ОСОБА_1 , у яких вона наголошує, що хоча, на її думку, відсутні будь - які правові підстави для притягнення її до будь - якої відповідальності, однак, при цьому, у зв`язку із прийняттям даного Закону України від 12.12.2019 №378-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України», який набрав чинності 02.02.2020, відсутня санкція у статті 265 Кодексу Законів про працю у вигляді штрафу (введено м`якішу санкцію в вигляді попередження), відповідно до якої позивачку притягнуто до відповідальності
48. У своїх поясненнях ФОП ОСОБА_1 також наголошує, що постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою було затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визнано, нечинною у судовому порядку.
49. У зв`язку з цим позивачка просить касаційний суд врахувати, що норми законодавства, які врегульовували процедуру проведення інспекційного відвідування та визначали санкцію за порушення законодавства про працю, і якими керувалися відповідачі у спірних правовідносинах, втратили чинність і не можуть застосовуватись.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
50. Так, відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
51. Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 259 Кодексу законів про працю України).
52. Відповідно до вищевказаної правової норми Кабінет Міністрів України постановою від 29.04.2017 №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.
53. Цей Порядок, відповідно до його абзацу першого пункту 1, визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).
54. За правилами пункту 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
55. Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю інспекційні відвідування проводяться: за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
56. Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення (пункт 9 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю).
57. За приписами підпункту 3 пункту 11 цього ж Порядку інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.
58. Пунктами 19, 23 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю встановлено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
59. У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності. Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (пункти 27, 29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю).
60. Відповідно до абзаців першого - четвертого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
61. фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
62. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
63. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
64. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
65. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
66. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
67. Відповідно до повноважень Верховного Суду, встановлених частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
68. Перевіряючи у межах повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів виходить з такого.
69. Вирішуючи цей спір, суди попередніх інстанцій повинні були з`ясувати, чи дотримано відповідачами процедуру здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 і чи були існували передбачені законом підстави для його проведення, а також перевірити, чи мали місце порушення законодавства про працю, про які іде мова у акті інспекційного відвідування, чи правомірно застосовано до позивачки санкцію у вигляді штрафу.
70. Перевіряючи у межах доводів касаційної скарги застосування судами попередніх інстанцій правильність застосування норм матеріального і дотримання норм процесуального права в частині висновків про дотримання у спірному випадку процедури призначення і проведення інспекційного відвідування, колегія суддів зазначає таке.
71. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, здійснювати державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю, у тому числі, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, прямо передбачено у частині першій статті 259 Кодексу Законів про працю України. Цією ж правовою нормою визначено, що такий контроль здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
72. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (преамбула до цього Закону; тут і далі у тексті цієї постанови в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
73. За змістом частини четвертої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
74. У спірних правовідносинах таким нормативно-правовим актом є Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, до якого відсилає стаття 259 Кодексу Законів про працю України, що визначає порядок проведення контролю за дотриманням законодавства про працю.
75. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд й у постановах від 21.10.2019 у справі №200/11885/18-а, від 25.03.2021 у справі №260/768/19, від 29.04.2021 у справі №260/768/19 та від 19.05.2021 у справі №2340/4811/18.
76. Згідно з пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів, а відповідно до підпункту 3 пункту 5 цього Порядку інспекційне відвідування проводиться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятими за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел не заборонених законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
77. Обставини цієї справи, встановлені судами попередніх інстанцій, засвідчують, що розпорядження від 19.04.2018 №108-р про проведення інспекційного відвідування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань виявлення неоформлених трудових відносин видано відповідачем за результатом аналізу інформації, викладеної у службовій записці від 17.04.2018, складеної за результатами роботи рейдової робочої групи Коломийської міської ради з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення.
78. Оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій і підтверджується наявними у справі доказами, дослідженими під час її розгляду, вищевказана службова записка є джерелом інформації, не забороненої законодавством, і містила відомості про можливі порушення законодавства про працю щодо фактів неоформлених трудових відносин у салоні краси « ІНФОРМАЦІЯ_1 », то колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що рішення про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань виявлення неоформлених трудових відносин відповідає закону і прийнято за наявності для цього правових підстав, передбачених підпунктом 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.