ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 340/5803/20
адміністративне провадження № К/9901/40008/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 (головуючий суддя: Пасічник Ю.П.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021 (головуючий суддя: Прокопчук Т.С., судді: Шлай А.В., Круговий О.О.) у справі №340/5803/20 за позовом ОСОБА_1 до Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У грудні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася з позовом до Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області (далі - відповідач), в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду її заяви від 30.09.2020 та доданих до неї документів про призначення страхових виплат у зв`язку зі смертю годувальника ОСОБА_2 ;
зобов`язати відповідача повторно розглянути її заяву від 30.09.2020 про призначення страхової виплати у зв`язку зі смертю годувальника ОСОБА_2 та прийняти відповідне мотивоване рішення за результатами розгляду такої заяви.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021, позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2021 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 з яким має спільних дітей. 21.01.2018 чоловік позивачки загинув.
У зв`язку із смертю чоловіка, 30.09.2020 позивачка звернулася до відповідача із заявою про призначення страхової виплати у зв`язку зі смертю годувальника, до якої, відповідно до статті 43 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №1105-XIV) та пункту 5.1. розділу V Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України №11 від 19.07.2018 № 11 (далі - Порядок №11), додала необхідний пакет документів.
Листом від 09.10.2020 №15.7.30.08-1584 відповідач проінформував заявницю про повернення її заяви та доданих до неї документів з підстав відсутності усіх необхідних документів.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття вмотивованого рішення за результатами розгляду її заяви, позивачка звернулася із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивачка стверджує, що у встановленому законом порядку звернулася до відповідача із пакетом документів для призначення соціальних виплат у зв`язку із смертю годувальника, проте відповідач не прийняв вмотивованого рішення за результатами розгляду її заяви, а формально надав відповідь листом.
Відповідач позов не визнав. Стверджує, що позивачка не має права на виплату соціальних виплат, позаяк до заяви про призначення страхових виплат не додано належним чином оформлених документів, які вимагаються законодавством.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач розглянув порушене у заяві від 30.09.2002 питання у неналежний спосіб, оскільки будь-яке рішення пов`язане із вирішенням питання про страхові виплати має прийматися Фондом у формі постанови, а не шляхом листування із заінтересованою особою.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник стверджує, що Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви заінтересованої особи виключно за наявності усіх поданих документів, проте заявниця не додала до заяви усіх необхідних документів.
Позивачка правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалася.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Надаючи правову оцінку в контексті спірних правовідносин, колегія суддів зазначає таке.
Закон №1105-XIV відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.