ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 340/5806/20
адміністративне провадження № К/9901/21135/21
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу №340/5806/20
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 (суддя Притула К.М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 (головуючий суддя Чепурнов Д.В., судді: Сафронова С.В., Мельник В.В.),
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2020 року ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі також - відповідач, ГУ ПФУ в Кіровоградській області), у якому просила:
- визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за №935040178082 від 25.11.2020 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку з 19.02.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді, на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області №70 від 07.08.2020;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 19.02.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді, згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів», без обмеження граничного розміру довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області №70 від 07.08.2020, з урахуванням різниці суми, яка була нарахована та фактично виплачена з 19.02.2020.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала на протиправне зменшення відповідачем відсоткового значення розміру її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 62% від суддівської винагороди працюючого судді під час здійснення перерахунку такого утримання на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі №340/1267/20.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.05.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021, в задоволенні позову відмовлено.
Судами встановлено, що постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 «Про звільнення суддів» № 1515-VIII позивачка була звільнена у відставку з посади судді Господарського суду Кіровоградської області.
Наказом голови господарського суду Кіровоградської області № 152-к від 14.09.2016 ОСОБА_1 відрахована зі штату суду.
Стаж роботи позивачки на посаді судді складає 26 років 6 місяців 15 днів, що підтверджується трудовою книжкою та розрахунком стажу судді, виданим Господарським судом Кіровоградської області.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі № 340/1267/20 зобов`язано Головне управління Пенсійною фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на підставі довідки Господарського суду Кіровоградської області №70 від 07.08.2020 та виплатити щомісячне довічне грошове утримання із урахуванням фактично виплачених сум.
Позивачці проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 виходячи з 62% суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді.
Вважаючи безпідставним зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного утримання судді у відставці з 90 % до 62 %, ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив із правомірності рішення відповідача про визначення розміру щомісячного грошового утримання позивачки, як судді у відставці, в розмірі 62% суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, оскільки перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці позивачці проведено відповідно до вимог Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) та рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, тому до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми саме цього Закону, а не вибірково з різних законів.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
У відзиві на касаційну скаргу ГУ ПФУ у Кіровоградській області вказує на законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій, у зв`язку із чим просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу позивачки без задоволення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон № 1402-VIII.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону № 1402-VІІІ суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону № 1402-VIІІ).
Досліджуючи поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 № 18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України також вказав про неможливість звуження змісту та обсягу гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, у тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Крім цього, зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частинами четвертою та п`ятою статті 142 Закону № 1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з цим Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.