ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2022 року
м. Київ
справа № 809/506/17
касаційне провадження № К/9901/45643/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 (суддя - Матуляк Я.П.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2017 (головуючий суддя - Обрізко І.М., судді - Яворський І.О., Попко Я.С.) у справі № 809/506/17 за позовом ОСОБА_1 (далі у тексті - ОСОБА_1 , позивач) до Івано-Франківської митниці ДФС (далі у тексті - Митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови №206050001/2017/00034 та рішення №206050001/2017/000027/1 від 12.01.2017.
Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач вказував на те, що відповідачем безпідставно, всупереч ст. 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушення порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 Митного кодексу України.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2017, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
При прийнятті рішень суди попередніх інстанцій виходили із надання позивачем митному органу всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для визначення митної вартості ввезеного товару, та обґрунтованості вимог щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Івано-Франківська митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2017, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування своїх вимог Івано-Франківська митниця ДФС посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 53, 54, 58 Митного кодексу України.
Так, у касаційній скарзі відповідач зазначає, що декларантом позивача не було подано повний перелік первинних документів зазначених в ч. 2 ст. 53 МК України, а саме документів, які підтверджують про сплату суму вказаної в рахунку-фактурі за даний товар. Відтак, додаткові документи вимагались щодо ціни, що була фактично сплачена за даний товар, тобто 11.01.2017 року направлено електронне повідомлення декларанту з такою вимогою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12.05.2022 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження та призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 17.05.2022.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, позивачем придбано у нерезидента транспортний засіб - легковий автомобіль, вживаний, марки «MERSEDES-BENZ», модель «GLK-200 CDI», тип кузова - НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2 , тип двигуна - дизель, об`єм двигуна - 2143 см3, потужність двигуна - 105 КВТ, календарний рік виготовлення - 2013, модельний рік виготовлення - 2013, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) № б/н від 02.01.2017.
12.01.2017 представником позивача митним брокером ФОП ОСОБА_2 (декларантом) для здійснення митного оформлення вказаного транспортного засобу відповідачу подано в електронній формі митну декларацію № 206050001/2017/400223 на ввезений транспортний засіб, згідно з якою заявлено його митну вартість у розмірі 15 000, 00 євро. Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору - графа 42 митної декларації.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару вказаної митної декларації декларантом долучено: акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06.01.2017 № 209090404/2017/000017; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 10.12.2013 № НОМЕР_3 ; посвідчення про реєстрацію транспортного засобу від 13.01.2017 № IF 0020114; рахунок-фактуру (інвойс) від 02.01.2017 № б/н; експортний торговий договір від 02.01.2017 №216/5003/2500.
12.01.2017 відповідач за результатами розгляду поданої декларантом митної декларації № 206050001/2017/400223 та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю у зв`язку з тим, що заявлена митна вартість автомобіля суттєво відрізняється від вартості ідентичних або подібних транспортних засобів у джерелах цінової інформації, які містяться в ЄАІС та довіднику «Schwackeliste», який використовується митними органами відповідно до наказу Державної митної служби України «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів» від 13.10.2006 № 885.
Вказану відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №206050001/2017/00034 від 12.01.2017.
У зв`язку з наведеним, відповідач здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс рішення про коригування митної вартості товарів від 12.01.2017 № 206050001/2017/000027/1, яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 16 200, 00 євро.
Перший метод не застосований в зв`язку з відсутністю в документах, зазначених в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари. Другий-п`ятий методи визначення митної вартості товарів (статті 59-63 Митного кодексу України) відповідач не застосував у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів четвертого та п`ятого. Джерело інформації: каталог «SchwaсkeListe» 08/2016 ст.1455, з врахуванням коригувань на комплектацію автомобіля та технічний стан.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.