ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 640/2774/19
адміністративне провадження № К/9901/23792/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/2774/19
за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Шрамко Ю. Т.) від 06 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Мельничука В. П., Лічевецького І. О., Оксененка О. М.) від 20 травня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2019 року Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008874615 від 21 листопада 2018 року за формою В1, яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість за серпень 2018 року у сумі - 1 248 738 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 624 369 грн
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що підприємством не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих в акті перевірки, господарські операції з контрагентами мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках. Зауважено на необхідності дотримання принципу індивідуальної відповідальності, зміст якого у спірних правовідносинах полягає в тому, що право позивача на віднесення до податкового кредиту наступного звітного періоду сплачених сум податку на додану вартість не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами (іншими суб`єктами господарювання).
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року, позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0008874615 від 21 листопада 2018 року.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 29 червня 2021 року Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в задоволенні позову.
5. Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. 11 серпня 2021 року до Верховного Суду від ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року залишити без змін.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 жовтня 2018 року по 08 листопада 2018 року контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача згідно із даними податкової декларації з податку на додану вартість з питання перевірки формування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 000 грн по декларації з податку на додану вартість ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за серпень 2018 року, за результатами якої складено акт перевірки № 92/28-10-46-15/24432974 від 08 листопада 2018 року.
9. За результатами перевірки посадовими особами Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби складено акт перевірки № 92/28-10-46-15/24432974 від 08 листопада 2018 року, відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено податковий кредит за серпень 2018 року на загальну суму ПДВ 1 248 738 грн; пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, в результаті чого завищено суму заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 248 738 грн.
10. На підставі виявлених порушень податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0008874615 від 21 листопада 2018 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2018 року у розмірі 1 248 738 грн, а також застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 624 369 грн.
11. За результатами адміністративного (досудового) оскарження, вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
12. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем надано усі належним чином оформлені первинні документи, якими, у сукупності із іншими наданими позивачем доказами підтверджується реальність здійснення господарських операцій між ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ПНВП «СТІЛ-ГРУП», ПП ВКФ «ЕЛТІК», ТОВ НВО «КОРУНД», ТОВ «ПРОМХІМТЕХ ЛТД», ТОВ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД», ТОВ «ФОРЕСТ-РЕСУРС».
14. При цьому суди зауважили, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом. Платник податків (покупець послуг) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками послуг вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і надалі зазнавати певних негативних наслідків у виді позбавлення права на витрати та податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
16. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункти 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
17. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували статтю 198 ПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 19 березня 2019 року у справі № 825/2073/18, від 02 жовтня 2018 року у справі № 816/2328/17, від 19 грудня 2019 року у справі № 804/1118/16.
18. Скаржник в обґрунтування висновків про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами покликається на наявну податкову інформацію, яка свідчить про неможливість здійснення контрагентами позивача господарських операцій.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
20. Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
21. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).
22. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
23. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт «а»).
24. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
25. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
26. Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
27. За визначенням статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
28. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
29. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.