ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2022 року
м. Київ
справа №120/6988/20-а
адміністративне провадження № К/9901/26427/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу №120/6988/20-а
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року (головуючий суддя Граб Л.С., судді: Сторчак В.Ю., Іваненко Т.В.),
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі також - відповідач, ГУ ПФУ у Вінницькій області), в якому просив:
- визнати протиправним рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 26.10.2020 №905140158837 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки ТУ ДСА в Вінницькій області від 19.02.2020 № 4-35/0351, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав на протиправне зменшення відповідачем відсоткового значення розміру його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до 56% від суддівської винагороди працюючого судді під час здійснення перерахунку такого утримання на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.09.2020 у справі №120/3192/20-а, оскільки такий відсоток був встановлений чинним на момент відставки позивача законом й не може бути зменшений наступними змінами до законодавства.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 із 90 % до 56 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов`язано ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , виходячи із 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 16.06.2021 скасував рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 та ухвалив нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 звільнений з посади судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області у відставку постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 року № 1600 - VIII.
Стаж позивача на посаді судді, як констатовано судом апеляційної інстанції, складає 23 роки 6 місяців 3 дні.
Щомісячне довічне грошове утримання позивачу з вересня 2016 року призначено в розмірі 86% суддівської винагороди, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI.
26.02.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, посилаючись на зміну складових суддівської винагороди.
ГУ ПФУ у Вінницькій області рішенням від 05.03.2020 № 905140158837 відмовило позивачу у здійсненні такого перерахунку.
Вказана відмова була оскаржена позивачем в судовому порядку.
Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.09.2020 у справі №120/3192/20-а визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 05.03.2020 № 905140158837; зобов`язано управління здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою ТУ ДСА України у Вінницькій області від 19.02.2020 № 4-35/0351, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
На виконання зазначеного рішення суду у справі у справі №120/3192/20-а ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснило позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України у Вінницькій області від 19.02.2020 № 4-35/0351, починаючи з 19.02.2020 року
Однак, при перерахунку, хоча і враховано збільшений розмір суддівської винагороди вказаний у довідці № 4-35/0351, проте змінено відсоткове значення розміру довічного грошового утримання до 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Не погоджуючись із зменшенням відсоткового значення розміру щомісячного довічного утримання судді до 56 %, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що при проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, його розмір повинен обчислюватися, виходячи із відсоткового розміру довічного грошового утримання судді, право на яке особа набула на час виходу у відставку, і такий відсотковий розмір не залежить від подальших законодавчих змін.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із правомірності рішення відповідача про визначення розміру щомісячного грошового утримання позивача, як судді у відставці, в розмірі 56% суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, оскільки перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці позивачу проведено відповідно до вимог Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) та рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, тому до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми саме цього Закону, а не вибірково з різних законів.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.01.2021- залишити в силі. Наголошує, що встановлений чинним на момент відставки позивача законом розмір щомісячного довічного грошового утримання не може бути зменшений наступними змінами до законодавства.
У відзиві на касаційну скаргу ГУ ПФУ у Вінницькій області вказує на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, у зв`язку із чим просить залишити останню без змін, а касаційну скаргу позивача без задоволення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон № 1402-VIII.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону № 1402-VІІІ суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону № 1402-VIІІ).
Досліджуючи поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 № 18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України також вказав про неможливість звуження змісту та обсягу гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, у тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Крім цього, зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частинами четвертою та п`ятою статті 142 Закону № 1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;