ПОСТАНОВА
Іменем України
18 травня 2022 року
Київ
справа №826/8577/17
адміністративне провадження № К/9901/7784/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської ради на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2018 року (суддя Федорчук А.Б.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року (колегія суддів: Шурко О.І., Василенко Я.М., Кузьменко В.В.) у справі № 826/8577/17 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до Київської міської ради, Постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Київської міської ради, в якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення Київської міської ради від 20.04.2017 року №195/2417 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд";
- скасувати, як протиправне, рішення Постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Київської міської ради, викладене в протоколі засідання №26 від 16.11.2016 по справі - клопотанні К-26490, яким комісія відхилила підготовлений Департаментом земельних ресурсів проект рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд";
- зобов`язати Київську міську раду у місячний строк, на підставі підготовленого Департаментом земельних ресурсів Київської державної адміністрації проекту рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд" (справа - клопотання К-26490), надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019, позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано Рішення Київської міської ради від 20.04.2017 №195/2417 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд".
Зобов`язано Київську міську раду повторно розглянути проект щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (справа-клопотання К-26490)". В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є законною та обґрунтованою, оскільки земельна ділянка відповідно до Генерального плану м. Києва відноситься частково до території захисних зелених насаджень та потрапляє до охоронної зони повітряних ліній електропередач, зсувонебезпечних територій. Вказує, що позивач просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, що суперечить цільовому призначенню цієї ділянки. Крім того вказує, що судами зобов`язано Київську міську раду повторно розглянути проект щодо відведення земельної ділянки, проте предметом спору є надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а не його затвердження, що є передчасним.
Ухвалою Верховного Суду від 16.05.2019 відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просила відмовити в задоволенні касаційної скарги, а судові рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 11.01.2016 ОСОБА_1 звернулася до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1 , яку вона використовує з 1951 року.
04.02.2016 вищезазначене клопотання з документами повернуто позивачу із зазначеною причиною, що на графічних матеріалах не вказано бажане місце розташування земельної ділянки.
23.02.2016 позивач повторно подала до Київської міської ради клопотання з додатковими документами.
16.11.2016 Постійна комісія з питань містобудування, архітектури та землекористування Київської міської ради на засіданні, що підтверджується протоколом №26, відхилила підготовлений Департаментом земельних ресурсів проект рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд".
Підставою для відмови слугувало те, що відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, частина земельної ділянки потрапляє до території захисних зелених насаджень.
Постійна комісія з питань містобудування, архітектури та землекористування Київської міської ради листом від 30.12.2016 № 08/281-4238 повідомила, що суб`єкт подання, Департамент земельних ресурсів, може самостійно подати відхилений постійною комісією проект рішення для опрацювання до управління правового забезпечення діяльності Київської міськради.
Проте Департамент земельних ресурсів після доопрацювання справи - клопотання К -26490 підготував проект рішення Київської міської ради (ПР- 12861 від 20.02.2017) «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд" .
Рішенням від 20.04.2017 №195/2417 Київська міська рада відмовила у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 орієнтованою площею 0,04 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (К-26490).
Не погоджуючись з оскаржуваними діями та рішеннями відповідачів, позивач звернулася з цим позовом до суду.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, у зв`язку з чим відмова у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою є протиправною.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Частиною шостою статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.