ПОСТАНОВА
Іменем України
18 травня 2022 року
м.Київ
справа №280/205/20
провадження № К/9901/17223/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року (суддя Стрельнікова Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року (головуючий суддя Білак С.В., судді Олефіренко Н.А., Шальєва В.А.)
у справі № 280/205/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Провізор»
до Головного управління Держпраці у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування припису й постанови про накладення штрафу.
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Провізор» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 18 листопада 2019 року № ЗП3535/581/АВ;
- визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами від 20 грудня 2019 року № ЗП3535/581/АВ/П/ТД-ФС.
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року, позов задоволено повністю.
3. Відповідач з вказаними рішеннями не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року і прийняти нове - про відмову у позові.
4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 06 листопада 2019 року на підставі наказу №2002 Головного управління Держпраці у Запорізькій області про проведення заходу державного нагляду (контролю) інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Провізор» з питань додержання законодавства про працю у термін по 18 листопада 2019 року, оформлено направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 16 листопада 2019 року №3535.
6. За результатами інспекційного відвідування уповноваженими особами відповідача складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 18 листопада 2019 року № ЗП 3535/581/АВ, згідно з Розділом ІІІ якого виявлено, зокрема, наступне порушення: з січня 2017 року по вересень 2018 року 4 особи було допущено до роботи без укладання трудового договору, що є порушенням вимог частин 1, 3 статті 24 КЗпП України.
7. 18 листопада 2019 року уповноваженою особою відповідача винесено Припис про усунення виявлених порушень №ЗП/3535/581/АВ, яким зобов`язано усунути виявлені в ході інспекційного відвідування порушення.
8. У зв`язку з виявленими порушеннями, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу №ЗП 3535/581/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 20 грудня 2019 року в розмірі 500760 грн.
9. Незгода позивача з приписом та постановою стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що правовідносинах між позивачем та громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 містяться ознаки, характерні саме цивільно-правовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником, встановлено визначений обсяг виконання робіт та її кінцевий результат.
11. Суди врахували, що в період 2017-2018 років ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 працювали за основним місцем роботи в Комунальній установі «Кам`янсько-Дніпровський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», тому вони підпорядковувалися та виконували правила внутрішнього розпорядку Комунальної установи «Кам`янсько-Дніпровський районний центр первинної медико-санітарної допомоги». Відповідно Комунальна установа «Кам`янсько-Дніпровський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» забезпечувала зазначеним особам умови праці.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
12. Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що суди попередніх інстанцій не застосували до спірних відносин положення пункту 10 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», а також приписи пунктів 156 та 165 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 929. Також покликається на те, що суди попередніх інстанцій під час вирішення спору не врахували висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, але не винятково, в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 820/1432/17, від 03 березня 2020 року у справі № 1540/3913/18, від 11 грудня 2019 року у справі №1340/5964/18, від 10 лютого 2020 року у справі № 1.380.2019.000037.
13. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у цій справі, а також зазначає, що необхідність укладення цивільно-правових договорів з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обумовлюється відсутністю необхідності систематично виконувати роботу певного виду на підприємстві, необхідністю виконувати лише конкретні обсяги замовлень не систематично. При цьому зазначені особи (Комісіонери за договорами) самостійно і добровільно розпорядилися своїм правом на працю, гарантованим статтею 43 Конституції України і КЗпП України. Також у відзиві наголошено, що позивачем перераховано у повному обсязі єдиний соціальний внесок, суми податку на прибуток фізичних осіб та військовий збір з доходів Комісіонерів.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
15. Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Провізор» товариство створене на невизначений термін з метою отримання прибутку шляхом задоволення потреб підприємств, установ та організацій всіх форм власності і громадян у товарах та послугах, що виробляються у сферах, визначених предметом діяльності товариства. Предметом діяльності товариства є, зокрема: оптова та роздрібна торгівля, посередництво в оптовій та роздрібній торгівлі; оптова та роздрібна торгівля фармацевтичними товарами; оптова та роздрібна торгівля медичними та ортопедичними товарами: інші види оптової та роздрібної торгівлі.